Psalmi 132

NOVA VULGATA	Біблія
1 Canticum ascensionum. Memento, Domine, David et omnis mansuetudinis eius,	1 Висхідна пісня. Згадай, о Господи, Давидові усі його старання,
2 quia iuravit Domino, votum vovit Potenti Iacob:	2 як він був Господеві клявся, Могутньому Якова обрікався:
3 “ Non introibo in tabernaculum domus meae, non ascendam in lectum strati mei,	3 «Ні! Я не ввійду до намету дому мого, не ляжу на постіль відпочити,
4 non dabo somnum oculis meis et palpebris meis dormitationem,	4 не дам очам моїм заснути, ані повікам задрімати,
5 donec inveniam locum Domino, tabernaculum Potenti Iacob ”.	5 покіль не знайду для Господа оселі, житла для Яковового Могутнього».
6 Ecce audivimus eam esse in Ephratha, invenimus eam in campis Iaar.	6 Ось чули ми про нього в Ефраті, знайшли його в полях Яарських.
7 Ingrediamur in tabernaculum eius, adoremus ad scabellum pedum eius. -	7 Увійдімо в його житло, упадім до підніжка його стіп!
8 Surge, Domine, in requiem tuam, tu et arca fortitudinis tuae.	8 Устань, Господи, до твого відпочинку, ти і кивот твоєї сили!
9 Sacerdotes tui induantur iustitiam, et sancti tui exsultent.	9 Священики твої нехай одягнуться у справедливість, святі твої нехай возрадуються вельми.
10 Propter David servum tuum non avertas faciem christi tui.	10 Задля Давида, слуги твого, не відштовхуй обличчя помазаника твого.
11 Iuravit Dominus David veritatem et non recedet ab ea: “ De fructu ventris tui ponam super sedem tuam.	11 Поклявсь Господь Давидові правдою і не відступить він від неї: «Плід твого лона насаджу я на твоїм престолі.
12 Si custodierint filii tui testamentum meum et testimonia mea, quae docebo eos, filii eorum usque in saeculum sedebunt super sedem tuam ”.	12 Коли сини твої союз мій берегтимуть і закон, що я навчу їх, то й діти їхні по віки вічні будуть сидіти на твоїм престолі».
13 Quoniam elegit Dominus Sion, desideravit eam in habitationem sibi:	13 Бо Господь Сіон собі вибрав, він захотів його собі як житло.
14 “ Haec requies mea in saeculum saeculi; hic habitabo, quoniam desideravi eam.	14 «Це місце мого відпочинку назавжди, тут оселюся, бо я його собі вподобав.
15 Cibaria eius benedicens benedicam, pauperes eius saturabo panibus.	15 Благословлю поживу його щедро, бідних його насичу хлібом.
16 Sacerdotes eius induam salutari, et sancti eius exsultatione exsultabunt.	16 Священиків його я зодягну спасінням, і святі його возрадуються вельми.
17 Illic germinare faciam cornu David, parabo lucernam christo meo.	17 Там вирощу я Давидові рога, там приготую світильник для помазаника мого.
18 Inimicos eius induam confusione, super ipsum autem efflorebit diadema eius ”.	18 Ворогів його я соромом укрию; а на ньому буде його вінець сяяти».