Giobbe 41

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Non quasi crudele io lo susciterò: perocché chi può resistere alla mia faccia?	1 «Марна була б твоя самовпевненість: | уже самий вигляд його валить на землю.
2 Chi prima a me diede ond'io debba rendergli? Tutto è mio quanto si trova sotto del cielo.	2 Хіба він не страшний, коли його збудити? Хто може перед ним устоятись?
3 Non avrò riguardo a lui, né all'efficacia delle parole fatte apposta per muovere a compassione.	3 Хто був напав на нього й зоставсь цілим? | Ніхто у цілій піднебесній.
4 Chi scoprirà la superficie della sua veste, e chi entrerà nel mezzo della sua gola?	4 Не промовчу й про його члени, | і розповім про його силу незрівнянну.
5 Chi aprirà le porte della sua faccia? Intorno a' suoi denti sta il terrore.	5 Хто підняв колинебудь перед його одежі? | Хто пройшов крізь його подвійний панцер?
6 Il suo corpo è come scudi di bronzo fatti al getto, e costrutto di squamme conteste insieme.	6 Хто відчинив ворота його пащі?! Кругом зубів його страх!
7 L'una si unisce all'altra, e non resta tra d'esse veruno spiraglio:	7 Спина його — щитів шереги, | замкнених щільно, мов камінною печаттю.
8 E attaccata l'una all'altra, e si tengono in guisa, che mai saran separate.	8 Один до одного пристає тісно, | так, що між ними повітря не проходить.
9 S'egli starnuta getta scintille al fuoco, e gli occhi di lui qual è la luce del mattino.	9 Кожен до кожного щільно прилипає, | вени зрослись докупи нероздільно.
10 Dalla bocca di lui escone facelle come tizzoni di fuoco acceso.	10 Чхне він — аж заблисне, | очі у нього, немов вії світанку,
11 Dalle narici di lui esce fumo, come da bollente caldaia.	11 З пельки у нього вилітають смолоскипи, | вискакують огненні іскри.
12 Il suo fiato accende i carboni, ed escon fiamme dalla sua bocca.	12 З ніздер у нього дим виходить, | мов з казана, що на вогні парує.
13 Nel suo collo sta la fortezza, e innanzi a lui va la fame.	13 Своїм подихом він запалив би вугілля, | з пащі у нього полум’я виходить!
14 Le membra del suo corpo sono ben compatte tra di loro; lancerà (Dio) sopra di lui i fulmini, ed egli non passerà ad altro luogo.	14 У його шиї сидить сила, | поперед нього жах стрибає.
15 Il cuore di lui è duro come la pietra, e saldo come l'incudine battuta da martello.	15 М’язи на його тілі грубі; | як натиснути на них, — не подаються.
16 Quand'egli si alza su ritto, gli Angeli ne prendon paura, e sbigottiti ricorrono alle espiazioni.	16 Серце його тверде, мов камінь, | тверде, мов спід у жорнах!
17 Se uno lo assalisce, né spada, né lancia, né usbergo non son buoni contro di lui:	17 Як він устане, на хвилі страх надходить; | морські буруни геть утікають.
18 Perocché egli il ferro disprezzerà come paglia, e il bronzo come fracido legno.	18 Меч ударить його й одскочить, | також і копіє, спис та стріла.
19 L'uomo valente in arco noi metterà in fuga; paglia secca divengon per lui i sassi de' frombolatori.	19 Залізо йому — солома, | мідь — дерево трухляве.
20 Stimerà come secca paglia il martello, e della lancia imbrandita si burlerà.	20 Вистріл з лука не спонукає його до втечі, | каміння з пращі — то йому полова.
21 Egli avrà sotto di se i raggi del sole, e si metterà a giacere sopra l'oro come sul fango.	21 Ціп йому, мов стеблина, | а свисне спис, то він собі сміється!
22 Farà bollire come una caldaia il mar profondo, e renderallo come un pentolo di unguenti, che gorgoglian sul fuoco.	22 Під ним — черепки гострі; | неначе борона, проходить по болоті.
23 Lascia dietro di se lucente il sentiero, e da all'abisso il colore della vecchiezza.	23 Під ним, мов у казані, кипить безодня, | йому море, мов горщик на пахощі.
24 Non v'ha possanza sulla terra, che a lui si paragoni, il quale fu fatto per non aver paura d'alcuno.	24 По собі він лишає світлу стежку; | глибінь стає, мов голова сива.
25 Tutte le alte cose egli sprezza; egli è il re di tutti i figliuoli della superbia.	25 Рівні він на землі не має, | він створений безстрашним.
	26 Він позирає на все гордо: | він цар над усіма гордими звірями!»