І Хронік 12

Біблія	NOVA VULGATA
1 Самуїл сказав до всього Ізраїля: «Оце я вволив вашу волю в усьому, що ви просили в мене, й настановив царя над вами.	1 Hi quoque venerunt ad Da vid in Siceleg, cum adhuc fu geret Saul filium Cis; qui erant fortissimi et egregii pugnatores
2 Відсьогодні цар буде виступати перед вами; я ж уже старий і сивий, і сини мої між вами. Я з молодости по цей день виступав перед вами.	2 tendentes arcum et utraque manu fundis saxa iacientes et dirigentes sagittas. De fratribus Saul ex Beniamin:
3 Ось я! Свідкуйте проти мене перед Господом і перед його помазаником: в кого я взяв вола? В кого я взяв осла? Кого гнобив? Кого покривдив? Від кого взяв я підкуп, щоб ним заплющити собі очі? Я вам поверну!»	3 princeps Ahiezer et Ioas filii Samaa Gabaathites et Iaziel et Phalet filii Azmaveth et Baracha et Iehu Anathothites;
4 Ті ж відгукнули: «Ти не тіснив нас і не кривдив, і не взяв нічого ні від кого.»	4 Iesmaias quoque Gabaonites fortissimus inter triginta et super triginta,
5 Далі сказав їм: «Господь — свідком на вас, і його помазаник свідком сьогодні; що ви нічого не знайшли в руках у мене.» І відповіли: «Так, він — свідок!»	5 Ieremias et Iahaziel et Iohanan et Iozabad Gederothites,
6 Тоді Самуїл сказав до народу: «Свідок Господь, який покликав Мойсея й Арона і вивів батьків ваших з Єгипетського краю!	6 Eluzai et Ierimoth et Baalia et Samaria et Saphatia Haruphites,
7 Тепер же приступіте, й я судитимуся з вами перед Господом і нагадаю вам усі добродійства, що Господь зробив вам і батькам вашим:	7 Elcana et Iesia et Azareel et Ioezer et Iesbaam Coritae,
8 як прийшов Яків у Єгипет, і як єгиптяни їх гнітили; як батьки ваші закричали до Господа, й Господь послав їм Мойсея й Арона, що вивели ваших батьків із Єгипту, і він оселив їх у цій околиці.	8 Ioela quoque et Zabadia filii Ieroham de Gedor.
9 Вони ж забули Господа Бога свого, й він віддав їх на поталу Сісері, начальникові хацорського війська, і на поталу філістимлянам та моавському цареві, що воювали з ними.	9 Sed et de Gad transfugerunt ad David, cum lateret in deserto, viri robustissimi et pugnatores optimi tenentes clipeum et hastam; facies eorum quasi facies leonis et veloces quasi capreae in montibus:
10 Вони заголосили до Господа, кажучи: Ми згрішили, бо покинули Господа й служили Ваалам та Астартам. Тепер же визволь нас із рук ворогів наших, і ми будемо тобі служити.	10 Ezer princeps, Abdias secundus, Eliab tertius,
11 І Господь послав Єрувваала, Варака, Єфту та Самуїла, й визволив вас із потали ворогів ваших навколо, й ви жили в безпеці.	11 Masmana quartus, Ieremias quintus,
12 Як же побачили, що Нахаш, цар аммонійський, задумав проти вас рушити, ви мені сказали: Ні! Нехай цар царює над нами! — тим часом, як Господь, ваш Бог, — цар ваш.	12 Etthei sextus, Eliel septimus,
13 Оце ж вам цар, що ви вибрали, що домагались, оце ж Господь наставив царя над вами.	13 Iohanan octavus, Elzebad nonus,
14 Якщо ви будете боятись Господа й йому служити; як будете йому послушні й не будете противитись його велінням, ходитимете за Господом, і ви самі, і цар, який царює над вами, (то буде вам добре.)	14 Ieremias decimus, Machbanai undecimus.
15 А як не будете слухняні Господеві й будете противитись його велінням, то рука Господня буде проти вас, як і була проти ваших батьків.	15 Hi de filiis Gad principes exercitus, minimus contra centum praevalebat et maximus contra mille.
16 Отож іще раз станьте й дивіться на те велике диво, яке Господь учинить у вас перед очима:	16 Isti sunt qui transierunt Iordanem mense primo, quando inundare consuevit super ripas suas, et omnes fugaverunt, qui morabantur in vallibus ad orientalem plagam et occidentalem.
17 ось тепер пшеничні жнива, та я закличу до Господа, і він зішле громи й дощ, і взнаєте й побачите, яке велике зло ви зробили перед Господніми очима тим, що царя просили.»	17 Venerunt autem et de Beniamin et de Iuda ad praesidium, in quo morabatur David.
18 І закликав Самуїл до Господа, й Господь того ж самого дня послав громи й дощ, і ввесь народ вельми злякався Господа й Самуїла.	18 Egressusque est David obviam eis et ait: “ Si pacifice venistis ad me, ut auxiliemini mihi, cor meum iungatur vobis; si autem insidiamini mihi pro adversariis meis, cum ego iniquitatem in manibus non habeam, videat Deus patrum nostrorum et iudicet ”.
19 Всі заблагали до Самуїла: «Помолися за твоїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо ми до всіх наших провин додали й те зло, що царя собі просили.»	19 Spiritus vero induit Amasai principem inter triginta, et ait: “ Tui sumus, o David, et tecum, fili Isai! Pax, pax tibi et pax adiutoribus tuis; te enim adiuvat Deus tuus ”. Suscepit ergo eos David et constituit principes turmae.
20 Самуїл же відповів народові: «Не бійтесь, хоч ви і вдіяли все це зло, тільки не відступайте від Господа, служіте Господеві всім серцем вашим.	20 Porro de Manasse transfugerunt ad David, quando veniebat cum Philisthim adversus Saul, ut pugnaret; et non dimicavit cum eis, quia inito consilio remiserunt eum principes Philisthinorum dicentes: “ Periculo capitis nostri revertetur ad dominum suum Saul ”.
21 І не звертайте за пустими речами, що в них ні користи, ані спасіння, бо вони — ніщо!	21 Quando igitur reversus est in Siceleg, transfugerunt ad eum de Manasse Ednas et Iozabad et Iedihel et Michael et Iozabad et Eliu et Selathai principes milium in Manasse:
22 Господь напевне не відкине свого народу заради великого імени свого, бо він зволив зробити вас своїм народом.	22 hi praebuerunt auxilium David adversus latrunculos; omnes enim erant viri fortissimi et facti sunt principes in exercitu.
23 Та й здаля хай буде від мене те, щоб грішити перед Господом та перестати за вас молитись і вказували вам добру й просту дорогу.	23 Sed et per singulos dies veniebant ad David ad auxiliandum ei, usque dum fieret grandis numerus quasi exercitus Dei.
24 Лише глядіть, щоб боялись ви Господа й щиро йому служили від усього серця: глядіте бо, яке велике діло він учинив із вами.	24 Iste quoque est numerus principum exercitus, qui venerunt ad David, cum esset in Hebron, ut transferrent regnum Saul ad eum iuxta verbum Domini.
25 Коли ж ви вперто будете зло чинити, загинете і ви, і цар ваш!»	25 Filii Iudae portantes clipeum et hastam sex milia octingenti expediti ad proelium.
	26 De filiis Simeon virorum fortissimorum ad pugnandum septem milia centum.
	27 De filiis Levi quattuor milia sescenti;
	28 Ioiada quoque princeps de stirpe Aaron et cum eo tria milia septingenti;
	29 Sadoc etiam iuvenis fortissimus et familia eius principes viginti duo.
	30 De filiis autem Beniamin fratribus Saul tria milia; magna enim pars eorum adhuc sequebatur domum Saul.
	31 Porro de filiis Ephraim viginti milia octingenti, fortissimi robore viri nominati in familiis suis.
	32 Et ex dimidia parte tribus Manasse decem et octo milia; singuli per nomina sua destinati, ut venirent et constituerent regem David.
	33 De filiis quoque Issachar viri eruditi, qui norant singula tempora ad sciendum quid facere deberet Israel, principes ducenti et omnes fratres eorum ad iussa eorum.
	34 Porro de Zabulon, qui egrediebantur ad proelium et stabant in acie instructi omnibus armis bellicis, quinquaginta milia venerunt, ut congregarentur non in corde duplici.
	35 Et de Nephthali principes mille; et cum eis instructa clipeo et hasta triginta septem milia.
	36 De Dan etiam praeparata ad proelium viginti octo milia sescenti.
	37 Et de Aser egredientes ad pugnam et in acie procedentes quadraginta milia.
	38 Trans Iordanem autem de filiis Ruben et de Gad et dimidia parte tribus Manasse, instructi omnibus armis bellicis, centum viginti milia.
	39 Omnes isti viri bellatores expediti ad pugnandum corde perfecto venerunt in Hebron, ut constituerent regem David super universum Israel; sed et omnes reliqui ex Israel uno corde erant, ut rex fieret David.
	40 Fueruntque ibi apud David tribus diebus comedentes et bibentes; praeparaverunt enim eis fratres sui.
	41 Sed et qui iuxta eos erant, usque ad Issachar et Zabulon et Nephthali, afferebant panes in asinis et camelis et mulis et bobus, escam farinae, palathas, uvam passam, vinum, oleum, boves, oves ad omnem copiam; gaudium quippe erat in Israel.