І Хронік 5

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Тоді всі коліна Ізраїля прий-шли до Давида в Хевроні і кажуть: «Дивись, ми твої кості й твоє тіло.	1 Сыновья Рувима, первенца Израилева, --он первенец; но, когда осквернил он постель отца своего, первенство его отдано сыновьям Иосифа, сына Израилева, с тем однакож, чтобы не писаться им первородными;
2 Вже й раніш, ще як царював Саул над нами, ти був тим, хто водив Ізраїля в поле і назад приводив, до того ж і Господь сказав до тебе: Ти будеш пасти мій народ Ізраїля, ти будеш князем над Ізраїлем.»	2 потому что Иуда был сильнейшим из братьев своих, и вождь от него, но первенство [перенесено] на Иосифа.
3 Як прийшли всі старші Ізраїля до царя в Хеврон, цар Давид заключив із ними союз у Хевроні перед лицем Господнім, і вони помазали Давида царем над Ізраїлем.	3 Сыновья Рувима, первенца Израилева: Ханох, Фаллу, Хецрон и Харми.
4 Тридцять років було Давидові, як він став царем, і царював він сорок років.	4 Сыновья Иоиля: Шемая, сын его; его сын Гог, его сын Шимей,
5 У Хевроні царював над Юдою 7 років і 6 місяців, а в Єрусалимі царював 33 роки над усім Ізраїлем і над Юдою.	5 его сын Миха, его сын Реаия, его сын Ваал,
6 І двигнувся цар із своїми людьми на Єрусалим проти євусіїв, що жили в тій країні. Вони сказали Давидові: ти сюди, мовляв, не ввійдеш, бо сліпі й криві не впустять тебе, а це означало: Давид сюди не ввійде.	6 его сын Беера, которого отвел в плен Феглафелласар, царь Ассирийский. Он [был] князем Рувимлян.
7 Але Давид приступом узяв твердиню Сіон, тобто — Давид-город.	7 И братья его, по племенам их, по родословному списку их, были: главный Иеиель, потом Захария,
8 Того дня Давид сказав: «Хто вдарить на євусіїв, пролізе через водопровід і досягне тих сліпих і кривих, що ненавидять душу Давида, дістане нагороду.» З того й пішло: «Сліпий і кривий не ввійдуть до хати.»	8 и Бела, сын Азаза, сына Шемы, сына Иоиля. Он обитал в Ароере до Нево и Ваал-Меона;
9 Давид осівсь у твердині й назвав її Давидгород. Потім він розбудував мур навколо, почавши від Мілло до середини.	9 а к востоку он обитал до входа в пустыню, идущую от реки Евфрата, потому что стада их были многочисленны в земле Галаадской.
10 Давид дедалі більш ставав могутній, і Господь, Бог Сил, був із ним.	10 Во дни Саула они вели войну с Агарянами, которые пали от рук их, а они стали жить в шатрах и по всей восточной стороне Галаада.
11 Хірам, цар тирський, прислав був послів до Давида з кедровим деревом, а до того ж теслів і каменорубів, й вони збудували Давидові палац.	11 Сыновья Гада жили напротив их в земле Васанской до Салхи:
12 І спізнав Давид, що Господь укріпив його царем над Ізраїлем і підняв угору його царство задля народу свого Ізраїля.	12 в Васане Иоиль был главный, Шафан второй, потом Иаанай и Шафат.
13 Прибувши ж із Хеврону, набрав собі Давид іще наложниць і жінок з Єрусалиму, і народилися в нього ще сини й дочки.	13 Братьев их с семействами их было семь: Михаил, Мешуллам, Шева, Иорай, Иаакан, Зия и Евер.
14 Ось імена тих, що народились у нього в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон,	14 Вот сыновья Авихаила, сына Хурия, сына Иароаха, сына Галаада, сына Михаила, сына Иешишая, сына Иахдо, сына Буза.
15 Івхар, Елішуа, Нефег, Яфія,	15 Ахи, сын Авдиила, сына Гуниева, [был] главою своего рода.
16 Елішама, Веліяда та Еліфелет.	16 Они жили в Галааде, в Васане и в зависящих от него городах и во всех окрестностях Сарона, до исхода их.
17 Як же довідалися філістимляни, що Давида помазано царем над Ізраїлем, рушили філістимляни, щоб шукати Давида. Та Давид зачув про це й зійшов у твердиню.	17 Все они перечислены во дни Иоафама, царя Иудейского, и во дни Иеровоама, царя Израильского.
18 Прибули філістимляни й розта-борились по Рефаїм-Долині.	18 У потомков Рувима и Гада и полуплемени Манассиина было людей воинственных, мужей носящих щит и меч, стреляющих из лука и приученных к битве, сорок четыре тысячи семьсот шестьдесят, выходящих на войну.
19 Тоді Давид спитав Господа: «Чи виступати мені проти філістимлян? Чи видаси їх мені в руки?» Господь відповів Давидові: «Іди, бо я видам філістимлян тобі в руки.»	19 И воевали они с Агарянами, Иетуром, Нафишем и Надавом.
20 І двигнувся Давид під Ваал-Перацім, розбив їх там і мовив: «Господь зробив пролом у моїх ворогах передо мною, немов той пролом, що роблять води.» Тому й прозвано те місце Ваал-Перацім.	20 И подана была им помощь против них, и преданы были в руки их Агаряне и все, что у них было, потому что они во время сражения воззвали к Богу, и Он услышал их, за то, что они уповали на Него.
21 Вони залишили там своїх бовванів, а Давид і його люди їх забрали.	21 И взяли они стада их: верблюдов пятьдесят тысяч, из мелкого скота двести пятьдесят тысяч, ослов две тысячи, и сто тысяч душ людей,
22 Знову прибули філістимляни й розтаборились у Рефаїм-Долині.	22 потому что много пало убитых, так как от Бога было сражение сие. И жили они на месте их до переселения.
23 І як Давид спитав Господа, він відповів: «Не наступай на них, але обійди їх з тилів і підійди до них від бальсамових дерев.	23 Потомки полуколена Манассиина жили в той земле, от Васана до Ваал-Ермона и Сенира и до горы Ермона; и их было много.
24 І як почуєш шелест, наче шум кроків по вершках бальсамових дерев, тоді спішися, бо то Господь рушає перед тобою, щоб розгромити філістимлянське військо.»	24 И вот главы поколений их: Ефер, Ишьи, Елиил, Азриил, Иеремия, Годавия и Иагдиил, мужи мощные, мужи именитые, главы родов своих.
25 Давид зробив так, як повелів йому Господь, і розбив філістимлян від Гівеа аж до входу Гезер.	25 Но когда они согрешили против Бога отцов своих и стали блудно ходить вслед богов народов той земли, которых изгнал Бог от лица их,
	26 тогда Бог Израилев возбудил дух Фула, царя Ассирийского, и дух Феглафелласара, царя Ассирийского, и он выселил Рувимлян и Гадитян и половину колена Манассиина, и отвел их в Халах, и Хавор, и Ару, и на реку Гозан, --[где они] до сего дня.