Проповідник 5

Біблія	MODERN HEBREW BIBLE
1 Не квапся устами твоїми, і серце твоє хай не спішиться вимовляти слово перед Богом, бо Бог на небі, а ти на землі: тим слів твоїх нехай буде мало.	1 שמר רגליך כאשר תלך אל בית האלהים וקרוב לשמע מתת הכסילים זבח כי אינם יודעים לעשות רע
2 Від багатьох клопотів походять сни, а від сили слів — дурні розмови.	2 אל תבהל על פיך ולבך אל ימהר להוציא דבר לפני האלהים כי האלהים בשמים ואתה על הארץ על כן יהיו דבריך מעטים
3 Коли ти обречешся обітом перед Богом, не гайсь його виконати: Бог бо не любить дурнів; що обіцяв ти, те виконай.	3 כי בא החלום ברב ענין וקול כסיל ברב דברים
4 Ліпше тобі не обрікатись, ніж обректись і не виконати.	4 כאשר תדר נדר לאלהים אל תאחר לשלמו כי אין חפץ בכסילים את אשר תדר שלם
5 Не давай твоїм устам уводити тебе в провину і не кажи перед посланцем: це сталось, мовляв необачно, — щоб Бог не розгнівивсь на твоє слово і діло рук твоїх не знищив.	5 טוב אשר לא תדר משתדור ולא תשלם
6 Бо де багато снів і де багато слів — там марнота. Ти ж бійся — Бога.	6 אל תתן את פיך לחטיא את בשרך ואל תאמר לפני המלאך כי שגגה היא למה יקצף האלהים על קולך וחבל את מעשה ידיך
7 Як побачиш у якійнебудь країні, що вбогого гноблять та ґвалтують суд і правду, то не дивуйся тому, бо над високим чатує вищий, а над ними ще вищий.	7 כי ברב חלמות והבלים ודברים הרבה כי את האלהים ירא
8 Користь для краю в усьому — цар, який дбає про оброблені поля.	8 אם עשק רש וגזל משפט וצדק תראה במדינה אל תתמה על החפץ כי גבה מעל גבה שמר וגבהים עליהם
9 Хто любить гроші, не має їх досить; а хто любить достатки, ніякої користи з них не має. Це теж марнота.	9 ויתרון ארץ בכל היא מלך לשדה נעבד
10 Множаться статки, множаться й ті, що їх поїдають; і яка користь тому, хто їх має, крім хіба-що тієї, що дивиться на них очима?	10 אהב כסף לא ישבע כסף ומי אהב בהמון לא תבואה גם זה הבל
11 Солодкий сон робітника, чи з’їсть багато він, а чи мало; багатого ж пересит не дає йому заснути.	11 ברבות הטובה רבו אוכליה ומה כשרון לבעליה כי אם ראית עיניו
12 Є наболіле лихо, що я бачив під сонцем: багатство, що зберігається власником йому ж на шкоду.	12 מתוקה שנת העבד אם מעט ואם הרבה יאכל והשבע לעשיר איננו מניח לו לישון
13 І пропадає те багатство через якусь лиху пригоду, і як народжується в нього син, не має він у руках нічого.	13 יש רעה חולה ראיתי תחת השמש עשר שמור לבעליו לרעתו
14 Як вийшов з лона матері своєї нагий, так і повернеться; нічого не візьме за свою працю, щоб понести в руці з собою.	14 ואבד העשר ההוא בענין רע והוליד בן ואין בידו מאומה
15 Це теж болюче лихо: яким прийшов, таким і відійде! Яка ж йому користь, що працював на вітер?	15 כאשר יצא מבטן אמו ערום ישוב ללכת כשבא ומאומה לא ישא בעמלו שילך בידו
16 Та ще й до того увесь свій вік провів у темряві, в журбі, у великім гніві, у болях та досаді.	16 וגם זה רעה חולה כל עמת שבא כן ילך ומה יתרון לו שיעמל לרוח
17 Ось що я визнаю за добре, за слушну річ для людини: їсти й пити та заживати собі добра з усієї праці, якою людина трудиться під сонцем за час свого життя, що Бог дає їй: така бо вже її доля.	17 גם כל ימיו בחשך יאכל וכעס הרבה וחליו וקצף
18 Також кожен чоловік, якому Бог дає багатство й достатки, дозволяє їх споживати, брати з них свою частку та при своїй праці веселитись, — і це дар Божий.	18 הנה אשר ראיתי אני טוב אשר יפה לאכול ולשתות ולראות טובה בכל עמלו שיעמל תחת השמש מספר ימי חיו אשר נתן לו האלהים כי הוא חלקו
19 Такий не згадує багато про дні свого життя, бо Бог займає його радістю свого серця.	19 גם כל האדם אשר נתן לו האלהים עשר ונכסים והשליטו לאכל ממנו ולשאת את חלקו ולשמח בעמלו זה מתת אלהים היא
	20 כי לא הרבה יזכר את ימי חייו כי האלהים מענה בשמחת לבו