Primo de' Paralipomeni 25

BIBBIA VOLGARE	Біблія
1 E David e il magistrato dello esercito spartirono nel ministerio i figliuoli di Asaf ed Eman e Iditun, i quali profetassero in chitarre, salterii e cimbali, secondo il suo numero, servendo all' officio deputato loro.	1 Тим часом Самуїл помер, і всі ізраїльтяни зібрались і оплакували його й поховали його в його домі в Рамі. А Давид зібрався та й пішов у Паран-пустиню.
2 De' figliuoli di Asaf: Zaccur e Iosef e Natania e Asarela; i figliuoli di Asaf, sotto la mano di Asaf, profetavano appresso al re.	2 Був же в Маоні чоловік, а майно його було в Кармелі. Чоловік той був вельми багатий: мав три тисячі овець і тисячу кіз, і саме тоді він клопотався стриженням овець у Кармелі.
3 E i figliuoli di Iditun: Godolia, Sori, Ieseia e Asabia e Matatia; sei, sotto la mano del padre loro Iditun, il quale profetava in citera sopra li confessanti e laudanti il Signore.	3 На ім’я ж був той чоловік Навал, а ймення його жінки — Авігайла. Була ж це жінка з добрим розумом і з виду гарна, а чоловік був шорсткий і злющий. Він був калевій.
4 I figliuoli di Eman: Bocciau, Mataniau, Oziel, Subuel, Ierimot, Anania, Anani ed Eliata, Geddelti e Romemtiezer e Iesbacassa, Melloti, Otir, Maaziot;	4 Почувши Давид у пустині, до Навал стриже вівці,
5 tutti questi figliuoli di Eman, vidente del re ne' sermoni di Dio, acciò che esaltasse il corno; e diede Iddio ad Eman XIIII figliuoli, e tre figliuole.	5 послав десяток молодців і сказав їм: «Ідіть у Кармель, удайтесь до Навала, поздоровіть його від мене,
6 Tutti a cantare nel tempio di Dio, sotto la mano del padre loro, erano distribuiti in cimbali, salteri e chitarre in li ministerii della casa di Dio appresso al re; cioè Asaf e Iditun ed Eman.	6 і промовте так до мого брата: Мир тобі, твоєму домові й усьому твоєму.
7 E fu il numero loro colli fratelli loro, i quali insegnavano il cantico di Dio, tutti dottori, ducento ottanta otto.	7 Почув я, що стрижуть овець у тебе. Вівчарі твої були з нами, і ми їх не чіпали й нічого в них не пропало за ввесь той час, коли вони були в Кармелі.
8 E misero le sorti per le vice loro per eguale, così il maggiore come il minore, così il dotto, come lo indotto.	8 Спитай твоїх слуг і вони тобі скажуть. Нехай же оці молодці знайдуть ласку в очах твоїх, бо ми прийшли в день святковий: дай, прошу, твоїм слугам і твоєму синові Давидові, що маєш під рукою.»
9 E uscìo la prima sorte a Iosef, il quale era di Asaf; la seconda a Godolia, a' suoi figliuoli e ai dodici suoi fratelli.	9 Прибули Давидові молодці, сказали Навалові всі ті слова іменем Давида та й чекали.
10 La terza a Zacur e a' suoi figliuoli e a' suoi fratelli XII.	10 Навал же відповів слугам Давида, кажучи: «Хто такий Давид? Хто такий син Єссея? Є їх чимало тепер тих рабів, що втікають від своїх панів!
11 La quarta a Isari e a' suoi figliuoli e fratelli dodici.	11 Візьму я мій хліб, моє вино та моє м’ясо, що я зготував для моїх стрижіїв, та й дам людям, про яких не знаю, звідкіля вони взялися?»
12 La quinta a Natania, e a' suoi figliuoli e fratelli dodici.	12 І повернулись Давидові молодці назад своєю дорогою, й, повернувшись додому, переказали йому ті слова.
13 La sesta a Bocciau e a' figliuoli e fratelli [dodici].	13 Тоді Давид сказав своїм людям: «Підпережіть кожен свого меча!» І підперезали кожен свого меча. Давид теж підперезав свого меча, й виступило близько чотириста чоловік за Давидом, двісті ж зосталось при обозі.
14 La settima a Israela e a' suoi figliuoli e fratelli XII.	14 Тим часом один із слуг передав Авігайлі, жінці Навала: «Давид, прислав був посланців із пустині привітати нашого пана, та цей накинувся на них.
15 La ottava a Iesaia e a' suoi figliuoli e fratelli XII.	15 Люди ж ті були вельми до нас добрі: вони нас не чіпали і в нас нічого не поділося за ввесь час, як ми перебували з ними, коли ми були в полі.
16 La nona a Matania e a' suoi figliuoli e fratelli XII.	16 Вони були охороною нашою і вдень, і вночі, ввесь час, коли ми були з ними й пасли вівці.
17 La decima a Semeia e a' suoi figliuoli e fratelli XII.	17 Подумай, отже, і розваж, що маєш чинити, бо над нашим паном і його домом нависла біда, а він такий негідник, що з ним шкода й говорити.»
18 La undecima ad Azareel e a' suoi figliuoli e fratelli XII.	18 Взяла Авігайла хутенько двісті хлібів, два бурдюки вина, п’ять зготованих овець, п’ять мірок праженого зерна, сто китиць родзинків і двісті фігових пирогів, наклала на ослів,
19 La duodecima ad Asabia e a' suoi figliuoli e fratelli XII.	19 та й звеліла своїм слугам: «Ідіть поперед мене, а я піду за вами.» Чоловікові ж своєму Навалові нічого не сказала.
20 La terza decima a Subael e a' suoi figliuoli e fratelli XII.	20 І от коли вона за виступом гори спускалась на ослі додолу, назустріч їй Давид і його люди сходили донизу, так що вона зіткнулась із ними.
21 La quartadecima a Matatia e a' suoi figliuoli e fratelli XII.	21 Давид же міркував: «Шкода було мені стерегти все майно в пустині отого чоловіка, так що нічого з усього того, що йому належить, не пропало! Він віддячує мені злом за добро!
22 La quintadecima a Ierimot e a' suoi figliuoli e fratelli XII.	22 Нехай же Бог так і так зробить ворогам Давида та ще й придасть, коли я з усіх тих, що йому належать, до ранку, бодай одного мужа залишу.»
23 La sestadecima ad Anania e figliuoli e fratelli XII.	23 Як тільки Авігайла побачила Давида, зіскочила з осла притьмом і, впавши обличчям униз перед Давидом, уклонилась йому до землі.
24 La XVII a Iesbacassa e a' figliuoli e fratelli XII.	24 Потім упала йому в ноги і сказала: «На мені вина, мій пане! Дозволь твоїй слугині озватися перед тобою і вислухай слова твоєї слугині.
25 La XVIII ad Anani e a' figliuoli e fratelli XII.	25 Нехай мій пан не зважає на того непотреба, на Навала, бо яке його ім’я, такий і він: Дурний він зветься і дурнота при ньому. А я, твоя слугиня, не бачила тих молодців, що ти, мій пане, прислав був.
26 La XVIIII a Melloti e a' figliuoli e fratelli XII.	26 Хай же, мій пане, — так певно, як живе Господь, так певно, як живеш ти, — Господь, що стримав тебе й не дав дійти до крови й чинити власною рукою пімсту, — хай же твої вороги стануть, як Навал, і ті, що задумують чинити зло моєму панові!
27 La vigesima a Eliata e a' figliuoli e fratelli XII.	27 А цей гостинець, що принесла твоя слугиня моєму панові, хай буде твоїм молодцям, що йдуть слідом за моїм паном.
28 La XXI ad Otir e ai figliuoli e fratelli XII.	28 Прости, будь ласкав, вину твоїй слугині, бо Господь напевно спорудить моєму панові дім довготривалий, бо мій пан веде війни Господні, й несправедливости не знайти в тобі за ввесь час життя твого.
29 La XXII a Goddelti e a' figliuoli e fratelli XII.	29 Коли ж би хтось піднявсь тебе гонити чи то чигати на твоє життя, то нехай життя мого пана буде вв’язане в вузол живих у Господа, Бога твого, життя ж твоїх ворогів — нехай їх пращею геть кине.
30 La XXIII a Maaziot e a' figliuoli e frateilì XII.	30 І коли Господь учинить моєму панові все те добро, про яке був говорив щодо тебе, й поставить тебе князем над Ізраїлем,
31 La vigesima quarta a Romemtiezer e a' figliuoli e fratelli [XII].	31 то хай не буде моєму панові приводом до смутку й гризоти серця, що мій пан пролив кров безвинну й вчинив собі суд власною рукою. Коли ж Господь ущасливить мого пана, то ти згадай про твою слугиню.»
	32 Давид відповів Авігайлі: «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що послав тебе сьогодні мені назустріч;
	33 благословен і розум твій, і ти благословенна, що стримала мене сьогодні, щоб я не дійшов до крови й не зробив собі суду власною рукою.
	34 Бо — так певно, як живе Господь, Бог Ізраїля, що стримав мене сьогодні заподіяти тобі зло! — коли б ти була не поспішилась вийти мені назустріч, так у Навала, до світанку, не зосталось би ні одного мужа.»
	35 Давид прийняв з її рук, що вона йому принесла, й сказав їй: «Іди собі в мирі до свого дому. Бач, я вислухав тебе і був привітний до тебе.»
	36 Повернулась Авігайла до Навала, — аж ось у нього в домі такий бенкет, як у царя, і серце в Навала розвеселилось; але що він був тяжко п’яний, вона йому нічогісінько не оповіла, поки не настав ранок.
	37 Уранці ж, як проминуло сп’яніння від вина в Навала, жінка його оповіла йому, що сталось, і серце його завмерло в ньому, і він став немов камінь.
	38 А через якихнебудь десять день Господь ударив Навала, й він умер.
	39 Довідавшися, що Навал умер, Давид сказав: «Благословен Господь, що постояв за мене, помстивши мою наругу, яку завдав мені Навал, і стримав свого слугу від злочину. Господь повернув злобу Навала на його ж голову.» Потім Давид послав сказати Авігайлі, що хоче взяти її собі за жінку.
	40 От і прийшли слуги Давида до Авігайли в Кармель і сказали їй: «Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе собі за жінку.»
	41 Встала вона, припала лицем до землі й сказала: «Ось твоя слугиня рабинею обмиватиме ноги слугам мого пана.»
	42 Потім притьмом підвелася й, сівши на осла, разом із п’ятьма своїми дівчатами, що її супроводжували, пішла за Давидовими посланцями й стала йому за жінку.
	43 І Ахіноам узяв Давид із Єзреела, й вони обидві були його жінками.
	44 Тоді Саул віддав дочку свою Міхаль, жінку Давида, Палті, синові Лаїша, з Галліму.