Езри 7

Біблія	JERUSALEM
1 Після цих подій, за царювання Артаксеркса, перського царя, Езра, син Сераї, сина Азарії, сина Хілкії,	1 Après ces événements, sous le règne d'Artaxerxès, roi de Perse, Esdras, fils de Seraya, fils de Azarya,fils de Hilqiyya,
2 сина Шаллума, сина Цадока, сина Ахітува,	2 fils de Shallum, fils de Sadoq, fils d'Ahitub,
3 сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,	3 fils d'Amarya, fils de Azarya, fils de Merayot,
4 сина Зерахії, сина Узія, сина Буккія,	4 fils de Zerahya, fils de Uzzi, fils de Buqqi,
5 сина Авішуа, сина Пінхаса, сина Єлеазара, сина Арона первосвященика, —	5 fils d'Abishua, fils de Pinhas, fils d'Eléazar, fils du grand prêtre Aaron,
6 цей Езра вийшов з Вавилону. Був же він книжник вправний у законі Мойсея, що його дав Господь, Бог Ізраїля А тому, що рука Господа, Бога Бого, була над ним, цар дав йому все, чого він забажав.	6 cet Esdras monta de Babylone. C'était un scribe versé dans la Loi de Moïse, qu'avait donnée Yahvé,le Dieu d'Israël. Comme la main de Yahvé, son Dieu, était sur lui, le roi lui accorda tout ce qu'il demandait.
7 І пішли до Єрусалиму декотрі з синів Ізраїля, із священиків, левітів, співців, воротарів і нетінеїв — сьомого року царя Артаксеркса.	7 Un certain nombre d'Israélites, de prêtres, de lévites, de chantres, de portiers et de "donnés"montèrent à Jérusalem la septième année du roi Artaxerxès.
8 Він (Езра) прийшов у Єрусалим п’ятого місяця — сьомого ж року того царя.	8 Il arriva à Jérusalem le cinquième mois: c'était la septième année du roi.
9 Бо першого дня першого місяця був початок виходу з Вавилону, а першого дня п’ятого місяця прийшов він у Єрусалим, тому що добродійна рука його Бога була над ним,	9 Il avait en effet fixé au premier jour du premier mois son départ de Babylone et c'est le premier jourdu cinquième mois qu'il parvint à Jérusalem: la main bienveillante de son Dieu était sur lui!
10 і то тому, що Езра звернув своє серце на те, щоб вивчати закон Господній і виконувати його, й навчати в Ізраїлі постанов і права.	10 Car Esdras avait appliqué son coeur à scruter la Loi de Yahvé, à la pratiquer et à enseigner, enIsraël, les lois et les coutumes.
11 А оце відпис письма, що його дав цар Артаксеркс Езрі священикові й книжникові, книжному в словах заповідей і постанов Господніх щодо Ізраїля:	11 Voici la copie du document que le roi Artaxerxès remit à Esdras, le prêtre-scribe, savant interprètedes commandements de Yahvé et de ses lois concernant Israël.
12 «Артаксеркс, цар над царями, Езрі священикові, вчителеві закону Бога неба, мир і т. д. А ось:	12 "Artaxerxès, le roi des rois, au prêtre Esdras, Secrétaire de la Loi du Dieu du ciel, paix parfaite.Maintenant donc,
13 від мене вийшов наказ, щоб у моєму царстві кожен з народу Ізраїля, з його священиків та його левітів, хто бажає йти в Єрусалим, ішов з тобою,	13 j'ai donné l'ordre que quiconque en mon royaume fait partie du peuple d'Israël, de ses prêtres ou deses lévites et est volontaire pour aller à Jérusalem, peut partir avec toi,
14 бо ти посланий від царя й сімох його дорадників, щоб наглядати за Юдеєю та Єрусалимом щодо закону Бога твого, що в твоїй руці,	14 puisque tu es envoyé par le roi et ses sept conseillers pour inspecter Juda et Jérusalem d'après la Loide ton Dieu, que tu as en mains,
15 і щоб занести срібло та золото, що цар та його дорадники добровільно пожертвували Богові Ізраїля, який перебуває в Єрусалимі,	15 et pour porter l'argent et l'or que le roi et ses conseillers ont offerts par dévotion au Dieu d'Israël quiréside à Jérusalem,
16 і все срібло та золото, що ти знайдеш по всій вавилонській країні, разом з добровільними дарами від народу й священиків, які вони доброхітно пожертвують на дім Бога свого, що в Єрусалимі.	16 ainsi que tout l'argent et l'or que tu auras reçus dans toute la province de Babylone, avec lesoffrandes de dévotion que le peuple et les prêtres auront faites pour le Temple de leur Dieu à Jérusalem.
17 Тож старанно накупи за ці гроші волів, баранів, ягнят і хлібних приносів до них та ливних жертв, і принеси їх на жертовнику дому Бога вашого, що в Єрусалимі.	17 Donc, avec cet argent tu auras soin d'acheter taureaux, béliers, agneaux, ainsi que les oblations etlibations qui les accompagnent: tu en feras offrande sur l'autel du Temple de votre Dieu à Jérusalem;
18 З рештою ж срібла та золота зробите те, що за волею вашого Бога, тобі й твоїм братам, здасться добрим зробити.	18 quant à l'argent et l'or qui resteront, vous les emploierez comme il vous semblera bon, à toi et à tesfrères, en vous conformant à la volonté de votre Dieu.
19 Посуд, що тобі даний до служби в домі Бога твого, постав перед Богом у Єрусалимі.	19 Les ustensiles qu'on t'a remis pour le service du Temple de ton Dieu, dépose-les devant ton Dieu, àJérusalem.
20 Інше ж, потрібне для влаштування дому Бога твого, видадуть тобі з дому царських скарбів.	20 Ce qui serait encore nécessaire au Temple de ton Dieu et qu'il t'incomberait de lui procurer, tu leprocureras du trésor royal.
21 А від мене, царя Артаксеркса, дається наказ усім скарбничим, що за рікою, зробити точно все, чого вимагатиме від вас Бзра священик, учитель закону Бога неба:	21 C'est moi-même, le roi Artaxerxès, qui donne cet ordre à tous les trésoriers de Transeuphratène:Tout ce que vous demandera le prêtre Esdras, Secrétaire de la Loi du Dieu du ciel, qu'on y fasse ponctuellementdroit
22 срібла до 100 талантів, пшениці до 100 кор, вина до 100 батів, олії до 100 батів, а соли без міри.	22 jusqu'à concurrence de cent talents d'argent, cent muids de blé, cent mesures de vin, cent mesuresd'huile; le sel sera fourni à volonté.
23 Все, що звелено Богом неба, має робитись пильно для дому Бога неба, щоб не впав гнів на царство, царя та його синів.	23 Tout ce qu'ordonne le Dieu du ciel doit être exécuté avec zèle pour le Temple du Dieu du ciel, depeur que la Colère ne se lève sur le royaume du roi et de ses fils.
24 Крім того, подаємо вам до відома, що ні на кого із священиків, левітів, співців, воротарів, нетінеїв і слуг цього дому Божого не можна накладати ні данини, ні податків, ні мита.	24 On vous informe encore qu'il est interdit de percevoir impôt, contribution, ou droit de passage surtous les prêtres, lévites, chantres, portiers, "donnés", bref sur les servants de cette maison de Dieu.
25 А ти, Езро, за мудрістю Бога твого, якою володієш, настанови урядовців та суддів, щоб вони судили ввесь народ за рікою, всіх тих, що знають закони Бога твого, — тих же, що їх не знають, навчи.	25 Quant à toi, Esdras, en vertu de la sagesse de ton Dieu, que tu as en mains, établis des scribes et desjuges qui exercent la justice pour tout le peuple de Transeuphratène, c'est-à-dire tous ceux qui connaissent la Loide ton Dieu. Qui ne la connaît pas, vous devrez l'en instruire.
26 А хто не буде пильно виконувати закон Бога твого й царський закон, того нехай негайно засудять чи то на страту, чи на вигнання, чи на грошову кару, чи на тюрму.»	26 Quiconque n'observerait pas la Loi de ton Dieu -- qui est la Loi du roi --, qu'une rigoureuse justicelui soit appliquée: mort, bannissement, amende ou emprisonnement.
27 Благословен Господь, Бог батьків наших, який вклав у серце цареві цю думку, щоб прикрасити дім Господній, що в Єрусалимі,	27 Béni soit Yahvé, le Dieu de nos pères, qui inspira ainsi au coeur du roi de glorifier le Temple deYahvé à Jérusalem,
28 і який прихилив до мене ласку царя і його дорадників та всіх могутніх князів царя! І я набрав духу, бо рука Господа, Бога мого, була надо мною, й зібрав я родоначальників Ізраїля, щоб пішли зо мною.	28 et qui tourna vers moi la faveur du roi, de ses conseillers et de tous les fonctionnaires royaux lesplus puissants. Quant à moi, je pris courage, car la main de Yahvé mon Dieu était sur moi, et je rassemblai deschefs d'Israël, pour qu'ils partent avec moi.