Isaiah 36

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 And it came to pass in the fourteenth year of king Ezechias, that Sennacherib king of the Assyrians came up against all the fenced cities of Juda, and took them.	1 Чотирнадцятого року царювання Єзекії асирійський цар Санхериб вирушив на всі укріплені міста Юдеї й здобув їх.
2 And the king of the Assyrians sent Rabsaces from Lachis to Jerusalem, to king Ezechias with a great army, and he stood by the conduit of the upper pool in the way of the fuller's held.	2 З Лахішу цар асирійський послав у Єрусалим до царя Єзекії равшака з потужним військом, що отаборився коло водогону з верхнього ставу, на шляху, що йде через поле шаповала.
3 And there went out to him Eliacim the son of Helcias, who was over the house, and Sobna the scribe, and Joahe the son of Asaph the recorder.	3 Вийшли до нього Еліяким, син Хілкії, що доглядав палац, Шевна, секретар, та Йоах, син Асафа, генеральний писар.
4 And Rabsaces said to them: Tell Ezechias: Thus saith the great king, the king of the Assyrians: What is this confidence wherein thou trustest?	4 І каже до них равшак: «Скажіть Єзекії: — Так говорить великий цар, цар асирійський: Що то за певність, на яку ти так покладаєшся?
5 Or with what counsel or strength dost thou prepare for war? on whom dost thou trust, that thou art revolted from me?	5 Гадаєш, що самі порожні слова важать на війні стільки, як розумна рада й сила? На кого, отже, покладаєшся, що збунтувався єси проти мене?
6 Lo thou trustest upon this broken staff of a reed, upon Egypt: upon which if a man lean, it will go into his hand, and pierce it: so is Pharao king or Egypt to all that trust in him.	6 Ось ти покладаєшся на опору, на оту зламану тростину, на Єгипет, що тому, хто обіпреться на нього, пройде крізь руку та її проколе. Такий фараон, цар єгипетський, для всіх, що покладаються на нього.
7 But if thou wilt answer me: We trust in the Lord our God: is it not he whose high places and altars Ezechias hath taken away, and hath said to Juda and Jerusalem: You shall worship before this altar?	7 Коли ж ти мені скажеш: Ми покладаємось на Господа, Бога нашого, — то чи ж це не той самий, що йому Єзекія позносив узвишшя й жертовники, повелівши Юді та Єрусалимові: Перед оцим жертовником, мовляв, маєте поклонятися!
8 And now deliver thyself up to my lord the king of the Assyrians, and I will give thee two thousand horses, and thou wilt not be able on thy part to find riders for them.	8 Бийся, отже, об заклад, як ласка, з моїм паном, царем асирійським: я дам тобі 2000 коней! Тільки ж чи здобудешся на стількох їздців до них?
9 And how wilt thou stand against the face of the judge of one place, of the least of my master's servants? But if thou trust in Egypt, in chariots and in horsemen:	9 Як, отже, ти примусиш відступити хоча б одного з найменших рабів мого володаря? Але ти покладаєшся на Єгипет заради його колісниць та його комонних.
10 And am I now come up without the Lord against this land to destroy it? The Lord said to me: Go up against this land, and destroy it.	10 Хіба ж оце я тепер без Господньої волі вирушив проти цієї землі, щоб її спустошити? Господь сказав мені: Рушай проти цієї землі та зруйнуй її!»
11 And Eliacim, and Sobna, and Joahe said to Rabsaces: Speak to thy servants in the Syrian tongue: for we understand it: speak not to us in the Jews' language in the hearing of the people, that are upon the wall.	11 Тоді Еліяким, Шевна та Йоах сказали равшакові: «Говори, будь ласка, з твоїми слугами по-арамійському, бо ми розуміємо! Не говори з нами по-юдейському в слух людей, що на мурі!»
12 And Rabsaces said to them: Hath my master sent me to thy master and to thee, to speak all these words; and not rather to the men that sit on the wall; that they may eat their own dung, and drink their urine with you?	12 Равшак же відказав: «Хіба мій володар послав мене до твого владики та до тебе, щоб ці слова сказати? Невже ж він не послав мене до людей, що сидять на мурі, щоб укупі з вами їли власний послід і власну сечу з вами пили?»
13 Then Rabsaces stood, and cried out with a loud voice in the Jews' language, and said: Hear the words of the great king, the king of the Assyrians.	13 Тут виступив равшак і закричав на все горло по-юдейському: «Слухайте слова великого царя, царя асирійського!
14 Thus saith the king: Let not Ezechias deceive you, for he shall not be able to deliver you.	14 Так говорить цар: — Нехай Єзекія вас не зводить, бо він вас не зможе врятувати!
15 And let not Ezechias make you trust in the Lord, saying: The Lord will surely deliver us, and this city shall not be given into the hands of the king of the Assyrians.	15 І нехай Єзекія вас не підбиває надією на Господа, кажучи: Господь напевно нас вирятує: не буде це місто видане на поталу цареві асирійському!
16 Do not hearken to Ezechias: for thus said the king of the Assyrians: Do with me that which is for your advantage, and come out to me, and eat ye every one of his vine, and every one of his dg tree, and drink ye every one the water of his cistern,	16 Не слухайте Єзекії! Так бо говорить цар асирійський: — Учиніть зо мною мир і вийдіть до мене! Кожен з вас їстиме зо свого винограду й зо своєї смоківниці та питиме воду з своєї копанки,
17 Till I come and take you away to a land, like to your own, a land of corn and of wine, a land of bread and vineyards.	17 аж поки я прийду і візьму вас у землю таку, як ваша, в землю пшениці та вина, землю хліба й виноградників.
18 Neither let Ezechias trouble you, saying: The Lord will deliver us. Have any of the gods of the nations delivered their land out of the hand of the king of the Assyrians?	18 Нехай же вас не баламутить Єзекія, кажучи: Господь вирятує нас! Хіба ж боги народів урятували кожен свою землю з руки царя асирійського?
19 Where is the god of Emath and of Arphad? where is the god of Sepharvaim? have they delivered Samaria out of my hand?	19 Де боги Хамату та Арфаду? Де боги Сефарваїму? Хіба вони вирятували Самарію з моєї руки?
20 Who is there among all the gods of these lands, that hath delivered his country out of my hand, that the Lord may deliver Jerusalem out of my hand?	20 Котрий з-поміж усіх богів цих земель вирятував свою землю з моєї руки, — то щоб Господь ото мав спасти Єрусалим з моєї руки?»
21 And they held their peace, and answered him not a word. For the king had commanded, saying: answer him not.	21 Мовчали ті й не відповідали йому ані слова, бо такий був наказ царський: «Не відповідайте йому!»
22 And Eliacim the son of Helcias, that was over the house, and Sobna the scribe, and Joahe the son of Asaph the recorder, went in to Ezechias with their garments rent, and told him the words of Rabsaces.	22 І прийшли Еліяким, син Хілкії, що доглядав палац, Шевна, секретар, та Йоах, син Асафа, генеральний писар, у роздертих одежах до Єзекії та й оповіли йому слова равшака.