Авдій 1

Біблія	NOVA VULGATA
1 Видіння Авдія. Так каже Господь-Ягве про Едома. Вість ми від Господа почули, посол був посланий між народи: Вставайте! Підемо війною проти нього!	1 Visio Abdiae. Haec dicit Dominus Deus ad Edom. Auditum audivimus a Domino, et legatus ad gentes missus est: “ Surgite, et consurgamus adversus eum in proelium! ”.
2 Ось я зроблю тебе поміж народами маленьким, тобою будуть нехтувати вельми!	2 “ Ecce parvulum te dabo in gentibus, contemptibilis tu es valde.
3 Гординя твого серця тебе обманула! Тебе, що живеш у щілинах скелястих, у твоїм високім житлі, і що міркуєш собі в серці: Хто мене скине вниз додолу?	3 Superbia cordis tui decepit te habitantem in scissuris petrae, exaltantem solium suum; qui dicit in corde suo: “Quis detrahet me in terram?”.
4 Та хоч би ти, немов орел, піднявсь високо, хоч би ти вимостив собі гніздо між зорями, я й звідти скинув би тебе, — слово Господнє!	4 Si exaltatus fueris ut aquila et si inter sidera posueris nidum tuum, inde detraham te ”, dicit Dominus.
5 Якби до тебе вдерлися злодії або уночі розбишаки, чи не украли б тільки те, чого їм досить? Якби до тебе увійшли збирачі винограду, чи не зоставили б грон бодай кілька?	5 Si fures introissent ad te, si latrones per noctem, quomodo periisses! Nonne furati essent sufficientia sibi? Si vindemiatores introissent ad te, nonne racemos tantum reliquissent?
6 Як же обшукано Ісава, обшарено всі його скриті скарби!	6 Quomodo scrutati sunt Esau? Investigaverunt abscondita eius.
7 Аж до границі вигнали тебе всі твої союзники; тебе обманули, перемогли тебе друзі твої! Тії, що хліб твій їли, петлю на тебе ставлять.	7 Usque ad terminum eiecerunt te, omnes viri foederis tui deceperunt te, invaluerunt adversum te viri pacis tuae; qui comedunt tecum, ponent insidias subter te. Non est prudentia in eo.
8 Хіба я того дня, — слово Господнє, — не вигублю мудрих з Едома, розум з гори Ісава?	8 “ Numquid non in die illa, dicit Dominus, perdam sapientes de Edom et prudentiam de monte Esau?
9 Страхом побиті будуть вояки твої, Темане, щоб винищити всіх з гори Ісава.	9 Et timebunt fortes tui Theman, ut intereat omnis vir de monte Esau.
10 За різанину, за насильство над твоїм братом Яковом сором тебе окриє, і ти повіки зникнеш.	10 Propter interfectionem et propter iniquitatem in fratrem tuum Iacob operiet te confusio, et peribis in aeternum.
11 Тоді, коли ти стояв збоку, коли чужинці його багатство геть забирали, і варвари вривалися в його ворота, на Єрусалим кидали жереб, — ти теж був як один з них!	11 In die cum stares ex adverso, quando capiebant alieni exercitum eius, et extranei ingrediebantur portas eius et super Ierusalem mittebant sortem, tu quoque eras quasi unus ex eis ”.
12 Та не годилось було тобі дивитись на день брата твого в день його горя; ані радіти злісно над синами Юди в день їхньої руїни, ані роззявляти рота в день нещастя.	12 Et non respicies diem fratris tui, diem calamitatis eius; et non laetaberis super filios Iudae in die perditionis eorum; et non magnificabis os tuum in die angustiae.
13 Та й не годилось було тобі вдиратися в ворота люду мого в день його лиха. Ні, не годилось було дивитися тобі на його злидні в день його лиха, ні зазіхати на його майно в день його лиха,	13 Neque ingredieris portam populi mei in die ruinae eorum; neque respicies et tu malum eius in die vastitatis illius et non mittes manum in opes eius in die vastitatis illius;
14 ані ставати на перехресті, щоб утікачів його вбивати, ні видавати тих, що заціліли в день нещастя.	14 neque stabis in exitibus, ut interficias eos, qui fugerint, et non trades reliquos eius in die tribulationis.
15 Бо близько день Господній на всі народи! Що ти чинив, те вчинять і з тобою: твої вчинки впадуть тобі ж на голову!	15 Quoniam iuxta est dies Domini super omnes gentes: sicut fecisti, fiet tibi, retributio tua convertetur in caput tuum.
16 Бо так, як ви пили на моїй святій горі, усі народи будуть пити завжди; будуть пити й глитати, і будуть, наче б їх не було.	16 Quomodo enim bibistis super montem sanctum meum, bibent omnes gentes iugiter; et bibent et absorbebunt et erunt quasi non fuerint.
17 А на Сіон-горі будуть ті, що заціліють, — вона буде святою — і дім Якова їхні посілості посяде.	17 Et in monte Sion erit salvatio, et erit sanctum; et possidebit domus Iacob eos, qui se possederant.
18 Яковів дім буде вогнищем, Йосифів дім — полум’ям, а дім Ісавів — соломою. Вони його запалять і пожеруть. Ніхто не лишиться з дому Ісава, — бо Господь сказав.»	18 Et erit domus Iacob ignis, et domus Ioseph flamma, et domus Esau stipula; et succendentur in eis, et devorabunt eos, et non erunt reliquiae domus Esau, quia Dominus locutus est.
19 Ті, що на півдні, займуть Ісав-гору, а ті з поділля — філістимлян; вони займуть край Ефраїма і край Самарію, а Веніямин займе Гілеад.	19 Et hereditabunt austrum, montem Esau, et Sephelam Philisthim; et possidebunt regionem Ephraim et regionem Samariae, et Beniamin possidebit Galaad;
20 І полонені цього війська, сини Ізраїля, які серед ханаанян аж до Сарепти, і єрусалимські полонені, які у Сефараді, — займуть міста на півдні.	20 et transmigratio prima filiorum Israel possidebit terram Chananaeorum usque ad Sareptam; et transmigratio Ierusalem, quae in Sapharad est, possidebit civitates austri.
21 Збавителі зійдуть на Сіон-гору, щоб судити Ісав-гору, — і Господнє буде царство.	21 Et ascendent salvatores in montem Sion iudicare montem Esau, et erit Domino regnum.