Salmi (مزامير) 69
123456789101112131415161718192021222324252627282930313233343536373839404142434445464748495051525354555657585960616263646566676869707172737475767778798081828384858687888990919293949596979899100101102103104105106107108109110111112113114115116117118119120121122123124125126127128129130131132133134135136137138139140141142143144145146147148149150
Confronta con un'altra Bibbia
Cambia Bibbia
| SMITH VAN DYKE | Біблія |
|---|---|
| 1 لامام المغنين على السوسن. لداود. خلصني يا الله لان المياه قد دخلت الى نفسي. | 1 Провідникові хору. На мелодію «Лілеї». Давида. |
| 2 غرقت في حمأة عميقة وليس مقر. دخلت الى اعماق المياه والسيل غمرني. | 2 Спаси мене, о Боже, бо води сягають мені аж по горло. |
| 3 تعبت من صراخي. يبس حلقي. كلّت عيناي من انتظار الهي. | 3 Загруз я в глибокому болоті, й немає де стати. Увійшов я у глибокі води, й пориває мене бистрінь. |
| 4 اكثر من شعر راسي الذين يبغضونني بلا سبب. اعتزّ مستهلكيّ اعدائي ظلما. حينئذ رددت الذي لم اخطفه | 4 Від крику я знемігся; горло у мене пересохло; втомились мої очі, як я ждав на мого Бога. |
| 5 يا الله انت عرفت حماقتي وذنوبي عنك لم تخف. | 5 Тих, що без причини мене ненавидять, більше, ніж волосу на голові у мене. Тих, що мене хочуть погубити — ворогів моїх брехливих — сила. Чи ж мушу я те віддати, чого я не загарбав? |
| 6 لا يخز بي منتظروك يا سيد رب الجنود. لا يخجل بي ملتمسوك يا اله اسرائيل. | 6 Ти, Боже, знаєш мій нерозум, мої провини не сховані від тебе. |
| 7 لاني من اجلك احتملت العار. غطّى الخجل وجهي. | 7 Не дай, щоб через мене осоромились тії що надіються на тебе, Господи, Боже сил. Не дай, щоб через мене вкрилися ганьбою ті, що тебе шукають, Боже Ізраїля! |
| 8 صرت اجنبيا عند اخوتي وغريبا عند بني امي. | 8 За тебе я терпів зневагу, ганьба лице моє вкрила. |
| 9 لان غيرة بيتك اكلتني وتعييرات معيّريك وقعت عليّ. | 9 Чужий я став і братам рідним; сторонній — синам матері моєї. |
| 10 وابكيت بصوم نفسي فصار ذلك عارا عليّ. | 10 Бо ревність до твого дому мене з’їла, зневаги зневажаючих тебе на мене впали. |
| 11 جعلت لباسي مسحا وصرت لهم مثلا. | 11 Постом смирив я душу мою, але й те було мені на наругу. |
| 12 يتكلم فيّ الجالسون في الباب واغاني شرّابي المسكر | 12 Верету надягнув я замість одежі, і притчею для них зробився. |
| 13 اما انا فلك صلاتي يا رب في وقت رضى يا الله بكثرة رحمتك استجب لي بحق خلاصك. | 13 Вони говорять проти мене, сівши при брамі, і виспівують ті, що вино жлуктають. |
| 14 نجني من الطين فلا اغرق نجني من مبغضيّ ومن اعماق المياه. | 14 Але я молюся, Господи, до тебе, у сприятливий час. О Боже, вислухай мене у своїй доброті великій, твоїм спасінням певним. |
| 15 لا يغمرني سيل المياه ولا يبتلعني العمق ولا تطبق الهاوية عليّ فاها. | 15 Витягни мене з болота, щоб я не загрузнув; коли б то я урятувавсь від тих, що мене ненавидять, і від вод глибоких! |
| 16 استجب لي يا رب لان رحمتك صالحة. ككثرة مراحمك التفت اليّ. | 16 Водяна бистрінь хай не затопить мене, глибінь хай мене не поглине, хай яма не затулить своєї пащі надо мною. |
| 17 ولا تحجب وجهك عن عبدك. لان لي ضيقا. استجب لي سريعا. | 17 Вислухай мене, Господи, бо добра твоя ласка, обернись до мене з великого милосердя твого. |
| 18 اقترب الى نفسي. فكها. بسبب اعدائي افدني. | 18 і не ховай твого обличчя від слуги твого, бо я у скруті; вислухай мене притьмом. |
| 19 انت عرفت عاري وخزيي وخجلي. قدامك جميع مضايقيّ. | 19 Наближся до душі моєї, визволь її; з огляду на ворогів моїх спаси мене! |
| 20 العار قد كسر قلبي فمرضت. انتظرت رقة فلم تكن ومعزّين فلم اجد | 20 Ти знаєш мою ганьбу, мій сором і мою зневагу; усі гнобителі мої перед тобою. |
| 21 ويجعلون في طعامي علقما وفي عطشي يسقونني خلا | 21 Ганьба розбила моє серце, і я знемігся; я чекав милосердя, та його не було, і втішителів, — та не знайшов нікого. |
| 22 لتصر مائدتهم قدامهم فخا وللآمنين شركا. | 22 Вони клали полин мені до страви, і в згазі моїй напували мене оцтом. |
| 23 لتظلم عيونهم عن البصر وقلقل متونهم دائما. | 23 Нехай їхній стіл стане петлею на них, і тоді, як вони в мирі, — сіттю. |
| 24 صبّ عليهم سخطك وليدركهم حمو غضبك. | 24 Нехай в очах їм потемніє, щоб не бачили, і крижі їхні нехай завжди трясуться. |
| 25 لتصر دارهم خرابا وفي خيامهم لا يكن ساكن. | 25 Вилий на них гнів твій, і нехай жар твого обурення їх огорне. |
| 26 لان الذي ضربته انت هم طردوه وبوجع الذين جرحتهم يتحدثون. | 26 Нехай запустіє їхня оселя і ніхто не мешкає в їхніх наметах. |
| 27 اجعل اثما على اثمهم ولا يدخلوا في برك. | 27 Вони бо того, що ти бив, гонили; розповідають про біль тих, що ти їх поранив. |
| 28 ليمحوا من سفر الاحياء ومع الصديقين لا يكتبوا | 28 одай вину до їхньої вини, нехай не ввійдуть у твою справедливість. |
| 29 اما انا فمسكين وكئيب. خلاصك يا الله فليرفعني. | 29 Нехай із книги живих стерті будуть, і хай не будуть записані з праведними. |
| 30 اسبح اسم الله بتسبيح واعظمه بحمد. | 30 Я ж бідний і страждаю; спасіння твоє, Боже, хай піднесе мене високо. |
| 31 فيستطاب عند الرب اكثر من ثور بقر ذي قرون واظلاف. | 31 Я прославлятиму ім’я Боже в пісні й із подякою його величатиму. |
| 32 يرى ذلك الودعاء فيفرحون وتحيا قلوبكم يا طالبي الله. | 32 І це буде миліше Господеві, ніж віл або бичок з рогами й ратицями. |
| 33 لان الرب سامع للمساكين ولا يحتقر اسراه. | 33 Побачать те покірні й звеселяться. Хай живе серце ваше, ви, що шукаєте Бога. |
| 34 تسبحه السموات والارض البحار وكل ما يدبّ فيها. | 34 Бо Господь вислухає нещасних, і в’язнями своїми не погордує. |
| 35 لان الله يخلص صهيون ويبني مدن يهوذا فيسكنون هناك ويرثونها. | 35 Нехай земля й небо його хвалять, моря й усе, що в них кишить. |
| 36 ونسل عبيده يملكونها ومحبو اسمه يسكنون فيها | 36 Бо Бог Сіон врятує і відбудує міста Юди, і вони житимуть там, і ними заволодіють. |
| 37 Потомство слуг його візьме його у спадщину, і ті, що люблять Бога, житимуть у ньому. |