Авакум 3
123
Буття
Вихід
Левіт
Числа
Второзаконня
Ісуса Навина
Суддів
Рути
І Самуїла
ІІ Самуїла
І Царів
ІІ Царів
І Хронік
ІІ Хронік
Езри
Неємії
Товита
Юдити
Естери
1Mac
2Mac
Йова
Псалмів
Приповідок
Проповідник
Пісня Пісень
Мудрости
Сирах
Ісая
Єремія
Плач Єремії
Лист Єремії
Єзекиїл
Даниїл
Осій
Йоіл
Амос
Авдій
Йона
Міхей
Наум
Авакум
Софонія
Аггей
Захарій
Малахія
Матей
Марко
Лука
Іван
Діяння Апостолів
Римлян
І Корінтян
ІІ Корінтян
Галатів
Ефесян
Филип’ян
Колосян
І Солунян
І Солунян
І Тимотея
ІI Тимотея
Тита
Филимона
Євреїв
Якова
І Петра
ІI Петра
І Івана
ІІ Івана
ІІІ Івана
Юди
Одкровення
Confronta con un'altra Bibbia
Cambia Bibbia
| Біблія | Библия Синодальный перевод |
|---|---|
| 1 Молитва Авакума пророка. На жалобний тон. | 1 Молитва Аввакума пророка, для пения. |
| 2 О Господи! Почув я вість про тебе. О Господи! Злякавсь я твого діла. За наших часів оживи його, за наших часів дай його знати! У гніві згадай про милосердя! | 2 Господи! услышал я слух Твой и убоялся. Господи! соверши дело Твое среди лет, среди лет яви его; во гневе вспомни о милости. |
| 3 Бог від Теману прибуває, Святий — від Паран-гори. Його велич небо окриває, і земля повна його слави. | 3 Бог от Фемана грядет и Святый--от горы Фаран. Покрыло небеса величие Его, и славою Его наполнилась земля. |
| 4 Сяйво його, немов світло денне, з рук у нього блискає проміння; там — сховок його сили! | 4 Блеск ее--как солнечный свет; от руки Его лучи, и здесь тайник Его силы! |
| 5 Перед ним іде зараза, а поза ним виходить трясця. | 5 Пред лицем Его идет язва, а по стопам Его--жгучий ветер. |
| 6 6 Встає він — і трясе землею; глядить він — і дрижать народи. Гори вічні розвалюються, і хиляться горби відвічні — його дороги споконвічні. | 6 Он стал и поколебал землю; воззрел, и в трепет привел народы; вековые горы распались, первобытные холмы опали; пути Его вечные. |
| 7 Я бачив, як кушанські шатра посумніли, намети Мідіян-краю затремтіли. | 7 Грустными видел я шатры Ефиопские; сотряслись палатки земли Мадиамской. |
| 8 Хіба на ріки, Господи, палає гнів твій? Хіба на ріки, на море — твоє обурення, що ти сідаєш на коней твоїх верхи, на твої переможні колісниці? | 8 Разве на реки воспылал, Господи, гнев Твой? разве на реки--негодование Твое, или на море--ярость Твоя, что Ты восшел на коней Твоих, на колесницы Твои спасительные? |
| 9 Ти добуваєш лук твій, ти насичуєш стрілами його тятиву. Ти розриваєш землю ручаями. | 9 Ты обнажил лук Твой по клятвенному обетованию, данному коленам. Ты потоками рассек землю. |
| 10 Гори, побачивши тебе, трясуться; навала вод проходить, безодня стогне вголос, здіймає руки свої вгору. | 10 Увидев Тебя, вострепетали горы, ринулись воды; бездна дала голос свой, высоко подняла руки свои; |
| 11 Сонце і місяць спинились у своїм житлі; при світлі стріл твоїх вони тікають, при сяйві блискавиці твого списа. | 11 солнце и луна остановились на месте своем пред светом летающих стрел Твоих, пред сиянием сверкающих копьев Твоих. |
| 12 Ти в гніві по землі ступаєш, в обуренні народи топчеш. | 12 Во гневе шествуешь Ты по земле и в негодовании попираешь народы. |
| 13 Ти вирушив народ твій рятувати, помазаника твого спасати. Ти розбив дім нечестивця, ти оголив його підвалини до скелі. | 13 Ты выступаешь для спасения народа Твоего, для спасения помазанного Твоего. Ты сокрушаешь главу нечестивого дома, обнажая его от основания до верха. |
| 14 Ти прошив списами голову його вояків, що кинулися бурею, щоб нас розігнати, щоб з радістю пожерти бідолаху в тайнім місці. | 14 Ты пронзаешь копьями его главу вождей его, когда они как вихрь ринулись разбить меня, в радости, как бы думая поглотить бедного скрытно. |
| 15 Твоїми кіньми топчеш море, — шумовиння вод великих. | 15 Ты с конями Твоими проложил путь по морю, через пучину великих вод. |
| 16 Почув я це, і затремтіло моє нутро; на вість про це уста в мене задрижали. Біль проймає мої кості, і ступні мої підо мною захитались. Я жду спокійно на день нещастя, щоб упало на народ, який на нас нападає. | 16 Я услышал, и вострепетала внутренность моя; при вести о сем задрожали губы мои, боль проникла в кости мои, и колеблется место подо мною; а я должен быть спокоен в день бедствия, когда придет на народ мой грабитель его. |
| 17 Та хоч би й не цвіла смоківниця вже більше, у виноградниках не було врожаю; хоч би й завів плід дерева оливкового, і ниви не родили більше хліба, зникли з кошари вівці, і не було в хлівах товару, — | 17 Хотя бы не расцвела смоковница и не было плода на виноградных лозах, и маслина изменила, и нива не дала пищи, хотя бы не стало овец в загоне и рогатого скота в стойлах, -- |
| 18 я все ж таки в Господі буду радіти, і веселитись у Бозі, моїм Спасителі. | 18 но и тогда я буду радоваться о Господе и веселиться о Боге спасения моего. |
| 19 Господь — мій Владика, він моя сила. Він робить мої ноги, немов у сарни, і на верховини він виведе мене. Провідникові хору. На струнних приладах. | 19 Господь Бог--сила моя: Он сделает ноги мои как у оленя и на высоты мои возведет меня! (Начальнику хора). |
ITALIANO
ENGLISH
ESPANOL
FRANCAIS
LATINO
PORTUGUES
DEUTSCH
MAGYAR
Ελληνική
לשון עברית
عَرَبيْ