Malachi 1

KING JAMES BIBLE	Біблія
1 The burden of the word of the LORD to Israel by Malachi.	1 Пророцтво. Слово Господнє до Ізраїля через Малахію:
2 I have loved you, saith the LORD. Yet ye say, Wherein hast thou loved us? Was not Esau Jacob's brother? saith the LORD: yet I loved Jacob,	2 «Я полюбив вас, каже Господь. А ви питаєте: У чому виявилась любов твоя до нас? Хіба Ісав не брат Якова? — слово Господнє. Однак полюбив Якова,
3 And I hated Esau, and laid his mountains and his heritage waste for the dragons of the wilderness.	3 Ісав же знавіснів мені. Я гори його обернув у пустелю, його спадщину дав шакалам, що в пустині.
4 Whereas Edom saith, We are impoverished, but we will return and build the desolate places; thus saith the LORD of hosts, They shall build, but I will throw down; and they shall call them, The border of wickedness, and, The people against whom the LORD hath indignation for ever.	4 Якщо Едом казатиме: Нас зруйновано, та ми руїни знову відбудуєм! — то Господь сил так каже: Вони збудують, а я розвалю. І їх назвуть: Безбожности країна, народ, на який Господь розгнівався повіки.
5 And your eyes shall see, and ye shall say, The LORD will be magnified from the border of Israel.	5 Ви це побачите на власні очі й скажете: Господь і поза межами Ізраїля великий.
6 A son honoureth his father, and a servant his master: if then I be a father, where is mine honour? and if I be a master, where is my fear? saith the LORD of hosts unto you, O priests, that despise my name. And ye say, Wherein have we despised thy name?	6 Син шанує батька, а слуга господаря, коли ж я батько, то де моя пошана? Коли я господар, де страх передо мною? — каже Господь сил до вас, священики, що моє ім’я зневажаєте й питаєте: Чим зневажаємо ми твоє ім’я?
7 Ye offer polluted bread upon mine altar; and ye say, Wherein have we polluted thee? In that ye say, The table of the LORD is contemptible.	7 Тим, що приносите на мій жертовник хліб нечистий. А ще й питаєте: Чим ми його осквернили? Та тим, що думаєте, мовляв, стіл Господній можна зневажати.
8 And if ye offer the blind for sacrifice, is it not evil? and if ye offer the lame and sick, is it not evil? offer it now unto thy governor; will he be pleased with thee, or accept thy person? saith the LORD of hosts.	8 А як приносите сліпе у жертву, хіба ж то не зле? І як приносите кульгаве або хворе, то це не зле? Попробуй принести його начальникові твоєму, чи він буде тобою радий, чи він тебе ласкаво прийме, — говорить Господь сил.
9 And now, I pray you, beseech God that he will be gracious unto us: this hath been by your means: will he regard your persons? saith the LORD of hosts.	9 Тепер, отже, благайте ж Бога, щоб змилувавсь над вами; чи прийме він когось із вас ласкаво? — говорить Господь сил.
10 Who is there even among you that would shut the doors for nought? neither do ye kindle fire on mine altar for nought. I have no pleasure in you, saith the LORD of hosts, neither will I accept an offering at your hand.	10 Коли б то вже котрийсь із вас зачинив двері, щоб вам на моїм жертовнику не палити вогню марно! Не довподоби ви мені стали, — говорить Господь сил, — і не милі мені приноси з рук ваших.
11 For from the rising of the sun even unto the going down of the same my name shall be great among the Gentiles; and in every place incense shall be offered unto my name, and a pure offering: for my name shall be great among the heathen, saith the LORD of hosts.	11 Бо від сходу сонця аж до його заходу між народами велике моє ім’я, і на кожнім місці моєму імені приноситься кадило й чиста жертва; бо моє ім’я між народами велике, — говорить Господь сил.
12 But ye have profaned it, in that ye say, The table of the LORD is polluted; and the fruit thereof, even his meat, is contemptible.	12 Ви ж його зневажаєте, кажучи: Господній стіл, — нечистий, і страва, що кладуть на нього, зневаги варта.
13 Ye said also, Behold, what a weariness is it! and ye have snuffed at it, saith the LORD of hosts; and ye brought that which was torn, and the lame, and the sick; thus ye brought an offering: should I accept this of your hand? saith the LORD.	13 І кажете: Глядіть, яка морока! — і маловажите ним, — говорить Господь сил. Приносите грабоване кульгаве й хворе, таке приносите у жертву! Таке б мені приймати із рук ваших? — говорить Господь.
14 But cursed be the deceiver, which hath in his flock a male, and voweth, and sacrificeth unto the LORD a corrupt thing: for I am a great King, saith the LORD of hosts, and my name is dreadful among the heathen.	14 Проклят шахрай, що має в череді самця і ним обрікся, але приносить Господеві в жертву хирне; бо я — Великий Цар, говорить Господь сил, і моє ім’я страшне між народами.»