Даниїл 13

Torna indietro

Біблія	La Bible des Peuples
¹ Був чоловік, що жив у Вавилоні, на ім’я Йоаким.	¹ Il y avait un homme du nom de Yoakim qui vivait à Babylone.
² Він узяв собі жінку, на ймення Сусанна, дочку Хілкії; була ж вона вельми вродлива й богобоязна,	² Il avait épousé une femme nommée Suzanne, fille de Helquias; elle était très belle et craignait Dieu
³ бо батьки її були справедливі й виховали свою дочку за законом Мойсеєвим.	³ car ses parents étaient excellents et ils avaient élevé leur fille selon la loi de Moïse.
⁴ Був же Йоаким дуже багатий і мав сад біля свого дому. Юдеї приходили до нього, бо він був найвидатнішим з усіх.	⁴ Yoakim était très riche, il avait un jardin qui touchait sa maison; les Juifs venaient nombreux chez lui car il était le plus respecté de tous.
⁵ Того року були призначені суддями двоє старих з народу, про яких Господь сказав: «Несправедливість вийшла з Вавилону, від старих суддів, які вважали себе провідниками народу.»	⁵ Cette année-là on avait choisi comme juges deux anciens du peuple, de ceux pour lesquels le Seigneur a dit: “L’injustice s’est manifestée à Babylone avec des anciens, des juges qui voulaient passer pour chefs du peuple.”
⁶ Вони приходили часто до дому Йоакима, і всі ті, що мали судові справи, вдавались до них.	⁶ Ces hommes fréquentaient la maison de Yoakim et tous ceux qui avaient un procès venaient les trouver.
⁷ Опівдні, як народ розходився, Сусанна входила в сад свого чоловіка й прогулювалася собі по ньому.	⁷ Lorsque le peuple se retirait vers le milieu du jour, Suzanne allait au jardin de son mari pour s’y promener.
⁸ Двоє старих побачили, як вона щодня входила й прогулювалась, і запалали вони пристрастю до неї.	⁸ Les deux anciens qui la voyaient chaque jour entrer et se promener, commencèrent à la désirer;
⁹ Розум у них пішов обертом, а очі завернулись так, що вони не бачили більш неба й забули про справедливі присуди.	⁹ ils en perdirent la tête, ils cessèrent de regarder vers le Ciel et oublièrent ses justes jugements.
¹⁰ Обидва вони запалали любов’ю до неї, але не говорили один одному про муку свою,	¹⁰ Ils étaient tous les deux dévorés par la même passion, mais ils se le cachaient l’un à l’autre;
¹¹ бо стидалися признатись у своїм бажанні мати її.	¹¹ ils avaient honte d’avouer le désir qui les pressait de coucher avec elle,
¹² Щодня вони пильно стежили за нею, щоб побачити її.	¹² mais chaque jour ils faisaient tout pour l’apercevoir.
¹³ Раз якось і каже один одному: «Ходімо додому, час обідати.» І вийшли й розійшлися,	¹³ Ils se dirent un jour l’un à l’autre: “Rentrons chez nous, c’est l’heure du déjeuner.” Ils sortent, ils se séparent,
¹⁴ але, повернувшися, знову прийшли на те саме місце. Спитали один одного про причину й признались у своїй пристрасті, а тоді разом умовились про час, коли б їм застати Сусанну саму.	¹⁴ et puis ils font demi-tour et ils se retrouvent au même endroit. Ils s’interrogent l’un l’autre sur la raison de ce retour et ils finissent par s’avouer leur désir. Alors ils commencent à chercher ensemble une occasion de la trouver seule.
¹⁵ Якже вони очікували слушного дня, сталось, що вона, як то звичайно робила й раніше, ввійшла лише з двома дівчатками й хотіла скупатися в саду, бо було гаряче.	¹⁵ Tandis qu’ils étaient à l’affût d’une occasion favorable, Suzanne entra dans le jardin comme elle avait fait jusque là, accompagnée seulement de deux servantes. Il faisait chaud et elle voulut se baigner.
¹⁶ А не було там нікого, крім двох старих, що, сховавшись, наглядали за нею.	¹⁶ Il n’y avait personne dans le jardin en dehors des deux anciens qui s’étaient cachés et qui la guettaient.
¹⁷ Вона сказала дівчаткам: «Принесіть мені олії й пахощів, та замкніть ворота до саду, щоб я могла скупатись.»	¹⁷ Suzanne dit aux jeunes filles: “Apportez-moi donc de l’huile et des parfums et fermez les portes du jardin pour que je puisse me baigner.”
¹⁸ Ті зробили, як вона звеліла: замкнули ворота до саду й вийшли бічними дверима, щоб принести, що їм було наказано; про старих же, що сховались, вони не знали.	¹⁸ Elles firent comme Suzanne avait dit; elles fermèrent les portes du jardin et sortirent par la porte de derrière pour rapporter ce qu’elle avait demandé; elle ne savait pas que les anciens étaient là cachés.
¹⁹ Як же дівчатка вийшли, обидва старі встали, підбігли до неї	¹⁹ Dès que les servantes furent sorties, les deux anciens se levèrent et coururent vers Suzanne.
²⁰ і сказали: «Ворота до саду замкнені, ніхто нас не бачить; ми палаємо пристрастю до тебе, тож пристань на наше бажання й стань нашою, —	²⁰ Ils lui dirent: “Les portes du jardin sont maintenant fermées, personne ne nous voit et nous sommes fous de désir pour toi: accepte donc de te donner à nous.
²¹ а як ні, ми посвідчимо на тебе, що з тобою був хлопець, і тому, мовляв, ти й вислала геть від себе дівчаток.»	²¹ Sinon, nous porterons témoignage contre toi, nous dirons qu’un jeune homme était avec toi et que c’est pour cela que tu as renvoyé les jeunes filles.”
²² Зідхнула Сусанна й мовила: «Скрутно мені звідусіль: бо як зроблю це — смерть мені, а як не зроблю — не втекти мені з рук ваших;	²² Suzanne soupira et dit: “De toutes parts pour moi c’est l’angoisse: ce serait pour moi la mort que de faire une telle chose, et si je ne le fais pas, je n’échapperai pas à vos mains.
²³ але волію, не зробивши цього, потрапити у ваші руки, ніж согрішити перед Богом.»	²³ Mais il vaut mieux pour moi tomber innocente entre vos mains, que de pécher sous le regard du Seigneur.”
²⁴ І скрикнула Сусанна сильним голосом, але обидва старі й собі закричали наперекір їй.	²⁴ Alors Suzanne cria d’une voix forte, mais les deux anciens crièrent aussi contre elle
²⁵ Один побіг, щоб відчинити ворота до саду.	²⁵ et l’un d’entre eux courut ouvrir les portes du jardin.
²⁶ Як же почули ті, що були в домі, крик, кинулися через бічні двері побачити, що сталось.	²⁶ En entendant les cris dans le jardin, les serviteurs de la maison arrivèrent en courant par la porte de derrière pour voir ce qui était arrivé.
²⁷ І як старі розповіли по-своєму про справу, слуги засоромились вельми, бо про Сусанну ніколи чогось такого не говорилось.	²⁷ Les anciens s’expliquèrent, et les serviteurs furent couverts de confusion car on n’avait jamais entendu dire quelque chose de semblable à propos de Suzanne.
²⁸ Наступного дня, коли народ зібравсь у її чоловіка Йоакима, прийшли й обидва старі, сповнені злочинного наміру проти Сусанни — видати її на смерть,	²⁸ Le lendemain, lorsque le peuple se rassembla chez Yoakim, le mari de Suzanne, les deux anciens arrivèrent le cœur rempli de pensées criminelles contre Suzanne; ils étaient décidés à la faire mourir.
²⁹ то й сказали перед народом: «Пошліть за Сусанною, дочкою Хілкії, жінкою Йоакима.» Ті послали.	²⁹ Devant tout le peuple ils dirent: “Allez chercher Suzanne, fille de Helquias, la femme de Yoakim.” Aussitôt on alla la chercher.
³⁰ І прийшла вона сама, її батьки, її діти й усі її родичі.	³⁰ Elle arriva avec ses parents, ses enfants et sa famille.
³¹ Сусанна ж була вельми вродлива й гарна з лиця.	³¹ Suzanne avait un très beau visage: elle était très belle.
³² І оті беззаконні звеліли зняти намітку з неї, бо вона була покрита, — щоб насититись її красою.	³² Comme elle était voilée, ces misérables lui firent enlever son voile pour se rassasier encore de sa beauté.
³³ Домашні її й усі, що її бачили, плакали.	³³ Tous ses proches pleuraient, ainsi que tous ceux qui la voyaient.
³⁴ А обидва старі встали серед народу й поклали свої руки їй на голову.	³⁴ Alors les deux vieillards se levèrent au milieu de l’assemblée et posèrent leurs mains sur sa tête.
³⁵ Вона ж, плачучи, глянула догори на небо, бо її серце звірилось на Господа.	³⁵ Elle pleurait: le visage tourné vers le ciel, elle mettait sa confiance en Dieu.
³⁶ Старі промовили: «Тоді, як ми самі ходили собі по саду, ввійшла ота з двома дівчатками й зачинивши ворота до саду, відпустила дівчаток.	³⁶ Les vieillards prirent la parole: “Tandis que nous nous promenions seuls dans le jardin, cette femme est entrée avec deux servantes. Elle a fermé les portes du jardin, puis elle a renvoyé les jeunes filles.
³⁷ Аж тут прийшов до неї хлопець, що був сховався, та й злігся з нею.	³⁷ Alors un jeune homme qui était caché s’est approché d’elle et a péché avec elle.
³⁸ Ми ж, сидівши в закутку в садку, як побачили злочин, побігли до них,	³⁸ Nous étions dans un coin du jardin et, quand nous avons vu ce scandale, nous nous sommes précipités vers eux
³⁹ то й побачили, що вони були разом, та не могли його схопити, бо він був дужчий від нас, отож, відчинивши ворота, вискочив;	³⁹ et nous les avons vu coucher ensemble. Mais nous n’avons pas pu saisir le jeune homme parce qu’il était plus fort que nous. Après avoir ouvert les portes, il a pris la fuite.
⁴⁰ цю ж ми схопили й спитали, хто такий той хлопець.	⁴⁰ Mais elle, nous l’avons prise et nous lui avons demandé qui était ce jeune homme,
⁴¹ Та вона не схотіла нам сказати. Це ми свідчимо.» Зібрані повірили їм — як старшим у народі і як суддям — і засудили її на смерть.	⁴¹ et elle n’a pas voulu nous le dire. Nous sommes témoins de tout cela.” Comme ils étaient anciens et juges du peuple, l’assemblée crut à leurs paroles et ils la condamnèrent à mort.
⁴² Тоді Сусанна скрикнула сильним голосом і сказала: «О вічний Боже, знавче скритих речей, який відаєш усе раніш, ніж воно стане!	⁴² Alors Suzanne cria d’une voix forte: “Dieu éternel, toi qui connais les secrets et qui sais tout avant que les choses n’arrivent,
⁴³ Ти знаєш, що на мене зроблено ложне свідоцтво, і ось я мушу вмерти, хоч я й не вчинила нічого з того, що оці мені злісно закидають.»	⁴³ tu sais qu’ils ont porté contre moi un faux témoignage et que maintenant je meurs innocente de tout ce que ces misérables ont imaginé contre moi!”
⁴⁴ І почув Господь її голос,	⁴⁴ Le Seigneur entendit la voix de Suzanne.
⁴⁵ і як ведено її на смерть, Бог збудив святий дух молодого хлопця на ім’я Даниї,	⁴⁵ Pendant qu’on la conduisait au supplice, Dieu éveilla l’esprit saint d’un jeune garçon nommé Daniel,
⁴⁶ і цей скричав сильним голосом: «Я невинний у крові цієї!»	⁴⁶ et d’une voix forte il cria: “Je suis innocent du sang de cette femme!”
⁴⁷ Тоді увесь народ обернувсь до нього й сказав: «Що то за слово, що ти промовив?»	⁴⁷ Tout le monde se retourna vers lui et lui dit: “Qu’est-ce que tu nous dis là?”
⁴⁸ Він же, ставши посеред них, заговорив: «То ви такі дурні, сини Ізраїля? Не розсудивши й не розібравши ясно справи, засудили ви дочку Ізраїля!	⁴⁸ Et lui, se tenant au milieu de tous, leur dit: “Êtes-vous donc tellement stupides, fils d’Israël? Sans avoir jugé, sans connaître la vérité, vous condamnez une fille d’Israël!
⁴⁹ Поверніться назад до суду, бо оці зробили на неї неправдиве свідоцтво.»	⁴⁹ Retournez au tribunal, car ils ont porté contre elle un faux témoignage.”
⁵⁰ Увесь народ повернувся чимдуж, і старі сказали до нього: «Сідай отут посеред нас і повідай нам, бо Бог дав тобі право старости.»	⁵⁰ Tout le monde s’empressa de retourner au tribunal et les anciens dirent à Daniel: “Viens, assieds-toi au milieu de nous et dis-nous ta pensée, car Dieu t’a donné la sagesse des anciens.”
⁵¹ Даниїл до них і каже: «Розлучіть їх одного від одного далеко, я їх розсліджу.»	⁵¹ Daniel leur dit: “Séparez-les l’un de l’autre, et moi je vais les juger.”
⁵² Як же вони були розлучені один від одного, він покликав одного з них і мовив до нього: «О застарілий у злі! Ось упали гріхи, що ти був накоїв,	⁵² Lorsqu’ils furent séparés l’un de l’autre, Daniel appela le premier et lui dit: “Tu as vieilli dans le mal, et maintenant les péchés de ta vie passée retombent sur toi.
⁵³ судивши суди несправедливі, засуджувавши невинних і відпускавши винних, тоді як Господь наказав: Невинного й справедливого не смієш убивати.	⁵³ Tu rendais des jugements injustes, tu condamnais les innocents et tu renvoyais libres les coupables, alors que le Seigneur a dit: Tu ne feras pas mourir l’innocent et le juste.
⁵⁴ Отож, якщо ти бачив оцю, скажи, під яким деревом ти їх обох бачив укупі?» Той відповів: «Під ялиною.»	⁵⁴ Eh bien, puisque tu l’as vue, dis-nous sous quel arbre tu les as vus coucher ensemble.” Il répondit: “Sous un acacia.”
⁵⁵ А Даниїл сказав: «Добре збрехав, на свою ж голову, бо ангел Божий уже взяв від Бога наказ розтяти тебе надвоє.»	⁵⁵ Daniel lui dit: “Ton mensonge retombe sur ta propre tête et Dieu a déjà donné l’ordre à son ange de te fendre par le milieu.”
⁵⁶ Відпустив він цього й звелів привести другого та й сказав до нього: «З сімени Ханаана, а не Юди! Краса звела тебе, і пристрасть, перевернула твоє серце!	⁵⁶ Il le renvoya et ordonna de faire venir le second; il lui dit: “Race de Canaan et non de Juda! la beauté t’a fait perdre la tête et le désir a perverti ton cœur.
⁵⁷ Так ви чинили з дочками Ізраїля, й ті, налякані, вам піддавались, але дочка Юди не знесла вашого беззаконня.	⁵⁷ Voilà comment vous agissiez avec les filles d’Israël, et par crainte elles se donnaient à vous, mais une fille de Juda n’a pas supporté votre misérable conduite.
⁵⁸ Скажи мені, отже, під яким деревом ти захопив їх разом.» Той відповів: «Під дубом.»	⁵⁸ Eh bien, dis-moi donc sous quel arbre tu les as surpris en train de coucher ensemble.” Il répondit: “Sous un chêne.”
⁵⁹ Даниїл промовив до нього: «Добре збрехав і ти на твою голову, бо ангел Божий з мечем у руці вже чекає, щоб розпанахати тебе надвоє, аби вигубити вас.»	⁵⁹ Daniel lui dit: “Ton mensonge à toi aussi retombe sur ta tête, l’ange de Dieu est là qui t’attend l’épée à la main pour te couper par le milieu et te faire périr.”
⁶⁰ І скричали усі збори сильним голосом й благословили Бога, що спасає тих, які надіються на нього.	⁶⁰ Alors toute l’assemblée cria d’une voix forte: ils bénirent Dieu parce qu’il sauve ceux qui espèrent en lui.
⁶¹ А далі встали на обох старих, бо Даниїл власними ж їхніми губами довів, що вони дали ложне свідоцтво, і з ними зроблено так, як вони заслугували за свій злий намір супроти ближнього, —	⁶¹ Puis ils se retournèrent contre les deux anciens que Daniel avait convaincus de faux témoignage par leurs propres paroles; on leur infligea le châtiment que, dans leur méchanceté, ils avaient projeté contre leur prochain.
⁶² вчинено з ними за законом Мойсея й убито їх, і того дня була врятована кров невинна.	⁶² On appliqua la loi de Moïse: ils furent mis à mort et, ce jour-là, le sang innocent fut sauvé.
⁶³ Хілкія ж і його жінка хвалили Бога за свою дочку Сусанну разом з Йоакимом, її чоловіком і з усіма родичами, бо у ній не знайшлося нічого ганебного.	⁶³ Helquias et sa femme louèrent Dieu pour leur fille Suzanne, et de même Yoakim, son mari, et toute sa famille, car on n’avait rien trouvé à lui reprocher.
⁶⁴ А Даниїл від того дня й надалі став великим перед народом.	⁶⁴ À partir de ce jour-là et dans la suite, le peuple respecta Daniel.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati