Seconda lettera ai Corinzi (מכתב שני לקורינתים) 22

MODERN HEBREW BIBLE	Біблія
1 ויען ישוע ויסף דבר במשלים אליהם לאמר	1 Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах:
2 דומה מלכות השמים למלך בשר ודם אשר עשה חתנה לבנו	2 «Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля.
3 וישלח את עבדיו לקרא הקרואים אל החתנה ולא אבו לבוא	3 Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти.
4 ויסף שלח עבדים אחרים לאמר אמרו אל הקרואים הנה ערכתי את סעודתי שורי ומריאי טבוחים והכל מוכן באו אל החתנה	4 Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля.
5 והם לא שתו לבם לזאת וילכו להם זה אל שדהו וזה אל מסחרו	5 Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства;
6 והנשארים תפשו את עבדיו ויתעללו בם ויהרגום	6 інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали.
7 ויקצף המלך וישלח צבאותיו ויאבד את המרצחים ההם ואת עירם שרף באש	7 Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило.
8 אז אמר אל עבדיו הן החתנה מוכנה והקרואים לא היו ראוים לה	8 Тоді він мовив своїм слугам: Обід — готовий, але запрошені були негідні.
9 לכן לכו נא אל ראשי הדרכים וכל איש אשר תמצאו קראו אתו אל החתנה	9 Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля.
10 ויצאו העבדים ההם אל הדרכים ויאספו את כל אשר מצאו גם רעים גם טובים וימלא בית החתנה מסבים	10 Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали — злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна.
11 ויהי כבוא המלך לראות את המסבים וירא בהם איש ולא היה לבוש בגדי חתנה	11 Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж: ,
12 ויאמר אליו רעי איכה באת הנה ואין לך בגדי חתנה ויאלם	12 і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав.
13 ויאמר המלך למשרתים אסרו ידיו ורגליו ונשאתם והשלכתם אותו אל החשך החיצון שם תהיה היללה וחרק השנים	13 Тоді цар промовив до слуг: Зв’яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів.
14 כי רבים הם הקרואים ומעטים הנבחרים	14 Багато бо покликаних, але вибраних мало.»
15 וילכו הפרושים ויתיעצו איך יכשילהו בדבר	15 Тоді фарисеї пішли й радили раду, як би його впіймати на слові.
16 וישלחו אליו את תלמידיהם עם ההורדוסיים לאמר רבי ידענו כי איש אמת אתה ותורה באמת את דרך אלהים ולא תגור מפני איש כי אינך מכיר פני אדם	16 І вислали до нього своїх учнів разом з іродіянами. «Учителю», — кажуть ті, — «ми знаємо, що ти щиросердий і що дороги Божої навчаєш по правді й не вважаєш ні на кого, бо не дивишся людям на обличчя.
17 לכן הגידה נא לנו את דעתך הנכון לנו לתת מס אל הקיסר אם לא	17 Скажи нам, як тобі здається: Чи дозволено давати кесареві податок, чи ні?»
18 וישוע ידע את רשעתם ויאמר החנפים מה תנסוני	18 Ісус же, знаючи їхнє лукавство, озвався: «Чого мене спокушаєте, лицеміри?
19 הראוני את מטבע המס ויביאו לו דינר	19 Покажіть мені гріш податковий.» Ті принесли йому динарій.
20 ויאמר אליהם של מי הצורה הזאת והמכתב אשר עליו	20 Він спитав їх: «Чий це образ і напис?»
21 ויאמרו אליו של הקיסר ויאמר אליהם לכן תנו לקיסר את אשר לקיסר ולאלהים את אשר לאלהים	21 Відповідають йому: «Кесарів.» Тоді він до них каже: «Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.»
22 וכשמעם את זאת תמהו ויעזבהו וילכו להם	22 Почувши це, ті здивувались і, полишивши його, відійшли.
23 ביום ההוא נגשו אליו צדוקים האמרים כי אין תחית המתים וישאלו אתו לאמר	23 Того ж самого дня приступили до нього садукеї, що кажуть ніби нема воскресіння, і спитали його:
24 רבי הן משה אמר איש כי ימות ובנים אין לו אחיו ייבם את אשתו והקים זרע לאחיו	24 «Учителю», — кажуть, — «Мойсей мовив: Коли хто вмре бездітним, то нехай брат його одружиться з його жінкою і відродить потомство брата свого.
25 ואתנו היו שבעה אחים והראשון נשא אשה וימת וזרע אין לו ויעזב את אשתו לאחיו	25 Було в нас сім братів. І перший, одружившись, умер, не мавши потомства, і зоставив свою жінку братові своєму.
26 וכמו כן גם השני וכן גם השלישי עד השבעה	26 Так само і другий і третій аж до сьомого.
27 ואחרי כלם מתה גם האשה	27 Нарешті, після всіх померла й жінка.
28 ועתה בתחית המתים למי מן השבעה תהיה לאשה כי לכלם היתה	28 Отож, у воскресінні котрого з сімох буде вона жінка? Всі бо її мали.»
29 ויען ישוע ויאמר להם טעים אתם באשר אינכם יודעים את הכתובים וגם את גבורת האלהים	29 Ісус у відповідь сказав їм: «Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані Божої сили.
30 כי בתחית המתים לא ישאו נשים ולא תנשאנה כי אם כמלאכי אלהים בשמים יהיו	30 У воскресінні не женяться і не виходять заміж, а є як ангели на небі.
31 ועל דבר תחית המתים הלא קראתם את הנאמר לכם מפי האלהים לאמר	31 А щодо воскресіння мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке вам каже:
32 אנכי אלהי אברהם ואלהי יצחק ואלהי יעקב והוא איננו אלהי המתים כי אם אלהי החיים	32 Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Бог — не мертвих, але живих!»
33 וישמע המון העם וישתומממו על תורתו	33 І чувши це народ, дивувався його навчанню.
34 והפרושים כשמעם כי סכר פי הצדוקים ויועדו יחדו	34 Довідавшись, що він замкнув уста садукеям, фарисеї зібралися разом.
35 ואחד מהם מבין בתורה שאל אתו לנסותו לאמר	35 І от один із них, законоучитель, спитав його, спокушаючи:
36 רבי אי זו מצוה גדולה היא בתורה	36 «Учителю, котра найбільша заповідь у законі?»
37 ויאמר ישוע אליו ואהבת את יהוה אלהיך בכל לבבך ובכל נפשך ובכל מדעך	37 Він же сказав до нього: «Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю:
38 זאת היא המצוה הגדולה והראשונה	38 це найбільша й найперша заповідь.
39 והשנית דומה לה ואהבת לרעך כמוך	39 А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого.
40 בשתי המצות האלה כל התורה תלויה וגם הנביאים	40 На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються.»
41 ויהי בהקהל הפרושים וישאלם ישוע לאמר	41 Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх:
42 מה דעתכם על המשיח בן מי הוא ויאמרו אליו בן דוד	42 «Що ви думаєте про Христа? Чий він син?» Кажуть йому: «Давидів.»
43 ויאמר אליהם ואיך קרא לו דוד ברוח אדון באמרו	43 Він до них мовить: «Як же Давид у надхненні називає його Господом,
44 נאם יהוה לאדני שב לימיני עד אשית איביך הדם לרגליך	44 кажучи: Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги.
45 ועתה אם דוד קרא לו אדון איך הוא בנו	45 І ніхто не міг йому відповісти й слова, і від того дня ніхто не важився більше його запитувати.
46 ולא יכל איש לענות אתו דבר ולא ערב עוד איש את לבו מן היום ההוא לשאל אותו