Psalmen 77

Menge Bibel	Біблія
1 Dem Musikmeister über die Jeduthuniden (vgl. 62,1); von Asaph ein Psalm.	1 Провідникові хору. За Ідутуном. Асафа. Псалом.
2 Laut ruf’ ich zu Gott, ja ich will schreien,laut ruf’ ich zu Gott: »Ach, höre mein Flehen!«	2 Голос мій до Бога — і я взиваю; голос мій до Бога, щоб міг мене почути.
3 Wenn Drangsalszeiten über mich kommen, such’ ich den Allherrn;meine Hand ist nachts ohn’ Ermatten ausgestreckt,meine Seele will sich nicht trösten lassen.	3 Скрутного для мене дня я Господа шукаю; уночі я простягаю мої руки безустанку, душа моя зреклась утіхи.
4 Denk’ ich an Gott, so muß ich seufzen;sinne ich nach, so verzagt mein Geist. SELA.	4 Як я про те згадаю, Боже, — стогну; як розважаю, — млію духом.
5 Du hältst mir die Augenlider offen,ich bin voll Unruhe und kann nicht reden.	5 Очі мої тримаєш у безсонні, тривожуся, і відняло мені мову.
6 Ich überdenke die Tage der Vorzeit,die längst entschwundenen Jahre;	6 Я думаю про дні давні, згадаю про літа споконвічні.
7 ich denke bei Nacht an mein Saitenspiel,ich sinne in meinem Herzen nach,und es grübelt mein Geist und fragt:	7 Роздумую вночі у моїм серці, я розважаю, і допитується дух мій.
8 »Wird der Allherr auf ewig verstoßenund niemals wieder Gnade üben?	8 Чи то ж Господь відкине геть навіки й не буде більш прихильним?
9 Ist seine Güte für immer erschöpft?sind seine Verheißungen abgetan für alle Zukunft?	9 Чи то ж назавжди припиниться його ласка, із роду в рід слово його стане нечинне?
10 Hat Gott vergessen, gnädig zu sein,oder im Zorn sein Erbarmen verschlossen?« SELA.	10 Чи милосердуватися забув Бог? Чи в гніві замкнув він своє милосердя?
11 Da sagte ich mir: »Das bekümmert mich schmerzlich,daß das Walten (oder: Verhalten) des Höchsten sich hat geändert.«	11 Пригадую собі діла Господні, пригадую чуда твої днедавні.
12 Ich will gedenken der Taten des HERRN,will gedenken deiner Wunder von der Vorzeit her,	12 Роздумую й над усіма ділами твоїми, і міркую над учинками твоїми.
13 will sinnen über all dein Tunund deine großen Taten erwägen.	13 Боже! Свята твоя дорога: який бог так великий, як наш Бог?
14 O Gott, erhaben ist dein Weg (= Walten):wo ist eine Gottheit so groß wie Gott?	14 Ти єси Бог, що чуда чинить, ти між народами явив свою потугу.
15 Du bist der Gott, der Wunder tut,du hast deine Macht an den Völkern bewiesen,	15 Ти відкупив твоїм раменом народ твій, синів Якова та Йосифа.
16 hast dein Volk erlöst mit starkem Arm,die Kinder Jakobs und Josephs. SELA.	16 Води побачили тебе, о Боже, води побачили тебе, і здригнулися, навіть безодні затряслися.
17 Als die Wasser dich sahen, o Gott,als die Wasser dich sahen, erbebten sie,auch die Tiefen (oder: Fluten) des Weltmeers zitterten;	17 З хмар линуло водою, із туч залунав голос, і полетіли твої стріли.
18 die Wolken ergossen sich in strömenden Regen,das Gewölk ließ Donner erkrachen,und deine Pfeile fuhren einher;	18 Грім твій загуркотів у буревії, блискавки осяяли всю вселенну, здригнулася земля й затремтіла.
19 deine Donnerstimme dröhnte am Himmelsgewölbe,Blitze erhellten den Erdkreis,es bebte und schwankte die Erde.	19 Твоя дорога через море, стежка твоя через великі води, і слідів твоїх не видно.
20 Durchs Meer ging dein Weg dahinund dein Pfad durch gewaltige Fluten;doch deine Spuren waren nicht zu erkennen.	20 Ти вів народ твій, як отару, рукою Мойсея та Арона.
21 Du hast dein Volk geführt wie eine Herdeunter Leitung von Mose und Aaron.