Евангелие от Луки 9

Torna indietro

Библия Синодальный перевод	Біблія
¹ Созвав же двенадцать, дал силу и власть над всеми бесами и врачевать от болезней,	¹ Скликавши дванадцятьох, Ісус дав їм силу й владу над усіма бісами, й оздоровляти недуги,
² и послал их проповедывать Царствие Божие и исцелять больных.	² і тоді послав їх проповідувати Царство Боже й недужих лікувати.
³ И сказал им: ничего не берите на дорогу: ни посоха, ни сумы, ни хлеба, ни серебра, и не имейте по две одежды;	³ Він до них промовив «Нічого не беріть у дорогу ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, та й дві одежі не майте.v
⁴ и в какой дом войдете, там оставайтесь и оттуда отправляйтесь [в] [путь].	⁴ В яку б хату ви не вступили, там перебувайте до вашого відходу.
⁵ А если где не примут вас, то, выходя из того города, отрясите и прах от ног ваших во свидетельство на них.	⁵ А як хто вас не прийме, то виходячи з того міста, обтрусіть порох з ніг ваших на свідоцтво проти них.»
⁶ Они пошли и проходили по селениям, благовествуя и исцеляя повсюду.	⁶ І вийшли вони та, ходячи по селах, звіщали Добру Новину й оздоровляли всюди.
⁷ Услышал Ирод четвертовластник о всём, что делал [Иисус], и недоумевал: ибо одни говорили, что это Иоанн восстал из мертвых;	⁷ Ірод четверовласник довідався про все, що діялось, і збентежився, бо деякі казали, що то Йоан воскрес із мертвих,
⁸ другие, что Илия явился, а иные, что один из древних пророков воскрес.	⁸ інші — що Ілля явився, а ще інші, — що якийсь пророк із давніх устав з мертвих.
⁹ И сказал Ирод: Иоанна я обезглавил; кто же Этот, о Котором я слышу такое? И искал увидеть Его.	⁹ Ірод сказав «Йоанові я стяв голову. Хто ж це такий, що я про нього таке чую «І намагався побачити його.
¹⁰ Апостолы, возвратившись, рассказали Ему, что они сделали; и Он, взяв их с Собою, удалился особо в пустое место, близ города, называемого Вифсаидою.	¹⁰ Апостоли ж, повернувшися, розповіли йому про те, що зробили. Тоді він узяв їх і пішов осторонь у напрямі міста, що зветься Витсаїда.
¹¹ Но народ, узнав, пошел за Ним; и Он, приняв их, беседовал с ними о Царствии Божием и требовавших исцеления исцелял.	¹¹ Люди, довідавшись про те, пішли слідом за ним. Він їх прийняв і говорив їм про Царство Боже та оздоровляв тих, що потребували того.
¹² День же начал склоняться к вечеру. И, приступив к Нему, двенадцать говорили Ему: отпусти народ, чтобы они пошли в окрестные селения и деревни ночевать и достали пищи; потому что мы здесь в пустом месте.	¹² День почав схилятися, і дванадцятеро підійшли до нього та й кажуть «Відпусти людей хай ідуть по хуторах та селах, що навколо, і знайдуть собі притулок та поживу, бо тут ми в пустому місці.»
¹³ Но Он сказал им: вы дайте им есть. Они сказали: у нас нет более пяти хлебов и двух рыб; разве нам пойти купить пищи для всех сих людей?	¹³ А він їм каже «Дайте ви їм їсти.» Ті відповіли «У нас усього п’ять хлібів і дві риби. Хіба що підемо та купимо поживи для всього народу цього.»
¹⁴ Ибо их было около пяти тысяч человек. Но Он сказал ученикам Своим: рассадите их рядами по пятидесяти.	¹⁴ Було бо їх яких п’ять тисяч чоловік. Ісус сказав до своїх учнів «Розсадіть їх гуртами по п’ятдесят приблизно.»
¹⁵ И сделали так, и рассадили всех.	¹⁵ Вони так зробили й усіх розсадовили.
¹⁶ Он же, взяв пять хлебов и две рыбы и воззрев на небо, благословил их, преломил и дал ученикам, чтобы раздать народу.	¹⁶ А він узяв п’ять хлібів і дві риби, і, звівши вгору очі, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоб вони клали перед народом.
¹⁷ И ели, и насытились все; и оставшихся у них кусков набрано двенадцать коробов.	¹⁷ Усі їли до наситу й зібрали ті кусні, що у них зосталися, дванадцять кошів.
¹⁸ В одно время, когда Он молился в уединенном месте, и ученики были с Ним, Он спросил их: за кого почитает Меня народ?	¹⁸ Одного разу, коли він молився насамоті, а з ним були й його учні, — він спитав їх «За кого мене мають люди»
¹⁹ Они сказали в ответ: за Иоанна Крестителя, а иные за Илию; другие же [говорят], что один из древних пророков воскрес.	¹⁹ Вони ж у відповідь сказали «За Йоана Христителя, а інші — за Іллю, а ще інші — за якогось із пророків старовинних, що воскрес із мертвих.»
²⁰ Он же спросил их: а вы за кого почитаете Меня? Отвечал Петр: за Христа Божия.	²⁰ «А ви», спитав їх, «що кажете про мене Хто я» Тоді Петро, озвавшись, мовив «Ти Христос (Помазаник) Божий!»
²¹ Но Он строго приказал им никому не говорить о сем,	²¹ Та й наказав їм гостро про це нікому не говорити.
²² сказав, что Сыну Человеческому должно много пострадать, и быть отвержену старейшинами, первосвященниками и книжниками, и быть убиту, и в третий день воскреснуть.	²² Далі додав «Син Чоловічий має багато страждати; старші, первосвященики та книжники його відкинуть і уб’ють, та він на третій день воскресне.»
²³ Ко всем же сказал: если кто хочет идти за Мною, отвергнись себя, и возьми крест свой, и следуй за Мною.	²³ Звертаючись до всіх, (Ісус) промовив «Коли хто хоче йти за мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за мною.
²⁴ Ибо кто хочет душу свою сберечь, тот потеряет ее; а кто потеряет душу свою ради Меня, тот сбережет ее.	²⁴ Бо хто захоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу задля мене, той її врятує.
²⁵ Ибо что пользы человеку приобрести весь мир, а себя самого погубить или повредить себе?	²⁵ Яка ж користь людині, що ввесь світ здобуде, себе ж саму погубить або пошкодить
²⁶ Ибо кто постыдится Меня и Моих слов, того Сын Человеческий постыдится, когда приидет во славе Своей и Отца и святых Ангелов.	²⁶ Хто б соромився мене та моєї науки, того й Син Чоловічий буде соромитися, коли прийде у славі своїй і Отця, і святих ангелів.
²⁷ Говорю же вам истинно: есть некоторые из стоящих здесь, которые не вкусят смерти, как уже увидят Царствие Божие.	²⁷ Я вам кажу по правді, що деякі з отут присутніх не зазнають смерти, аж поки не побачать Божого Царства.»
²⁸ После сих слов, дней через восемь, взяв Петра, Иоанна и Иакова, взошел Он на гору помолиться.	²⁸ Днів з вісім по оцій розмові Ісус узяв з собою Петра, Йоана та Якова й пішов аж на гору помолитись.
²⁹ И когда молился, вид лица Его изменился, и одежда Его сделалась белою, блистающею.	²⁹ І коли він молився, вигляд його обличчя став інший, а одежа — біла та блискуча.
³⁰ И вот, два мужа беседовали с Ним, которые были Моисей и Илия;	³⁰ І ось два мужі з ним розмовляли були то Мойсей та Ілля,
³¹ явившись во славе, они говорили об исходе Его, который Ему надлежало совершить в Иерусалиме.	³¹ що, з’явившись у славі, говорили про його смерть, якої він мав зазнати в Єрусалимі.
³² Петр же и бывшие с ним отягчены были сном; но, пробудившись, увидели славу Его и двух мужей, стоявших с Ним.	³² Петро й його товариші були зморені сном. Та як пробудилися, побачили його славу і двох мужів, що з ним стояли.
³³ И когда они отходили от Него, сказал Петр Иисусу: Наставник! хорошо нам здесь быть; сделаем три кущи: одну Тебе, одну Моисею и одну Илии, --не зная, что говорил.	³³ А коли ці відходили від нього, Петро промовив до Ісуса «Наставниче, добре нам тут бути! Зробимо три намети один тобі, один Мойсееві й один Іллі.» Він не знав, що говорить.
³⁴ Когда же он говорил это, явилось облако и осенило их; и устрашились, когда вошли в облако.	³⁴ Коли він говорив це, насунулася хмара й огорнула їх, а учні налякались, як ті ввійшли у хмару.
³⁵ И был из облака глас, глаголющий: Сей есть Сын Мой Возлюбленный, Его слушайте.	³⁵ І залунав голос з хмари. «Це Син мій, Вибранець, слухайте його!»
³⁶ Когда был глас сей, остался Иисус один. И они умолчали, и никому не говорили в те дни о том, что видели.	³⁶ І коли пролунав цей голос, Ісус один зостався. Учні мовчали, і нічого з того, що бачили, нікому тоді не оповідали.
³⁷ В следующий же день, когда они сошли с горы, встретило Его много народа.	³⁷ Наступного дня, коли вони зійшли з гори, сила людей його зустріла.
³⁸ Вдруг некто из народа воскликнул: Учитель! умоляю Тебя взглянуть на сына моего, он один у меня:	³⁸ І ось якийсь чоловік з народу почав кричати «Учителю, благаю тебе, зглянься над моїм сином, бо він єдиний у мене.
³⁹ его схватывает дух, и он внезапно вскрикивает, и терзает его, так что он испускает пену; и насилу отступает от него, измучив его.	³⁹ Дух його хапає, і той кричить раптом, трясе його, і той пускає піну; з великим трудом він його залишає цілком знесиленого.
⁴⁰ Я просил учеников Твоих изгнать его, и они не могли.	⁴⁰ Просив я твоїх учнів, щоб його вигнали, та вони не здоліли.»
⁴¹ Иисус же, отвечая, сказал: о, род неверный и развращенный! доколе буду с вами и буду терпеть вас? приведи сюда сына твоего.	⁴¹ Ісус відповів «О невірний та розпусний роде! Доки я буду з вами та терпітиму вас Приведи сюди твого сина!»
⁴² Когда же тот еще шел, бес поверг его и стал бить; но Иисус запретил нечистому духу, и исцелил отрока, и отдал его отцу его.	⁴² Ще тільки наближався хлопець, як демон кинув його об землю і сильно стряс; але Ісус погрозив нечистому духові, оздоровив юнака й віддав його батькові.
⁴³ И все удивлялись величию Божию. Когда же все дивились всему, что творил Иисус, Он сказал ученикам Своим:	⁴³ Всі були захоплені величчю Божою. І як усі дивувалися всьому, що Ісус чинив, він сказав до своїх учнів
⁴⁴ вложите вы себе в уши слова сии: Сын Человеческий будет предан в руки человеческие.	⁴⁴ «Затямте собі добре ці слова Син Чоловічий має бути виданий у руки людям.»
⁴⁵ Но они не поняли слова сего, и оно было закрыто от них, так что они не постигли его, а спросить Его о сем слове боялись.	⁴⁵ Однак, вони не розуміли цього слова; воно було від них закрите, так що вони його не додумались і боялися його спитати про це слово.
⁴⁶ Пришла же им мысль: кто бы из них был больше?	⁴⁶ Одне спало їм на думку Хто з них буде найбільший
⁴⁷ Иисус же, видя помышление сердца их, взяв дитя, поставил его пред Собою	⁴⁷ Ісус, знаючи думки їхніх сердець, узяв малу дитину, поставив її біля себе
⁴⁸ и сказал им: кто примет сие дитя во имя Мое, тот Меня принимает; а кто примет Меня, тот принимает Пославшего Меня; ибо кто из вас меньше всех, тот будет велик.	⁴⁸ і сказав їм «Хто приймає цю малу дитину в моє ім’я, той мене приймає; а хто мене приймає, той приймає того, хто мене послав, бо хто найменший поміж усіма вами, той — великий.»
⁴⁹ При сем Иоанн сказал: Наставник! мы видели человека, именем Твоим изгоняющего бесов, и запретили ему, потому что он не ходит с нами.	⁴⁹ Озвався Йоан і каже «Наставниче, ми бачили одного, що твоїм ім’ям виганяв бісів, і ми йому заборонили, бо він не ходить з нами.»
⁵⁰ Иисус сказал ему: не запрещайте, ибо кто не против вас, тот за вас.	⁵⁰ Ісус же сказав до нього «Не бороніть, бо хто не проти вас, той з вами.»
⁵¹ Когда же приближались дни взятия Его [от мира], Он восхотел идти в Иерусалим;	⁵¹ А як наблизився час, коли Ісус мав бути взятий (з цього світу), він постановив пуститися в дорогу до Єрусалиму.
⁵² и послал вестников пред лицем Своим; и они пошли и вошли в селение Самарянское; чтобы приготовить для Него;	⁵² Отож вислав посланців перед собою. Пішли вони й увійшли в якесь село самарянське, щоб йому приготувати.
⁵³ но [там] не приняли Его, потому что Он имел вид путешествующего в Иерусалим.	⁵³ Та самаряни його не прийняли, бо він подорожував до Єрусалиму.
⁵⁴ Видя то, ученики Его, Иаков и Иоанн, сказали: Господи! хочешь ли, мы скажем, чтобы огонь сошел с неба и истребил их, как и Илия сделал?	⁵⁴ Бачивши це учні Яків та Йоан, сказали «Господи, хочеш — ми скажем, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх.»
⁵⁵ Но Он, обратившись к ним, запретил им и сказал: не знаете, какого вы духа;	⁵⁵ Ісус, обернувшись, почав їм докоряти.
⁵⁶ ибо Сын Человеческий пришел не губить души человеческие, а спасать. И пошли в другое селение.	⁵⁶ І вони пішли в інше село.
⁵⁷ Случилось, что когда они были в пути, некто сказал Ему: Господи! я пойду за Тобою, куда бы Ты ни пошел.	⁵⁷ А як вони подорожували, сказав хтось до нього: «Я піду за тобою, куди б ти не пішов.»
⁵⁸ Иисус сказал ему: лисицы имеют норы, и птицы небесные--гнезда; а Сын Человеческий не имеет, где приклонить голову.	⁵⁸ Ісус озвався до нього «Лисиці мають нори й птиці небесні гнізда, Син же Чоловічий не має де голови приклонити.»
⁵⁹ А другому сказал: следуй за Мною. Тот сказал: Господи! позволь мне прежде пойти и похоронить отца моего.	⁵⁹ До другого сказав «Іди за мною.» Та той відповів «Господи, дозволь мені перше піти та поховати мого батька.»
⁶⁰ Но Иисус сказал ему: предоставь мертвым погребать своих мертвецов, а ты иди, благовествуй Царствие Божие.	⁶⁰ «Залиши мертвим ховати своїх мертвих», сказав Ісус до нього. «Ти ж іди, проповідуй Царство Боже.»
⁶¹ Еще другой сказал: я пойду за Тобою, Господи! но прежде позволь мне проститься с домашними моими.	⁶¹ Інший сказав «Я піду за тобою, Господи, але перше дозволь мені з домашніми моїми попрощатися.»
⁶² Но Иисус сказал ему: никто, возложивший руку свою на плуг и озирающийся назад, не благонадежен для Царствия Божия.	⁶² Ісус сказав до нього «Ніхто, що поклав руку на плуг і озирається назад, не здатний до Царства Божого.»

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati