Псалмів 7

¹ Жалобна пісня. Давида, що її проспівав до Господа з приводу Куша з покоління Веніямина.

² Господи, Боже мій, до тебе прибігаю; спаси мене від усіх гонителів моїх і рятуй мене,

³ щоб не вхопив хтось із них, мов лев, душу мою, щоб не роздер, так що й нікому було б порятувати.

⁴ Господи, Боже мій, як я те заподіяв, якщо в моїх руках є якась кривда,

⁵ як я відплатив злом тому, що мені добро діяв, або обдер противника мого нізащо,

⁶ то нехай ворог гонить мою душу й наздожене, нехай життя моє затопче в землю, і славу мою нехай кине в порох.

⁷ Встань, Господи, у твоєму гніві, підведися в обуренні проти моїх супостатів і пробудися задля мене на суді, що сам єси призначив.

⁸ І збір народів нехай тебе оточить, і сядь над ним високо!

⁹ Господь судить народи; суди мене, о Господи, по моїй правді і за невинністю моєю, що в мені.

¹⁰ Нехай зникне злоба нечестивих, праведника ж ти підтримай, ти, що вивідуєш серця й утроби, Боже справедливий.

¹¹ Щит мій у Бозі, що спасає правих серцем;

¹² Бог — суддя справедливий, Бог щодня погрожує.

¹³ Як не навернуться, нагострить меча свого, напне свого лука й візьме на приціл.

¹⁴ І їм зготує смертельну зброю, стріли свої вогненними вчинить.

¹⁵ Ось він зачав несправедливість, злом завагітнів і сплодив лукавство.

¹⁶ Викопав яму, він її вирив, і впав у рів, що сам же вирив.

¹⁷ Злоба його нехай упаде на голову йому ж самому, і його насильство нехай зійде йому на тім’я.

¹⁸ Я ж славитиму Господа за його справедливість, буду виспівувати ім’я Господа всевишнього.