Єремія 19

¹ Так сказав Господь Єремії: «Іди, купи собі глиняний глечик у ганчаря; і візьми з собою старших з народу й зо священиків.

² І вийди в Бен-Гінном-долину, що за Череп’яною брамою, та й промов там слова, що скажу тобі.

³ Скажи: Слухайте слово Господнє, ви царі юдейські, і ви, мешканці єрусалимські! Так говорить Господь сил, Бог Ізраїлів: Ось я наведу на це місце таке лихо, що хто про нього почує, у того задзвенить у вухах, —

⁴ за те, що вони покинули це місце й учинили його чужим, кадять бо на ньому богам іншим, яких не знали ні вони, ні батьки їхні, ні царі юдейські, й за те, що сповнили це місце безвинною кров’ю.

⁵ Вони спорудили узвишшя на честь Ваала, щоб палити вогнем своїх синів як всепалення Ваалові; а того не заповідав я й не встановлював, ба й на думку воно мені не спадало.

⁶ Тим то й настане час, — слово Господнє, — коли це місце не зватимуть більш Тофетом і Бен-Гінном-долиною, лише долиною Різанини.

⁷ Я позбавлю розуму Юду та Єрусалим на цім місці і допущу, щоб вони впали від меча на очах ворогів їхніх і від руки тих, що чигають на їхню душу; трупи ж їхні віддам на поживу птаству небесному й дряпіжному звіреві.

⁸ Учиню це місто запустінням та сміховищем; хто б тільки проходив ним, дивуватиметься й посвистуватиме над його ранами.

⁹ Зроблю так, що вони їстимуть тіло власних синів і власних дочок, і кожен їстиме тіло свого ближнього, опинившись в облозі та в нужді, коли притиснуть їх вороги й ті, що чигають на душу їхню.

¹⁰ І розіб’єш глечик перед очима тих мужів, що йтимуть із тобою,

¹¹ і скажеш до них: Так каже Господь сил: — Отак розіб’ю народ цей й це місто, як розбивають глечик, який не можна більше зліпити докупи. І ховатимуть на Тофеті, бо не буде де ховати.

¹² Отак вчиню з цим місцем, — слово Господнє, — і з його мешканцями. Я вчиню місто це таким, як Тофет.

¹³ Будинки єрусалимські й доми царів юдейських будуть нечисті, як оце місце Тофет, — усі доми, що на їхніх покрівлях кадили вони усьому війську небесному й возливали ливні жертви чужим богам.»

¹⁴ Повернувшися ж Єремія з Тофету, куди посилав його Господь пророкувати, став на подвір’ї дому Господнього та й промовив до всього народу:

¹⁵ «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Ось я наведу на це місто і на всі сусідні міста все те лихо, що ним погрожував йому, вони бо виявили себе тугошиїми й не слухали слів моїх.»