І Царів 11

¹ Цар Соломон полюбив, крім дочки фараона, багато чужоземних жінок: моавитянок, аммонійок, едомійок, сидонійок, хеттиток,

² з тих народів, про яких Господь сказав синам Ізраїля: «Не ходіть до них і вони до вас хай не ходять, бо інакше прихилять ваші серця до своїх богів.» Та Соломон прив’язався до них любов’ю,

³ і було в нього 700 жінок княжого роду ще й 300 наложниць, і жінки оті зіпсували його серце.

⁴ Коли Соломон постарівся, жінки його привабили його серце до чужих богів і його серце не було вже повнотою віддане Господеві, як серце його батька Давида.

⁵ От і пішов Соломон за Астартою, богинею сидоніїв, та за Молохом, гидотою аммоніїв.

⁶ І чинив Соломон зле в очах Господніх, і не був в усьому слухняний Господеві, як його батько Давид.

⁷ Ось тоді побудував Соломон на горі, що проти Єрусалиму, капище для Кемоша, гидоти моавитян, і для Молоха, мерзоти аммоніїв.

⁸ Подібно чинив він для всіх чужоземних жінок, що приносили воскурення й жертви для своїх богів.

⁹ Розгнівався Господь на Соломона за те, що він відхилив серце своє від Господа, Бога Ізраїля, який був явивсь йому два рази,

¹⁰ й наказав йому те: — не ходити за чужими богами; а що Господь йому наказав, того він не додержав.

¹¹ Тим Господь і сказав Соломонові: «За те, що ти так поводився і не пильнував мого союзу ані моїх установ, як я наказав тобі, то я вирву у тебе царство і віддам його твоєму слузі.

¹² Однак, заради батька твого Давида не вчиню я цього за твого життя; я вирву його з рук твого сина.

¹³ Та й не вирву всього царства: одне коліно дам синові твоєму заради слуги мого Давида та заради Єрусалиму, що я вибрав собі.»

¹⁴ Господь підняв противника на Соломона: Гадада едомія, з царського роду в Едомі.

¹⁵ Коли Давид розбив Едома, Йоав, начальник війська, що був пішов ховати мертвих, вибив усіх чоловіків в Едомі.

¹⁶ Йоав з усім Ізраїлем пробув там шість місяців, покіль не винищив усіх чоловіків в Едомі,

¹⁷ але Гадад з деякими едоміями, що були на службі його батька, втік у Єгипет; а був тоді Гадад ще малим хлопцем.

¹⁸ Вибрались були вони з Мідіяну й прибули в Царан, а, взявши з собою людей з Парану, прибули у Єгипет до фараона, єгипетського царя. Той дав йому будинок і визначив харчі; дав йому й землі.

¹⁹ Гадад здобув велику ласку в фараона, так що той віддав за нього сестру своєї жінки, сестру великої пані Тахпнеси.

²⁰ І вродила йому сестра Тахпнеси сина Генувата, якого Тахпнеса виховала в фараоновому палаці, і жив Генуват у фараоновому палаці разом з дітьми фараона.

²¹ Як же почув Гадад у Єгипті, що Давид спочив з своїми батьками та що Йоав, начальник війська, помер, сказав тоді фараонові: «Пусти мене, піду в мій рідний край.»

²² Фараон же йому: «Чого тобі бракує в мене, що хочеш іти в рідний край?» Та цей відказав: «Але ж ні, таки відпусти мене.» І повернувся Гадад у свій край. Ось те лихо, що зробив Гадад: він ненавидів Ізраїля і був царем в Едомі.

²³ Бог підняв на Соломона ще й другого противника, Резона, сина Еліяди, що втік був від свого пана Гададезера, царя совського.

²⁴ Цей зібрав навколо себе людей і став отаманом ватаги, саме тоді, як Давид побив араміїв. Резон завоював Дамаск і осівся там та й царював над Дамаском.

²⁵ Він був противником Ізраїля, покіль було віку Соломонового.

²⁶ І Єровоам, син Навата ефраїмія з Цереди, — матір його звалась Церуа, була ж вона вдовиця, — урядовець Соломона, збунтувався проти царя.

²⁷ А ось чому він збунтувався проти царя: Соломон будував Мілло, він замурував пролом у місті Давида, батька свого.

²⁸ Єровоам же був собою чоловік дуже сильний; тож Соломон, бачивши, що юнак упорувався добре з своєю роботою, наставив його наглядачем над усіма таборами Йосифа.

²⁹ Сталось же того часу, як Єровоам вийшов з Єрусалиму, то зустрів його в дорозі пророк Ахія з Шіло. Був він (Ахія) у новім плащі, і було їх лише двоє у полі.

³⁰ Вхопив Ахія нового плаща, що мав на собі, роздер його на дванадцять шматків

³¹ і сказав до Єровоама: «Візьми собі десять шматків; так бо говорить Господь, Бог Ізраїля: Ось я вирву з руки Соломона царство і дам тобі десять колін.

³² Він матиме одне лише коліно заради слуги мого Давида й заради Єрусалиму, міста, що я вибрав з-поміж усіх колін Ізраїля,

³³ він бо мене покинув і заходився поклонятись Астарті, богині сидоніїв, Кемошеві, богові моавитян, та Молохові, богові аммоніїв і не ходив моїми путями, щоб чинити те, що мені довподоби, й щоб зберегти мої установи та мої заповіді, як Давид, його батько.

³⁴ Але не з його рук візьму я царство, лише зоставлю його князем, покіль віку його, заради Давида, слуги мого, якого я вибрав і який пильнував мої заповіді та мої установи.

³⁵ З рук його сина візьму я царство і дам його — 10 колін — тобі.

³⁶ Синові ж його дам одне коліно, щоб Давид, слуга мій, по всі часи мав світло передо мною в Єрусалимі, в місті, що я вибрав собі, щоб пробувало там моє ім’я.

³⁷ А тебе я беру, щоб ти царював над усім, чого твоя душа забажає, щоб був царем над усім Ізраїлем.

³⁸ І як будеш слухняним у всьому, що я накажу тобі, і ходитимеш моїми путями та чинитимеш те, що мені довподоби, пильнувавши мої установи та мої заповіді, як чинив Давид, слуга мій, то я буду з тобою і збудую тобі довговічний дім, як я збудував Давидові, і дам тобі Ізраїля.

³⁹ Я впокорю тим потомків Давида, хоч і не назавжди.»

⁴⁰ Соломон хотів убити Єровоама, але Єровоам зібрався й утік у Єгипет до Шішака, царя єгипетського, і пробував у Єгипті до смерти Соломона.

⁴¹ Решту дій Соломона і все, що він чинив, а також його мудрість — записано в літописній книзі Соломона.

⁴² А царював Соломон у Єрусалимі над усім Ізраїлем 40 років.

⁴³ І спочив Соломон зо своїми батьками і поховали його в місті Давида, його батька, а замість нього став царем син його Ровоам.