Єремія 52

Біблія	Biblija Hrvatski
1 Седекії було 21 рік, як став він царем, і царював він у Єрусалимі 11 років. Ім’я матері його — Хамутала. Була вона дочка Єремії з Лівни.	1 Sidkiji je bila dvadeset i jedna godina kad se zakraljio, a kraljevao je jedanaest godina u Jeruzalemu. Materi mu bijaše ime Hamitala, kćerka Jeremije, i bila je iz Libne.
2 Чинив він зло в очах Господніх у всьому, як чинив і Йоаким.	2 Činio je što je zlo u očima Jahvinim, sve kao što je činio Jojakin.
3 Те, що діялось у Єрусалимі та в Юдеї, збудило такий гнів Господній, що він відкинув їх від обличчя свого. Седекія ж збунтувався проти царя вавилонського.	3 To je zadesilo Jeruzalem zbog gnjeva Jahvina; Jahve ih napokon i odbaci ispred lica svoga. Sidkija se pobunio protiv babilonskog kralja.
4 На дев’ятому ж році його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, сам і все його військо, проти Єрусалиму й облягли його, й насипали навкруги нього вал.	4 Devete godine njegova kraljevanja, desetoga dana desetoga mjeseca, krenu sam babilonski kralj Nabukodonozor sa svom svojom vojskom na Jeruzalem. Utabori se pred gradom i opasa ga opkopom.
5 Місто було в облозі до одинадцятого року царювання Седекії.	5 Grad osta opkoljen sve do jedanaeste godine Sidkijina kraljevanja.
6 Четвертого ж місяця, дев’ятого дня місяця, коли голод притиснув місто, і люди не мали що їсти,	6 Devetoga dana četvrtoga mjeseca, kad je u gradu zavladala takva glad da priprosti puk nije imao ni kruha,
7 зроблено пролом у міському мурі, і цар та всі військові люди втекли вночі, вийшовши з міста через ворота між двома мурами коло царського саду, — хоч халдеї й облягали місто, — та й подалися дорогою у степ.	7 neprijatelj provali u grad. Tada kralj i svi ratnici pobjegoše noću kroz vrata između dva zida nad Kraljevskim vrtom – Kaldejci bijahu opkolili grad – i krenuše putem prema Arabi.
8 Але халдейське військо погналося за царем і наздогнало Седекію в степах єрихонських тоді, як усе його військо порозбігалось від нього.	8 Kaldejske čete nagnuše za njim u potjeru i sustigoše Sidkiju na jerihonskim poljanama, a sva se njegova vojska razbježala.
9 Схопили вони царя та й повели до царя вавилонського у Рівлу, у Хамат-землю, і той вирік над ним засуд.	9 I Kaldejci uhvatiše kralja i odvedoše ga u Riblu, u zemlji hamatskoj, pred kralja babilonskog, koji mu izreče presudu.
10 Цар вавилонський звелів повбивати синів Седекії у нього ж перед очима, та й усіх князів юдейських велів повбивати у Рівлі.	10 Pokla Sidkijine sinove pred njegovim očima, pobi u Ribli sve Judine knezove;
11 Седекію ж велів осліпити, закувати в кайдани, відвести у Вавилон і там посадити в тюрму аж до дня його смерти.	11 Sidkiji iskopa oči i okova ga verigama i odvede u Babilon, gdje ga je držao u tamnici sve do smrti njegove.
12 П’ятого ж місяця, десятого дня місяця, — це був дев’ятнадцятий рік царювання Навуходоносора, царя вавилонського, — Невузардан, начальник охорони, вірний слуга царя вавилонського, прибув у Єрусалим.	12 Desetoga dana petoga mjeseca – devetnaeste godine kraljevanja Nabukodonozora, kralja babilonskog – uđe u Jeruzalem Nebuzaradan, zapovjednik tjelesne straže.
13 Він спалив храм Господній, царський палац і всі єрусалимські будинки; усі найкращі будинки пустив димом.	13 On zapali dom Jahvin, kraljevski dvor i sve kuće u Jeruzalemu, osobito kuće uglednika;
14 Військо ж халдейське, що було при начальникові охорони, повалило всі мури навкруги Єрусалиму.	14 kaldejske čete, pod zapovjednikom tjelesne straže, razoriše zidine oko Jeruzalema.
15 Останок народу, що лишився у місті, й утікачів, які перейшли були до царя вавилонського, а й останок ремісників Невузардан, начальник охорони, переселив.	15 Nebuzaradan, zapovjednik tjelesne straže, odvede u sužanjstvo ostatak naroda koji bijaše ostao u gradu, a tako i prebjege babilonskom kralju i ostalu svjetinu.
16 Лише частину бідніших у краю лишив Невузардан, начальник охорони, виноградарями й хліборобами.	16 Neke od malih ljudi Nebuzaradan ostavi u zemlji kao vinogradare i ratare.
17 Халдеї порозбивали мідяні стовпи, що були в Господньому домі, і підніжки й мідне море, що було в Господньому домі, та й позабирали усю мідь з них у Вавилон.	17 Kaldejci razbiše mjedene stupove u domu Jahvinu, podnožja i Mjedeno more u domu Jahvinu, i mjed odniješe u Babilon.
18 Позабирали й казани, лопаточки, ножі, кропильниці й мисочки та ввесь мідяний посуд, що вживано до богослужби.	18 Uzeše i lonce, lopate, noževe, posudice i uopće sav mjedeni pribor koji se upotrebljavao za bogoslužja.
19 Позабирав начальник охорони й чаші, кадильниці, кропильниці, казани, ліхтарі, мисочки й келехи: усе, що було з щирого золота й зо срібла.	19 Zapovjednik uze i umivaonice, kadionice, škropionice, lonce, svijećnjake, zdjele, žrtvene pehare, uopće sve što bijaše od zlata i srebra,
20 Щождо двох стовпів, одного моря й дванадцятьох мідяних волів, що були під ним, та підніжків, що поставив цар Соломон для Господнього дому, то для міді з усього того посуду не було й ваги!	20 dva stupa, jedno »More« i dvanaest mjedenih volova pod »Morem«, podnožja što je kralj Salomon dao izraditi za dom Jahvin. Nije moguće procijeniti koliko je mjedi bilo u svim tim predmetima.
21 Стовпи ж ті були — кожен стовп 18 ліктів заввишки, а щоб зміряти його навкруги, треба було мотузка 12 ліктів завдовжки; товщина його була 4 пальці, а в середині кожен був порожній.	21 Prvi stup bijaše visok osamnaest lakata – obuhvatiti ga je mogao konop od dvanaest lakata – bijaše četiri prsta debeo, a šupalj.
22 На стовпі був мідний вінець, 5 ліктів заввишки, з сіткою й гранатовими яблуками навколо, усе мідне. Те ж саме й на другому вінці.	22 Imao je glavicu od mjedi, visoku pet lakata; i obvijaše je oplet i mogranji, a sve od mjedi. Takav je bio i drugi stup.
23 Було ж ґранатових яблук 96, і вони звисали в повітрі, усіх же ґранатових яблук навколо сітки було — сто.	23 A devedeset i šest šipaka slobodno je visjelo. Sve u svemu bijaše oko sto šipaka u tom opletu.
24 Начальник охорони захопив Сераю, першого священика, й Софонію, другого священика, ще й двох одвірних.	24 Zapovjednik je straže odveo svećeničkog poglavara Seraju, drugog svećenika, Sefaniju, i tri čuvara praga.
25 А з міста взяв одного скопця, що був старшиною над військовими людьми, та сімох двораків царських, що їх знайдено в місті, писаря при військовім начальникові, що збирав людей у країні до військової служби, та 60 чоловік з народу землі, що їх знайдено у місті.	25 Iz grada je odveo jednog dvorjanina, vojničkog zapovjednika, sedam ljudi iz kraljeve pratnje koji se zatekoše u gradu, pisara zapovjednika vojske koji je novačio puk te šezdeset pučana koji se također zatekoše u gradu.
26 Оцих то позабирав Невузардан, начальник охорони, та одвів їх до царя вавилонського у Рівлу;	26 Zapovjednik tjelesne straže Nebuzaradan odvede ih pred kralja babilonskog u Riblu.
27 а цар вавилонський повелів їх повбивати у Рівлі, в Хамат-країні. Так виселено Юду з його землі.	27 I kralj babilonski zapovjedi da ih pogube u Ribli, u zemlji hamatskoj. Tako su judejski narod odveli s njegove rodne grude.
28 Ось скільки людей виселив Навуходоносор: на сьомому році — 3023 юдеїв;	28 Evo broja ljudstva što ga Nabukodonozor odvede u sužanjstvo: sedme godine tri tisuće i dvadeset tri Judejca;
29 на вісімнадцятому році Навуходоносора, з Єрусалиму — 832 душі;	29 osamnaeste godine Nabukodonozorove osamsto trideset i dvije osobe iz Jeruzalema;
30 на двадцять третьому році Навуходоносора Невузардан, начальник охорони, виселив 745 юдеїв. Усього: 4600 душ.	30 dvadeset i treće godine Nabukodonozorove, Nebuzaradan, zapovjednik tjelesne straže, odvede sedam stotina četrdeset i pet Judejaca. U svemu: četiri tisuće i šest stotina osoba.
31 На тридцять сьомому році після виселення Йоахина, царя юдейського, дванадцятого місяця, двадцять п’ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, того року, як став царем, помилував Йоахина, царя юдейського, і вивів його з тюрми.	31 A trideset i sedme godine otkako je zasužnjen judejski kralj Jojakin, dvadeset i petoga dana dvanaestoga mjeseca, babilonski kralj Evil Merodak u prvoj godini svoje vladavine pomilova judejskoga kralja Jojakina i pusti ga iz tamnice.
32 Він розмовляв з ним прихильно й поставив його престол над престолами інших царів, що були в нього у Вавилоні,	32 Ljubazno je s njim razgovarao i stolicu mu postavio više nego drugim kraljevima koji bijahu s njim u Babilonu.
33 і перемінив на ньому тюремну одіж. Йоахин трапезував увесь час у нього поки життя його.	33 Jojakin je odložio svoje tamničke haljine i jeo s kraljem za istim stolom svega svoga vijeka.
34 Його постійне утримання давав йому цар вавилонський день-у-день аж до його смерти, докіль було його життя.	34 Do kraja njegova života, sve do smrti, babilonski mu je kralj trajno, iz dana u dan, davao uzdržavanje.