Псалмів 71

Біблія	DIODATI
1 До тебе, Господи, я прибігаю; не дай осоромитися повіки.	1 SIGNORE, io mi son confidato in te, Fa’ ch’io non sia giammai confuso.
2 У твоїй справедливості вирятуй мене і визволь; прихили до мене твоє вухо і спаси мене.	2 Riscuotimi, e liberami, per la tua giustizia; Inchina a me il tuo orecchio, e salvami.
3 Будь скелею пристановища для мене, твердинею міцною, щоб мене врятувати. Бо ти моя скеля й моя твердиня.	3 Siimi una rocca di dimora, Nella quale io entri sempre; Tu hai ordinata la mia salute; Perciocchè tu sei la mia rupe e la mia fortezza.
4 О Боже мій, спаси мене з рук беззаконних, із жмені неправедника й гнобителя.	4 O Dio mio, liberami dalla man dell’empio, Dalla mano del perverso e del violento.
5 Бо ти моя надія, Господи, — Господь моє уповання від юности моєї.	5 Perciocchè tu sei la mia speranza, o Signore Iddio; La mia confidanza fin dalla mia fanciullezza.
6 На тебе покладався я від материнського лона, вже від утроби матері моєї ти — мій покровитель; ти — моя хвала завжди!	6 Tu sei stato il mio sostegno fin dal seno di mia madre; Tu sei quel che mi hai tratto fuori delle interiora di essa; Per te ho avuto del continuo di che lodarti.
7 Для багатьох став я немов чудовиськом, але ти — моя сила.	7 Io sono stato a molti come un mostro; Ma tu sei il mio forte ricetto.
8 Уста мої повні хвали твоєї, твоєї слави — повсякденно.	8 Sia la mia bocca ripiena della tua lode, E della tua gloria tuttodì.
9 Не відкидай мене, коли постаріюсь, не покидай мене, коли зникне моя сила.	9 Non rigettarmi al tempo della vecchiezza; Ora, che le forze mi mancano, non abbandonarmi.
10 Бо вороги мої говорять проти мене; ті, що чигають на моє життя, змовляються купою,	10 Perciocchè i miei nemici tengono ragionamenti contro a me, E quelli che spiano l’anima mia prendono insieme consiglio.
11 кажучи: «Бог його покинув; гоніть за ним і зловіть його, бо визволителя не має!»	11 Dicendo: Iddio l’ha abbandonato; Perseguitatelo, e prendetelo; perciocchè non vi è alcuno che lo riscuota.
12 Боже, не віддаляйсь від мене; Боже мій, поспіши мені на поміч!	12 O Dio, non allontanarti da me; Dio mio, affrettati in mio aiuto.
13 Хай осоромляться, хай щезнуть противники душі моєї; нехай вкриє ганьба й зневага тих, що бажають зла мені.	13 Sieno confusi, e vengano meno gli avversari dell’anima mia; Quelli che procacciano il mio male sieno coperti di onta e di vituperio
14 А я завжди уповатиму, все більш і більш тебе хвалитиму.	14 Ma io spererò del continuo, E sopraggiungerò ancora altre lodi a tutte le tue.
15 Уста мої звіщатимуть твою справедливість, повсякденно — діла твого спасіння, не знаю бо числа їм.	15 La mia bocca racconterà tuttodì la tua giustizia, e la tua salute; Benchè io non ne sappia il gran numero.
16 Я розповім про твої могутні дії, о Господи, мій Боже! Я прославлятиму твою справедливість, тебе єдиного.	16 Io entrerò nelle prodezze del Signore Iddio; Io ricorderò la giustizia di te solo.
17 Боже! Ти вчив мене вже змалку, і досі я оповідаю про діла твої чудесні.	17 O Dio, tu mi hai ammaestrato dalla mia fanciullezza; Ed io, infino ad ora, ho annunziate le tue maraviglie.
18 Аж до самої старости й сивини — не покидай мене, о Боже, поки не оповім про твоє рамено цьому роду, усім, що прийдуть, — про твою потугу	18 Non abbandonarmi ancora, o Dio, fino alla vecchiezza, anzi fino alla canutezza; Finchè io abbia annunziato il tuo braccio a questa generazione, E la tua potenza a tutti quelli che verranno appresso.
19 і про твою справедливість, Боже, що сягає аж до неба, Ти учинив діла великі: Боже, хто рівний тобі?	19 E la tua giustizia, o Dio, esalterò sommamente: Perciocchè tu hai fatte cose grandi. O Dio, chi è pari a te?
20 Ти, що дав мені зазнати силу лихих злиднів, знову оживи мене і знову виведи мене наверх із земних безодень.	20 Perciocchè, avendomi fatto sentir molte tribolazioni e mali, Tu mi hai di nuovo resa la vita, E mi hai di nuovo tratto fuor degli abissi della terra.
21 Збільши мою повагу, потіш мене знову.	21 Tu hai accresciuta la mia grandezza, E ti sei rivolto, e mi hai consolato.
22 І я буду тебе на гарфі прославляти, вірність твою, мій Боже; співатиму тобі, Святий Ізраїля, на гуслах!	22 Io altresì, collo strumento del saltero, celebrerò te, E la tua verità, o Dio mio; Io ti salmeggerò colla cetera, o Santo d’Israele.
23 Уста мої возрадуються вельми, коли буду тобі співати, — душа моя, яку ти вирятував.	23 Le mie labbra giubileranno, quando io ti salmeggerò; E insieme l’anima mia, la quale tu hai riscattata.
24 Язик мій теж звіщатиме повсякденно твою справедливість, бо вкрилися соромом і почервоніли тії, що бажають мені лиха.	24 La mia lingua ancora ragionerà tuttodì della tua giustizia; Perciocchè sono stati svergognati, perchè sono stati confusi quelli che procacciavano il mio male