Псалмів 109

Біблія	DIODATI
1 Провідникові хору. Псалом. Давида. Боже моєї хвали, не мовчи!	1 Salmo di Davide dato al capo dei Musici. O DIO della mia lode, non tacere;
2 Бо губи грішні й лукаві вони на мене розпустили, брехливим язиком зо мною говорили;	2 Perciocchè la bocca dell’empio e la bocca di frode si sono aperte contro a me; Hanno parlato meco con lingua bugiarda;
3 і словами ненависти мене обступили, зо мною воювали без причини.	3 E mi hanno assediato con parole d’odio; E mi hanno fatta guerra senza cagione.
4 За любов мою вони зо мною ворогують; я ж молюся.	4 In vece dell’amore che ho loro portato, mi sono stati avversari; Ed io ho loro renduta preghiera.
5 Зло за добро навалюють на мене і ненависть замість любови.	5 Essi mi hanno renduto male per bene, E odio per lo mio amore
6 Пусти лукавого до нього, і обвинуватель хай стоїть праворуч нього.	6 Costituisci il maligno sopra lui; E fa’ che Satana gli stia alla destra.
7 Як стане на суді, хай вийде винуватий; і його молитва хай йому за гріх буде.	7 Quando sarà giudicato, esca condannato; E la sua preghiera gli torni in peccato.
8 Віку свого хай не звікує, уряд його хай візьме інший.	8 Sieno i suoi giorni pochi; Un altro prenda il suo ufficio.
9 Сини його хай стануть сиротами, а його жінка — удовою.	9 Sieno i suoi figliuoli orfani, E la sua moglie vedova.
10 Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, нехай повиганяють їх з їхніх хат-пусток.	10 E vadano i suoi figliuoli del continuo vagando; E mendichino, ed accattino, uscendo fuor de’ lor casolari.
11 Нехай лихвар загарбає все, що той має, і чужі нехай розграбують його працю.	11 L’usuraio tenda la rete a tutto ciò ch’egli ha; E rubino gli strani le sue fatiche.
12 Нехай ніхто над ним не має милосердя, ніхто нехай не милує його сиріток.	12 Non siavi alcuno che stenda la sua benignità inverso lui; E non vi sia chi abbia pietà de’ suoi orfani.
13 Потомство його нехай згине, у другім поколінні ім’я їхнє хай буде стерте.	13 Sieno distrutti i suoi discendenti; Sia cancellato il lor nome nella seconda generazione.
14 Хай перед Господом згадається провина його предків, гріх матері його нехай не затреться, —	14 Sia ricordata l’iniquità de’ suoi padri appo il Signore; E il peccato di sua madre non sia cancellato.
15 хай будуть перед Господом назавжди, щоб він міг знищити з землі їхню пам’ять.	15 Sieno que’ peccati del continuo nel cospetto del Signore; E stermini egli d’in su la terra la memoria di essi.
16 За те, що він не мав на думці чинити милосердя, але переслідував нужденного та злиденного, і розбитого серцем готовий був убити.	16 Perciocchè egli non si è ricordato d’usar benignità, Ed ha perseguitato l’uomo povero, ed afflitto, E tribolato di cuore, per ucciderlo.
17 Любив прокляття: хай же спаде на нього! Благословення не хотів: хай же відійде від нього!	17 Poichè egli ha amata la maledizione, vengagli; E poichè non si è compiaciuto nella benedizione, allontanisi ella da lui.
18 Нехай одягнеться, немов одежею, прокляттям, хай увійде, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кості!	18 E sia vestito di maledizione, come del suo manto; Ed entri quella come acqua nelle sue interiora, E come olio nelle sue ossa.
19 Нехай йому буде, немов одежа, що його вкриває, неначе пояс, що ним він підперізується завжди.	19 Siagli quella a guisa di vestimento, del quale egli sia avvolto; Ed a guisa di cintura, della quale sempre sia cinto.
20 Така від Господа нехай буде заплата тим, що мене обвинувачують і що на мене зле говорять.	20 Tal sia, da parte del Signore, la ricompensa de’ miei avversari, E di quelli che parlano male contro all’anima mia
21 Ти ж Господи, о Боже, чини зо мною ради твого імени! Спаси мене, бо добра твоя милість,	21 Ma tu, o Signore Iddio, opera inverso me, per amor del tuo Nome; Liberami, perciocchè la tua benignità è buona.
22 бо я недужий та бідний, і серце моє зранене в моїх грудях.	22 Perciocchè io sono afflitto, e povero; E il mio cuore è piagato dentro di me.
23 Неначе тінь, що похилилась, я зникаю: неначе сарану мене стрясають.	23 Io me ne vo, come l’ombra quando dichina; Io sono agitato come una locusta.
24 Коліна в мене хитаються від посту; тіло моє змарніло без жиру.	24 Le mie ginocchia vacillano per li miei digiuni; E la mia carne è dimagrata, e non ha più grassezza alcuna.
25 Сміховиськом для них я зробився; вони, побачивши мене, кивають головою.	25 Ed anche son loro in vituperio; Quando mi veggono, scuotono la testa.
26 Поможи мені, о Господи, мій Боже! Спаси мене по твоєму милосердю!	26 Aiutami, Signore Iddio mio; Salvami secondo la tua benignità.
27 Щоб вони знали, що то твоя рука, що ти, Господи, оте вчинив.	27 E sappiano che questo è la tua mano, E che tu, Signore, hai fatto questo.
28 Нехай собі кленуть, а ти благослови! Встануть вони й осоромляться, а слуга твій буде радіти.	28 Essi malediranno, e tu benedirai; Si sono innalzati, ma saran confusi, Ed il tuo servitore si rallegrerà.
29 Противників моїх хай поб’є сором, нехай огорнуться, немов плащем, власною ганьбою.	29 Sieno i miei avversari vestiti di vituperio, Ed avvolti della lor vergogna, come di un mantello.
30 буду вельми дякувати Господеві моїми устами, хвалитиму його між багатьма.	30 Io celebrerò altamente il Signore colla mia bocca; E lo loderò in mezzo de’ grandi.
31 Бо він стояв праворуч бідака, щоб урятувати його від тих, що хочуть засудити його душу.	31 Perciocchè egli sta alla destra del povero, Per salvarlo da quelli che lo condannano a morte