| 1 وذهب ابيمالك بن يربعل الى شكيم الى اخوة امه وكلمهم وجميع عشيرة بيت ابي امه قائلا. | 1 Авімелех, син Єрувваала, прибув у Сихем до братів матері своєї і мовив до них і до всієї родини дому матері своєї: |
| 2 تكلموا الآن في آذان جميع اهل شكيم. ايما هو خير لكم. أأن يتسلط عليكم سبعون رجلا جميع بني يربعل ام ان يتسلط عليكم رجل واحد. واذكروا اني انا عظمكم ولحمكم. | 2 «Скажіть так, щоб було чути всім господарям Сихему: що, мовляв, краще для вас: чи щоб правили вами 70 чоловік, тобто всі сини Єрувваала, а чи щоб правив вами один? Та пам’ятайте, що я ваша кість і ваше тіло.» |
| 3 فتكلم اخوة امه عنه في آذان كل اهل شكيم بجميع هذا الكلام. فمال قلبهم وراء ابيمالك لانهم قالوا اخونا هو. | 3 Брати його матері сказали все те мешканцям Сихему так, що чули всі, і прихилилося їхнє серце до Авімелеха, бо вони говорили: «Він брат нам.» |
| 4 واعطوه سبعين شاقل فضة من بيت بعل بريث فاستاجر بها ابيمالك رجالا بطالين طائشين فسعوا وراءه. | 4 То й дали вони йому сімдесят шеклів срібла з капища Ваал-Беріта; за них найняв Авімелех пройдисвітів та зухвальців, що пішли за ним. |
| 5 ثم جاء الى بيت ابيه في عفرة وقتل اخوته بني يربعل سبعين رجلا على حجر واحد. وبقي يوثام بن يربعل الاصغر لانه اختبأ. | 5 Наскочив він на дім батька свого в Офрі та й повбивав братів своїх, синів Єрувваала, сімдесят чоловік, на одному камені. Один тільки Йотам, найменший син Єрувваала, лишився живим, бо сховався. |
| 6 فاجتمع جميع اهل شكيم وكل سكان القلعة وذهبوا وجعلوا ابيمالك ملكا عند بلوطة النصب الذي في شكيم | 6 Зібралися тоді мешканці Сихему й увесь Бет-Мілло та пішли й обрали собі Авімелеха за царя під пам’ятковим дубом, що був біля Сихему. |
| 7 واخبروا يوثام فذهب ووقف على راس جبل جرزيم ورفع صوته ونادى وقال لهم. اسمعوا لي يا اهل شكيم يسمع لكم الله. | 7 Коли переказано це Йотамові, він вийшов і став на верху гори Герізім і голосно кликнув до них, кажучи: «Слухайте мене, городяни сихемські, щоб і Бог вас слухав! |
| 8 مرّة ذهبت الاشجار لتمسح عليها ملكا. فقالت للزيتونة املكي علينا. | 8 Давно колись пустились дерева в дорогу, щоб помазати царя над собою. І сказали вони до оливки: Царюй над нами! |
| 9 فقالت لها الزيتونة أاترك دهني الذي به يكرمون بي الله والناس واذهب لكي املك على الاشجار. | 9 Оливка ж їм відповіла: Чи я ж мою оливу занедбаю, якою шанують Бога і людей, і піду хитатися над деревами? |
| 10 ثم قالت الاشجار للتينة تعالي انت واملكي علينا. | 10 Тоді сказали дерева до смоковниці: Ходи ти, царюй над нами! |
| 11 فقالت لها التينة أأترك حلاوتي وثمري الطيب واذهب لكي املك على الاشجار. | 11 Смоковниця ж їм відказала: Чи то ж солодощі мої занедбаю та смачний плід мій, і піду хитатися над деревами? |
| 12 فقالت الاشجار للكرمة تعالي انت املكي علينا. | 12 Тоді до виноградини дерева сказали: Ходи вже ти, царюй над нами! |
| 13 فقالت لها الكرمة أاترك مسطاري الذي يفرح الله والناس واذهب لكي املك على الاشجار. | 13 А й виноградина їм каже: Чи то я могла б та вино моє занедбати, що звеселяє Бога й людей, та піти гойдатися над деревами? |
| 14 ثم قالت جميع الاشجار للعوسج تعال انت واملك علينا. | 14 Нарешті всі дерева кажуть до тернини: Іди хоч ти, царюй над нами! |
| 15 فقال العوسج للاشجار ان كنتم بالحق تمسحونني عليكم ملكا فتعالوا واحتموا تحت ظلي. والا فتخرج نار من العوسج وتأكل ارز لبنان. | 15 Тернина ж до дерев відказала: Коли ви справді хочете помазати мене царем над вами, то йдіть у моїм холодку ховайтесь; а як ні, вибухне огонь з тернини та й пожере кедри ливанські. |
| 16 فالآن ان كنتم قد عملتم بالحق والصحة اذ جعلتم ابيمالك ملكا وان كنتم قد فعلتم خيرا مع يربعل ومع بيته وان كنتم قد فعلتم له حسب عمل يديه. | 16 Отож, якщо ви чесно й правдиво вчинили, наставивши царем Авімелеха, і якщо ви гарно вчинили з Єрувваалом і з його домом, і якщо ви відплатили йому добродійства по заслузі, — |
| 17 لان ابي قد حارب عنكم وخاطر بنفسه وانقذكم من يد مديان. | 17 за вас бо воював мій батько і покладав свою душу і визволив вас із рук мідіян, |
| 18 وانتم قد قمتم اليوم على بيت ابي وقتلتم بنيه سبعين رجلا على حجر واحد وملكتم ابيمالك ابن امته على اهل شكيم لانه اخوكم. | 18 ви ж сьогодні постали проти дому батька мого, і синів його, сімдесят чоловік, стяли на однім камені та й поставили Авімелеха, сина його рабині, царем над городянами Сихему, бо він брат вам; |
| 19 فان كنتم قد عملتم بالحق والصحة مع يربعل ومع بيته في هذا اليوم فافرحوا انتم بابيمالك وليفرح هو ايضا بكم. | 19 якщо сьогодні, кажу, ви чесно й правдиво вчинили з Єрувваалом та з його домом, то тіштеся собі Авімелехом, і нехай він втішається вами. |
| 20 والا فتخرج نار من ابيمالك وتأكل اهل شكيم وسكان القلعة وتخرج نار من اهل شكيم ومن سكان القلعة وتاكل ابيمالك. | 20 Якщо ж ні, то нехай вибухне вогонь від Авімелеха й пожере городян Сихему й Бет-Мілло, і нехай вибухне вогонь від мешканців Сихему й Бет-Мілло й пожере Авімелеха!» |
| 21 ثم هرب يوثام وفرّ وذهب الى بئر واقام هناك من وجه ابيمالك اخيه | 21 І втік Йотам щоскоріш та, прибувши до Бееру, оселився там далеко від Авімелеха, брата свого. |
| 22 فترأس ابيمالك على اسرائيل ثلاث سنين. | 22 Три роки царював Авімелех над Ізраїлем. |
| 23 وارسل الرب روحا رديا بين ابيمالك واهل شكيم فغدر اهل شكيم بابيمالك. | 23 Тоді попустив Бог злому духові ввійти між Авімелеха та мешканців сихемських, так що городяни сихемські перестали йому коритися, |
| 24 ليأتي ظلم بني يربعل السبعين ويجلب دمهم على ابيمالك اخيهم الذي قتلهم وعلى اهل شكيم الذين شددوا يديه لقتل اخوته. | 24 щоб відомстився злочин супроти сімдесятьох синів Єрувваала й щоб кров їхня впала на Авімелеха, їхнього брата, який повбивав їх, і на мешканців сихемських, які допомогли йому вбити своїх братів. |
| 25 فوضع له اهل شكيم كمينا على رؤوس الجبال وكانوا يستلبون كل من عبر بهم في الطريق. فأخبر ابيمالك | 25 Отож влаштували мешканці сихемські на нього засідку на верхах гір і грабували кожного, хто проходив тудою проз них; і донесено про це Авімелехові. |
| 26 وجاء جعل بن عابد مع اخوته وعبروا الى شكيم فوثق به اهل شكيم | 26 Тим часом Гаал, син Еведа, трапився проходом з братією своєю в Сихемі, й сихемські мешканці звірились на нього. |
| 27 وخرجوا الى الحقل وقطفوا كرومهم وداسوا وصنعوا تمجيدا ودخلوا بيت الههم واكلوا وشربوا ولعنوا ابيمالك. | 27 І вийшовши в поле, визбирали виноград свій і видавили вино та й весело забенкетували, а далі ввійшли в капище бога свого та їли й пили і кляли Авімелеха. |
| 28 فقال جعل بن عابد من هو ابيمالك ومن هو شكيم حتى نخدمه. أما هو ابن يربعل وزبول وكيله. اخدموا رجال حمور ابي شكيم. فلماذا نخدمه نحن. | 28 Ось тут Гаал, син Еведа, й промовив: «Яке право має Авімелех до Сихему, щоб ми йому служили? Чи син Єрувваала та його намісник Зевул не служили колись людям Хамора, пращура Сихема? То чого ж маємо ми йому служити? |
| 29 من يجعل هذا الشعب بيدي فاعزل ابيمالك. وقال لابيمالك كثر جندك واخرج. | 29 Коли б так народ цей був під моїми наказами! Я прогнав би Авімелеха й сказав би йому: Досить уже твого володіння, забирайся геть!» |
| 30 ولما سمع زبول رئيس المدينة كلام جعل بن عابد حمي غضبه. | 30 Дочувся Зевул, начальник міста, про слова Гаала, сина Еведа, і запалав він гнівом; |
| 31 وارسل رسلا الى ابيمالك في ترمة يقول هوذا جعل بن عابد واخوته قد اتوا الى شكيم وها هم يهيجون المدينة ضدك. | 31 і послав він посланців до Авімелеха в Аруму, щоб йому сказати: «Прийшов оце Гаал, син Еведа, зо своєю братією в Сихем та й підбурюють проти тебе місто. |
| 32 فالآن قم ليلا انت والشعب الذي معك واكمن في الحقل. | 32 Тож вирушай цієї ночі, ти й твій люд, що при тобі, та заляж засідкою в полі; |
| 33 ويكون في الصباح عند شروق الشمس انك تبكر وتقتحم المدينة. وها هو والشعب الذي معه يخرجون اليك فتفعل به حسبما تجده يدك | 33 завтра ж уранці, як тільки зійде сонце, встанеш хутко й нападеш на місто. Бо він якраз виходитиме з людьми своїми на тебе, то й зробиш із ним, що і як зможеш.» |
| 34 فقام ابيمالك وكل الشعب الذي معه ليلا وكمنوا لشكيم اربع فرق. | 34 Устав Авімелех вночі з усіма людьми, що мав при собі, та й засіли вони чотирма загонами проти Сихему. |
| 35 فخرج جعل بن عابد ووقف في مدخل باب المدينة. فقام ابيمالك والشعب الذي معه من المكمن. | 35 Як же Гаал, син Еведа, вийшов і став при вході в міську браму, Авімелех з людьми, що мав при собі, вискочив із засідки. |
| 36 ورأى جعل الشعب وقال لزبول هوذا شعب نازل عن رؤوس الجبال. فقال له زبول انك ترى ظل الجبال كانه اناس. | 36 Побачив Гаал людей та й сказав до Зевула: «Он спускається військо з вершин гір.» А Зевул йому: «То тінь від гір здається тобі людьми.» |
| 37 فعاد جعل وتكلم ايضا قائلا هوذا شعب نازل من عند اعالي الارض وفرقة واحدة آتية عن طريق بلوطة العائفين. | 37 Озвавсь Гаал удруге та й сказав: «Он таки справді спускається військо з середини країни, й один загін простує дорогою від дуба чародіїв.» |
| 38 فقال له زبول اين الآن فوك الذي قلت به من هو ابيمالك حتى نخدمه. أليس هذا هو الشعب الذي رذلته. فاخرج الآن وحاربه. | 38 Тут Зевул йому й каже: «Де ж вона, твоя губа, що нею ти вихвалявся: Хто він такий, отой Авімелех, щоб ми йому служили? Оце ж і є ті люди, що ти зневажав. Вийди тепер і бийся з ними!» |
| 39 فخرج جعل امام اهل شكيم وحارب ابيمالك. | 39 І вирушив Гаал на чолі городян сихемських і став з Авімелехом битися. |
| 40 فهزمه ابيمالك فهرب من قدامه وسقط قتلى كثيرون حتى عند مدخل الباب. | 40 Та Авімелех розбив його, й він утік від нього; і полягло багато вбитих аж до самої міської брами. |
| 41 فاقام ابيمالك في ارومة. وطرد زبول جعلا واخوته عن الاقامة في شكيم | 41 Тоді Авімелех повернувся назад у Таруму; Зевул же прогнав Гаала й братію його, так що вони в Сихемі вже більше не жили. |
| 42 وكان في الغد ان الشعب خرج الى الحقل واخبروا ابيمالك. | 42 На другий день вийшов народ у поле, і донесено про це Авімелехові. |
| 43 فاخذ القوم وقسمهم الى ثلاث فرق وكمن في الحقل ونظر واذ الشعب يخرج من المدينة فقام عليهم وضربهم. | 43 Узяв він своїх людей і, розділивши на три загони, засів у полі. Скоро він побачив, що народ виходить з міста, наскочив на них і побив їх |
| 44 وابيمالك والفرقة التي معه اقتحموا ووقفوا في مدخل باب المدينة. واما الفرقتان فهجمتا على كل من في الحقل وضربتاه. | 44 Сам же Авімелех і загін, що був при ньому, кинулись наперед і зайняли становище при вході в міську браму, тим часом, як другі два загони напали на тих, що були в полі, та й повбивали їх. |
| 45 وحارب ابيمالك المدينة كل ذلك اليوم واخذ المدينة وقتل الشعب الذي بها وهدم المدينة وزرعها ملحا | 45 І бив Авімелех на місто увесь той день, завоював його і вибив людей, що були в ньому, саме ж місто зруйнував і засіяв сіллю. |
| 46 وسمع كل اهل برج شكيم فدخلوا الى صرح بيت ايل بريث. | 46 Довідавшись, мешканці Сихемської башти кинулись у вземлища під капищем Ел-Беріта. |
| 47 فأخبر ابيمالك ان كل اهل برج شكيم قد اجتمعوا. | 47 Як же донесено Авімелехові, що мешканці Сихемської башти збились у ній докупи, |
| 48 فصعد ابيمالك الى جبل صلمون هو وكل الشعب الذي معه. واخذ ابيمالك الفؤوس بيده وقطع غصن شجر ورفعه ووضعه على كتفه وقال للشعب الذي معه ما رأيتموني افعله فاسرعوا افعلوا مثلي. | 48 пішов він з усім людом, що мав при собі, на Цалмон-гору і, вхопивши сокиру, відтяв з дерева гілляку, підняв її, закинув собі на плечі та й сказав народові, що був з ним: «Мерщій, що зробив я, зробіть і ви!» |
| 49 فقطع الشعب ايضا كل واحد غصنا وساروا وراء ابيمالك ووضعوها على الصرح واحرقوا عليهم الصرح بالنار. فمات ايضا جميع اهل برج شكيم نحو الف رجل وامرأة. | 49 І ввесь народ теж нарубав кожен для себе по гілляці, й вони рушили за Авімелехом, накидали гілляк до вземлищ та й запалили вогонь у ньому так, що мешканці Сихемської башти також загинули, до тисячі душ, чоловіків та жінок. |
| 50 ثم ذهب ابيمالك الى تاباص ونزل في تاباص واخذها. | 50 Тоді рушив Авімелех на Тевец, обложив і здобув його. |
| 51 وكان برج قوي في وسط المدينة فهرب اليه جميع الرجال والنساء وكل اهل المدينة واغلقوا ورائهم وصعدوا الى سطح البرج. | 51 Була ж посеред міста кріпка башта. І повтікали туди всі чоловіки й жінки, усі мешканці міста, замкнулись у ній та й повиходили наверх, на покрівлю башти, |
| 52 فجاء ابيمالك الى البرج وحاربه واقترب الى باب البرج ليحرقه بالنار. | 52 Авімелех підійшов до башти, щоб здобувати її, і наблизився до дверей башти, щоб її підпалити. |
| 53 فطرحت امرأة قطعة رحى على راس ابيمالك فشجت جمجمته. | 53 Та одна жінка кинула йому на голову верхній жорновий камінь і провалила череп. |
| 54 فدعا حالا الغلام حامل عدته وقال له اخترط سيفك واقتلني لئلا يقولوا عني قتلته امرأة. فطعنه الغلام فمات. | 54 Притьмом кликнув він на джуру зброєносця свого, й повелів йому «Добудь меча твого й убий мене щоб не говорили про мене: баба його, мовляв, убила!» Пробив його тоді джура, й він помер. |
| 55 ولما رأى رجال اسرائيل ان ابيمالك قد مات ذهب كل واحد الى مكانه. | 55 Ізраїльтяни ж, побачивши, що Авімелех помер, розійшлися по своїх домівках. |
| 56 فرد الله شر ابيمالك الذي فعله بابيه لقتله اخوته السبعين | 56 Так відплатив Бог Авімелехові за злочин, що заподіяв батькові своєму, вбивши сімдесятьох братів своїх. |
| 57 وكل شر اهل شكيم رده الله على رؤوسهم. وأتت عليهم لعنة يوثام بن يربعل | 57 І всі злочини сихемців Бог обернув їм на їхню голову, й проклін Йотама, сина Єрувваала, на них здійснився. |
