ІІ Самуїла 17

Біблія	Biblija Hrvatski
1 І каже Ахітофел до Авесалома: «Давай, я виберу собі дванадцять тисяч чоловік і пущусь цієї ж ночі за Давидом.	1 Nato Ahitofel reče Abšalomu: »Dopusti da izaberem dvanaest tisuća ljudi pa da se dignem i pođem u potjeru za Davidom još noćas.
2 Нападу я на нього, саме як він стомлений і знесилений, налякаю його, так що увесь народ, що з ним, утече, а я тоді вб’ю царя самого.	2 Navalit ću na njega kad bude umoran i bez snage; plašit ću ga i razbježat će se sav narod koji je s njim. Onda ću ubiti samoga kralja.
3 І приведу до тебе ввесь народ, як ото приводять наречену до свого чоловіка. Ти бо шукаєш лише життя однієї людини, і ввесь народ буде в мирі.»	3 A sav ću narod dovesti natrag k tebi, kao što se mlâda vraća svome mužu: ti radiš o glavi samo jednome čovjeku, a sav će narod onda biti miran.«
4 Сподобалось це слово Авесаломові й усім старшим ізраїльським.	4 Svidje se to Abšalomu i svim starješinama Izraelovim.
5 Та Авесалом звелів: «Покличте також Хушая аркія, нехай почуємо, що він скаже.»	5 Ali Abšalom reče: »Pozovimo još Hušaja Arčanina da čujemo što će nam on kazati!«
6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом каже йому: «Ось так пораяв Ахітофел; Чи маємо виконати його думку? Якщо ж ні, говори ти!»	6 Kad je Hušaj došao k Abšalomu, reče mu Abšalom: »Ahitofel je svjetovao ovako. Hoćemo li učiniti kako je on predložio? Ako ne, govori ti!«
7 Хушай же відказує Авесаломові: «Цим разом Ахітофелева порада недобра.»	7 A Hušaj odgovori Abšalomu: »Ovaj put savjet Ahitofelov nije dobar.«
8 І сказав Хушай: «Ти знаєш твого батька та його людей, що вони відважні вояки, і вони роздратовані, як ведмедиця в полі, в якої забрано ведмедят. До того ж батько твій досвідчений вояк і не спатиме вночі з людьми.	8 I nastavi Hušaj: »Ti znaš da su tvoj otac i njegovi ljudi junaci i da su ljuti kao medvjedica kojoj su oteli njezine medvjediće. Tvoj je otac ratnik, neće on dopustiti da narod počiva preko noći.
9 Тепер він переховується в якійсь печері, або в якімсь іншім місці. І коли на самім початку упаде хтось із твоїх, то інші, довідавшись про це, скажуть: прибічники Авесалома зазнали поразки.	9 On se sada krije u kakvoj jami ili na kakvu drugom mjestu. Pa ako odmah u početku koji od naših padne, proširit će se glas o porazu u vojsci koja je pristala uz Abšaloma.
10 А тоді навіть найхоробріший, що серце в нього левине, злякається, бо ввесь Ізраїль знає, що твій батько лицар, а ті, хто з ним, люди відважні.	10 Tada će i najhrabriji, u koga je srce kao u lava, izgubiti srčanost. Jer sav Izrael zna da je tvoj otac junak i da su hrabri oni koji ga prate.
11 Тож раджу: нехай увесь Ізраїль від Дану до Версавії збереться коло тебе, як пісок на березі моря, і ти сам виступиш посеред них.	11 Zato ja svjetujem ovo: neka se sav Izrael, od Dana do Beer Šebe, okupi oko tebe, da ga bude kao pijeska na obali morskoj, a ti sam da stupaš u njihovoj sredini.
12 Ми доберемось до нього, де б він не був, нападемо на нього, як падає роса на землю; не залишимо ні його самого, ні жадного з людей, що з ним.	12 Tada ćemo navaliti na njega gdje se god bude nalazio, oborit ćemo se na nj kao što rosa pada na zemlju i nećemo ostaviti živa ni njega niti ikojega od njegovih ljudi.
13 Коли ж він сховається в якімсь місті, то ввесь Ізраїль принесе на те місто мотуззя, й ми стягнемо його у долину, так що не зостанеться там і каменя.»	13 Ako li se povuče u koji grad, sav će izraelski narod donijeti užeta pod onaj grad pa ćemo ga povlačiti do potoka, sve dok više ni kamenčića ne bude od njega.«
14 Авесалом і ввесь Ізраїль кажуть: «Рада Хушая аркія краща за Ахітофелеву раду.» Так ось Господь призначив знищити влучну Ахітофелеву пораду, бо Господь хотів навести на Авесалома нещастя.	14 Tada Abšalom i svi Izraelci rekoše: »Bolji je savjet Hušaja Arčanina nego savjet Ahitofelov.« Jer Jahve bijaše odlučio da se spriječi izvrsna Ahitofelova osnova, kako bi navukao nesreću na Abšaloma.
15 І сповістив Хушай священиків Цадока й Евіятара: «Так і так пораяв Ахітофел Авесалома й старших ізраїльських, а я пораяв так і так.	15 Potom Hušaj javi svećenicima Sadoku i Ebjataru: »Ahitofel je tako i tako savjetovao Abšaloma i starješine izraelske, a ja sam savjetovao tako i tako.
16 Тож пошліть мерщій та сповістіть Давида: Не ночуй цієї ночі на бродах, що в пустині, а неодмінно переходь, щоб не загинути цареві з усім народом, що при нім.»	16 Zato sad brzo javite to Davidu i poručite mu: ‘Nemoj noćas noćiti na ravnicama pustinje, nego brzo prijeđi na drugu stranu da ne bude uništen kralj i sva vojska koja je s njim.’«
17 Йонатан та Ахімац стояли в Ен-Рогелі. І приходила служниця та приносила їм вістки, а вони йшли та сповіщали царя Давида, бо самі не могли показатись у місті.	17 Jonatan i Ahimaas zadržavali se kod Rogelskog izvora; jedna je sluškinja dolazila i donosila im vijesti, a oni su odlazili da to jave kralju Davidu, jer se nisu smjeli odati ulazeći u grad.
18 Але якийсь хлопчина запримітив їх і звістив Авесалома. Тоді вони обидва чимдуж побігли звідти й увійшли в хату одного чоловіка з Бахуріму: а була в нього на подвір’ї ритва, вони й повлазили туди.	18 Ali ih opazi neki momak te javi Abšalomu. Nato obojica žurno odoše i dođoše u kuću nekoga čovjeka u Bahurimu. U njegovu dvorištu bijaše studenac i oni se spustiše u nj.
19 Жінка ж узяла та й розстелила накривало над ритвою та насипала на нього опиханого зерна, так що нічого не можна було запримітити.	19 A žena uze i razastrije pokrivač preko otvora studencu i posu po njem stučenoga zrnja, tako da se ništa nije moglo opaziti.
20 Увійшли Авесаломові слуги в хату до жінки та й питають: «Де Ахімац із Йонатаном?» Жінка ж відповіла їм: «Перебрели через річку.» Шукали вони, та й, не знайшовши, повернулись у Єрусалим.	20 Abšalomove sluge dođoše k toj ženi u kuću i upitaše: »Gdje su Ahimaas i Jonatan?« A žena im odgovori: »Otišli su dalje prema vodi.« Potom su ih još tražili, ali ih ne nađoše pa se vratiše u Jeruzalem.
21 Коли відійшли, ті повилазили з ритви й пішли повідомити царя Давида. Вони сказали Давидові: «Уставайте і швидко переходьте воду, бо так і так пораяв Ахітофел проти вас.»	21 A kad su oni otišli, ona dvojica iziđoše iz studenca i odoše da donesu vijesti kralju Davidu. I rekoše mu: »Ustajte i prijeđite brže preko vode, jer je tako i tako savjetovao protiv vas Ahitofel.«
22 Устав Давид з усім народом, що був при ньому, та й перейшли Йордан, так що до досвітку не зоставсь ніхто, хто б не перейшов Йордан.	22 Tada se David i sav narod što bijaše s njim diže i prijeđe preko Jordana; u zoru nije više bilo nijednoga koji nije prešao preko Jordana.
23 Побачивши Ахітофея, що його пораду занедбано, осідлав осла та й устав і відійшов додому у своє місто; розпорядивсь він щодо свого дому — і повісився. Так умер він, і поховали його в його батьківськім гробі.	23 Kad je Ahitofel vidio da se nije izvršio njegov savjet, osamari svoga magarca, krenu na put i ode svojoj kući u svoj grad. Ondje se pobrinu za svoju kuću, zatim se objesi i umrije. Pokopaše ga u grobu njegova oca.
24 Давид прибув до Махнаїму, коли Авесалом перейшов Йордан і ввесь Ізраїль з ним.	24 David je već bio došao u Mahanajim kad je Abšalom prešao preko Jordana sa svim Izraelcima koji bijahu s njim.
25 На чолі війська поставив Авесалом Амаса замість Йоава. Був Амас сином чоловіка на ім’я Їтро, ізмаїльтянина, що ввійшов був до Авігайли, Нахашевої дочки, сестри Церуї, Йоавової матері.	25 Abšalom bijaše postavio Amasu za zapovjednika nad vojskom namjesto Joaba. A Amasa je bio sin nekoga čovjeka po imenu Jitre, Jišmaelovca, koji je ušao k Abigajili, kćeri Jišajevoj i sestri Sarvije, Joabove majke.
26 Отаборивсь Ізраїль і Авесалом у Гілеал-країні.	26 Izrael i Abšalom udariše tabor u zemlji gileadskoj.
27 Коли ж Давид прибув у Махнаїм, Шові, Нахаша син з Рабби Аммонської, Махір, Аммієла син з Лодевару, та Барзіллай, гілеадянин з Рогліму, принесли:	27 Kad je David došao u Mahanajim, tada Šobi, sin Nahašev iz Rabe Amonske, pa Makir, sin Amielov iz Lo Debara, i Barzilaj, Gileađanin iz Rogelima,
28 постелі й накривала, миски, глиняний посуд, пшениці, ячменю, муки, праженого зерна, квасолі, сочевиці,	28 donesoše postelja, pokrivača, čaša i zemljanog suđa, uz to pšenice, ječma, brašna, pržena žita, boba, leće,
29 меду, масла, овець і коров’ячого сиру — Давидові й людям, що були з ним, щоб мали що їсти, бо думали собі: люди ці голодні, зморені й стомлені спрагою в пустині.	29 meda, kiseloga mlijeka i sira kravljeg i ovčjeg i ponudiše Davida i narod što bijaše s njim da jedu. Jer mišljahu: »Ljudi su u pustinji trpjeli glad, umor i žeđu.«