Proverbi 25

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Queste parabole ancora sono di Salomone, e furon messe insieme dagli uomini di Ezechia re di Giuda.	1 Це теж приповідки Соломона, | що їх були переписали мужі Єзекії, царя Юдеї.
2 E gloria di Dio il velare la sua parola, ed è gloria dei re l'investigare il senso della parola.	2 Слава Божа в таїнстві слова, | а царів слава — досліджувати слово.
3 Il cielo nella sua sublimità, e la terra nella sua profondità, e il cuore dei re, sono cose imperscrutabili.	3 Як неба висота, і як землі глибина, | так серце в царів недослідне.
4 Togli all'argento la ruggine, e se ne farà un vaso purissimo.	4 Відділи жужель від срібла, | і ливар з нього зробить посуд.
5 Togli gli empj dal cospetto del re, e il trono di lui si stabilirà sopra la giustizia.	5 Усунь лихого з-перед царя, | і справедливістю престол його зміцніє.
6 Non fare il grande dinanzi al re, e non ti mettere nel posto dei magnati.	6 Перед царем не величайся | і на місці для вельмож не зупиняйся.
7 Perocché è meglio per te, che ti sia detto: Vieni più in su, che se ti toccasse di essere umiliato dinanzi al principe.	7 Бо ліпше, коли тобі кажуть: «Вийди сюди», | ніж як тебе понизять перед князем, | що його бачили твої очі.
8 Non correre a furia a manifestare in occasione di contesa quello, che vedesti cogli occhi tuoi, perché dopo aver fatto disonore all'amico, non sarà in tuo potere di rimediare.	8 Судитись не хапайся, | бо що будеш наприкінці чинити, | коли твій ближній тебе засоромить?
9 Tratta del tuo negozio col tuo amico, e non rivelare il tuo segreto ad uno straniero;	9 Залагодь твою сварку з ближнім, | і тайни другого не зраджуй,
10 Affinchè questi quando l'avrà saputo, non ti insulti, e ti faccia sempre de' rimproveri. La grazia, e l'amicizia fanno l'uomo franco: e tu conservale per fuggire i rimproveri.	10 щоб, як почує хтось, не насміявся з тебе, | — і твоя слава не відступить від тебе.
11 La parola detta a tempo è come i pomi d'oro a un letto di argento.	11 Золоті яблучка в оправі срібній, | — слово сказане до речі.
12 La riprensione fatta al saggio, è all'orecchio docile, è un orecchino di oro con una perla rilucente.	12 Як кульчик золотий та щирозлотна прикраса, | — так мудрий докоритель для уважного вуха.
13 L'ambasciadore fedele è per colui, che lo ha mandato, come fredda neve nella stagion della messe: egli tiene in riposo l'animo di lui.	13 Що в жнива сніжна прохолода | те вірний посланець тому, хто його посилає: | приносить бо відраду душі свого пана.
14 Il vantatore, che non mantiene quel, che ha promesso, è una nuvola ventosa, cui non succede la pioggia.	14 Як хмари й вітер без дощу, | отак і чоловік, що хвалиться лжедарами.
15 La pazienza raddolcirà il principe, e la lingua molle spezzerà ogni dura cosa	15 Довготерплячістю можна правителя переконати; | м’який язик ломить і тверду кістку.
16 Hai trovato il miele? Mangiane tanto, che a te basti, affinchè se te he empissi non l'abbi a vomitare.	16 Знайшов ти мед, їж, скільки потребуєш, | та гляди, щоб з переситу не довелося його вертати.
17 Ritira il piede dalla casa del tuo vicino, affinchè questi non si stufi di te, e ti prenda in avversione.	17 Багато не вчащай до дому друга твого, | а то йому набриднеш, і тебе він зненавидить.
18 L'uomo, che attesta il falso contro il suo prossimo è un dardo, una spada, ed una acuta saetta.	18 Що довбня, меч та стріла гостра, | — те чоловік, який на ближнього ложно свідчить.
19 Chi confida in un uomo infedele nel dì della tribolazione, è come chi ha un dente guasto, e stanca la gamba,	19 Що спорохнілий зуб і нога вивихнута, | те саме надія на зрадливого в день нещастя.
20 E resta senza mantello al tempo freddo. E un mettere aceto sul nitro, il cantare delle canzoni a un cuore molto affitto. Come la tignuola fa male alla veste, e il tarlo al legno: cosi la malinconia al cuore dell'uomo.	20 Як той, хто скидає одіж холодного дня, | і як оцет на салітру, — такий той, | хто співає пісні зажуреному серцю.
21 Se il tuo nemico ha fame, dagli da mangiare; se ha sete, dagli acqua da bere:	21 Як ворог твій голодний, нагодуй його хлібом, | як хоче пити, подай води напитись,
22 Perocché cosi ragunerai sul capo di lui ardenti carboni, e il Signore ti ricompenserà.	22 бо ти збереш на його голову вугілля гаряче, | і Господь заплатить тобі.
23 Il vento di settentrione scaccia la pioggia, e una faccia severa (reprime) la lingua del detrattore.	23 Північний вітер дощ наганяє, | язик потайний — лице сердите.
24 E meglio il sedere in un angolo del solaio, che in una casa comune con una donna, che garrisce.	24 Ліпше сидіти в кутку на покрівлі, | ніж із жінкою сварливою в спільній хаті.
25 Una buona nuova, che vien di lontano, è acqua fresca ad uno, che patisce la sete.	25 Як вода холодна людині в спразі, | так добра вістка з далекої країни.
26 Il giusto che cade veggente l'empio è una fontana intorbidata co' piedi, e una vena di acque imbrattata.	26 Як скаламучена криниця, джерело зіпсуте, | так праведник, що піддається злому.
27 Come il miele fa male a chi troppo ne mangia, così colui che si fa scrutatore della maestà di Dio, rimarrà sotto il peso della sua gloria.	27 Воно не добре багато їсти меду, | і неславно людям досліджувати власну славу.
28 L'uomo, il quale in parlando non può affrenare il suo spirito, è una città spalancata, e non cinta di muro.	28 Що місто збурене й без мурів, | те людина, що не панує над собою.