Псалмів 71

¹ До тебе, Господи, я прибігаю; не дай осоромитися повіки.

² У твоїй справедливості вирятуй мене і визволь; прихили до мене твоє вухо і спаси мене.

³ Будь скелею пристановища для мене, твердинею міцною, щоб мене врятувати. Бо ти моя скеля й моя твердиня.

⁴ О Боже мій, спаси мене з рук беззаконних, із жмені неправедника й гнобителя.

⁵ Бо ти моя надія, Господи, — Господь моє уповання від юности моєї.

⁶ На тебе покладався я від материнського лона, вже від утроби матері моєї ти — мій покровитель; ти — моя хвала завжди!

⁷ Для багатьох став я немов чудовиськом, але ти — моя сила.

⁸ Уста мої повні хвали твоєї, твоєї слави — повсякденно.

⁹ Не відкидай мене, коли постаріюсь, не покидай мене, коли зникне моя сила.

¹⁰ Бо вороги мої говорять проти мене; ті, що чигають на моє життя, змовляються купою,

¹¹ кажучи: «Бог його покинув; гоніть за ним і зловіть його, бо визволителя не має!»

¹² Боже, не віддаляйсь від мене; Боже мій, поспіши мені на поміч!

¹³ Хай осоромляться, хай щезнуть противники душі моєї; нехай вкриє ганьба й зневага тих, що бажають зла мені.

¹⁴ А я завжди уповатиму, все більш і більш тебе хвалитиму.

¹⁵ Уста мої звіщатимуть твою справедливість, повсякденно — діла твого спасіння, не знаю бо числа їм.

¹⁶ Я розповім про твої могутні дії, о Господи, мій Боже! Я прославлятиму твою справедливість, тебе єдиного.

¹⁷ Боже! Ти вчив мене вже змалку, і досі я оповідаю про діла твої чудесні.

¹⁸ Аж до самої старости й сивини — не покидай мене, о Боже, поки не оповім про твоє рамено цьому роду, усім, що прийдуть, — про твою потугу

¹⁹ і про твою справедливість, Боже, що сягає аж до неба, Ти учинив діла великі: Боже, хто рівний тобі?

²⁰ Ти, що дав мені зазнати силу лихих злиднів, знову оживи мене і знову виведи мене наверх із земних безодень.

²¹ Збільши мою повагу, потіш мене знову.

²² І я буду тебе на гарфі прославляти, вірність твою, мій Боже; співатиму тобі, Святий Ізраїля, на гуслах!

²³ Уста мої возрадуються вельми, коли буду тобі співати, — душа моя, яку ти вирятував.

²⁴ Язик мій теж звіщатиме повсякденно твою справедливість, бо вкрилися соромом і почервоніли тії, що бажають мені лиха.