Левіт 21

¹ Господь сказав Мойсеєві: «Промов до священиків, Аронових синів, і скажи їм: ніхто з них нехай не осквернює себе померлим із своїх людей,

² хібащо то буде близька родина його, як от мати його, батько його, син його, дочка його, брат: його,

³ сестра його — дівиця, що перебуває при нім, що ще не мала чоловіка; задля неї може осквернитись.

⁴ Як він жонатий, то не сміє осквернитися померлим з рідні, опоганюючи себе;

⁵ вони не вистригатимуть лисини на голові в себе, і краю борід своїх не підгтригатимуть, і на тілі в себе не робитимуть нарізок.

⁶ Святими будуть перед своїм Богом і не плюгавитимуть імени Бога свого, бо вони приносять вогняні жертви Господеві, хліб Бога свого, тож і мусять бути святими.

⁷ Повії або знеславленої не братимуть собі за жінку; відпущеної чоловіком теж не братимуть; бо священик посвячений Богові своєму.

⁸ Ти будеш уважати його за святого, бо він приносить хліб Бога твого; святим він буде для тебе, бо святий я, Господь, що освячую вас.

⁹ Коли дочка котрогось священика обезчестить себе розпустою, вона тим знеславить батька свого; вогнем таку спалити.

¹⁰ А священик, верховний між своїми братами, той, що на голову його злито миро, і що дана йому власть зодягатися в священні шати, не повинен тримати свого волосся розпущеним, роздирати на собі одежі,

¹¹ ні наближатися до жадного мерця; навіть ради батька чи матері своєї не буде оскверняти себе.

¹² Нехай не виходить зо святині, щоб не осквернити святині Бога свого, бо посвячення миром, яким був помазаний для Бога свого, на нім; я — Господь.

¹³ Дівицю візьме собі за жінку.

¹⁴ Вдовицю, відпущену, знеславлену і розпусницю — цих не братиме, — тільки дівицю зо свого народу мусить узяти собі за жінку;

¹⁵ і таким робом не знеславить свого потомства серед народу свого, я бо — Господь, що освячую його.»

¹⁶ Господь сказав Мойсеєві:

¹⁷ «Промов до Арона так: Ніхто з твого покоління, в прийдешніх родах їхніх, що матиме будь-яку ваду на тілі, нехай не приступає, щоб приносити хліб Бога свого;

¹⁸ ніхто бо, що матиме якусь ваду, нехай не приступає, як от сліпий, чи кульгавий, чи кирпатий, чи нечумазний;

¹⁹ або такий, у кого переламана нога, чи переламана рука;

²⁰ чи горбатий, чи кволий, чи з більмом на очах, чи коростявий, чи лишаю-ватий, чи з ушкодженими ядрами.

²¹ Ніхто з роду Арона священика, що матиме яку ваду, не може приступити, щоб приносити вогняні жертви Господеві; він має ваду — не приступатиме, щоб приносити хліб Бога свого.

²² їсти він може хліб Бога свого, себто з пресвятих і святих дарів.

²³ Але підходити до завіси й наближатись до жертовника він не сміє, бо має ваду на собі; тож нехай не осквернює святині моєї: я бо — Господь, що освячую їх.»

²⁴ Переказав Мойсей усе це Аронові, синам його й усім ізраїльтянам.