Евангелие от Марка 13

Библия Синодальный перевод	Біблія
1 И когда выходил Он из храма, говорит Ему один из учеников его: Учитель! посмотри, какие камни и какие здания!	1 І як виходив із храму, каже йому один з його учнів: Учителю, поглянь, що за каміння, що за будівля!
2 Иисус сказал ему в ответ: видишь сии великие здания? всё это будет разрушено, так что не останется здесь камня на камне.	2 Ісус же сказав до нього: Бачиш оці будівлі великі? Не лишиться тут каменя на камені, якого б не перевернули.
3 И когда Он сидел на горе Елеонской против храма, спрашивали Его наедине Петр, и Иаков, и Иоанн, и Андрей:	3 Як же він сидів на горі Оливній, проти храму, Петро, Яків, Йоан та Андрій спитали його насамоті:
4 скажи нам, когда это будет, и какой признак, когда всё сие должно совершиться?	4 Скажи нам, коли це буде і який знак, коли все те має здійснитися?
5 Отвечая им, Иисус начал говорить: берегитесь, чтобы кто не прельстил вас,	5 Тоді Ісус почав до них промовляти: Вважайте, щоб ніхто не обманув вас.
6 ибо многие придут под именем Моим и будут говорить, что это Я; и многих прельстят.	6 Багато прийде під моїм ім’ям, і вам казатимуть: Це я, — і багатьох зведуть.
7 Когда же услышите о войнах и о военных слухах, не ужасайтесь: ибо надлежит [сему] быть, --но [это] еще не конец.	7 Коли почуєте про війни та воєнні чутки, не тривожтесь, бо це мусить статися, та це ще не кінець.
8 Ибо восстанет народ на народ и царство на царство; и будут землетрясения по местам, и будут глады и смятения. Это--начало болезней.	8 Народ бо на народ повстане, і царство на царство. По різних місцях будуть землетруси, буде голоднеча. Це початок горя.
9 Но вы смотрите за собою, ибо вас будут предавать в судилища и бить в синагогах, и перед правителями и царями поставят вас за Меня, для свидетельства перед ними.	9 Зважайте на себе самих: вас видадуть на суди, битимуть по синагогах, ставитимуть перед правителями та царями з-за мене — їм на свідоцтво.
10 И во всех народах прежде должно быть проповедано Евангелие.	10 А треба, щоб Євангелія була проповідувана спершу всім народам.
11 Когда же поведут предавать вас, не заботьтесь наперед, что вам говорить, и не обдумывайте; но что дано будет вам в тот час, то и говорите, ибо не вы будете говорить, но Дух Святый.	11 І коли вестимуть вас, щоб видати, не клопочіться, що будете говорити, лише кажіть те, що дасться вам на ту годину; не ви бо говоритимете, а Дух Святий.
12 Предаст же брат брата на смерть, и отец--детей; и восстанут дети на родителей и умертвят их.	12 Брат видасть на смерть брата, батько — дитину. Діти повстануть на батьків і смерть їм заподіють.
13 И будете ненавидимы всеми за имя Мое; претерпевший же до конца спасется.	13 І ненавидітимуть вас усі за моє ім’я. Та хто витримає до кінця, — той буде спасенний.
14 Когда же увидите мерзость запустения, реченную пророком Даниилом, стоящую, где не должно, --читающий да разумеет, --тогда находящиеся в Иудее да бегут в горы;	14 А як побачите мерзоту спустошення, що настане там, де їй не слід наставати, — хто читає, хай розуміє! — тоді ті, що в Юдеї, нехай утікають у гори;
15 а кто на кровле, тот не сходи в дом и не входи взять что-- нибудь из дома своего;	15 хто на покрівлі, нехай на діл не сходить, ані не входить до своєї хати, щоб узяти щось із неї;
16 и кто на поле, не обращайся назад взять одежду свою.	16 а хто у полі, нехай не повертається назад узяти свою одежу.
17 Горе беременным и питающим сосцами в те дни.	17 Горе вагітним і тим, що годуватимуть грудьми у той час.
18 Молитесь, чтобы не случилось бегство ваше зимою.	18 Моліться, щоб це не сталося зимою!
19 Ибо в те дни будет такая скорбь, какой не было от начала творения, которое сотворил Бог, даже доныне, и не будет.	19 Бо дні ті будуть таким лихом, якого не було від початку світу, що його сотворив Бог, аж понині, і ніколи більш не буде.
20 И если бы Господь не сократил тех дней, то не спаслась бы никакая плоть; но ради избранных, которых Он избрал, сократил те дни.	20 І якби Господь не вкоротив тих днів, ніхто б не врятувався; але заради вибраних, що їх вибрав, він укоротив ті дні.
21 Тогда, если кто вам скажет: вот, здесь Христос, или: вот, там, --не верьте.	21 І коли вам хтось тоді скаже: Ось тут Христос, — абож: Глянь, онде! — то не вірте.
22 Ибо восстанут лжехристы и лжепророки и дадут знамения и чудеса, чтобы прельстить, если возможно, и избранных.	22 Постануть бо месії неправдиві та пророки ложні й чинитимуть знаки та чуда, щоб, оскільки можна, одурити вибраних.
23 Вы же берегитесь. Вот, Я наперед сказал вам всё.	23 Ви ж зважайте! Я сказав вам усе заздалегідь.
24 Но в те дни, после скорби той, солнце померкнет, и луна не даст света своего,	24 За тих же днів, після того горя, сонце затьмиться, місяць не дасть свого світла,
25 и звезды спадут с неба, и силы небесные поколеблются.	25 зорі спадуть з неба, і сили небесні стрясуться.
26 Тогда увидят Сына Человеческого, грядущего на облаках с силою многою и славою.	26 І тоді узріють Сина Чоловічого, що йтиме по хмарах з великою силою й славою.
27 И тогда Он пошлет Ангелов Своих и соберет избранных Своих от четырех ветров, от края земли до края неба.	27 Тоді він пошле ангелів і збере своїх вибраних із чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.
28 От смоковницы возьмите подобие: когда ветви ее становятся уже мягки и пускают листья, то знаете, что близко лето.	28 Від смоковниці навчіться притчі: Коли віття її стає м’яким і пускає листя, знаєте, що близько є літо.
29 Так и когда вы увидите то сбывающимся, знайте, что близко, при дверях.	29 Так і ви, коли побачите, що це здійснюється, знайте, що — близько, під дверима!
30 Истинно говорю вам: не прейдет род сей, как всё это будет.	30 Істинно кажу вам: Не перейде цей рід, доки усе це не здійсниться.
31 Небо и земля прейдут, но слова Мои не прейдут.	31 Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.
32 О дне же том, или часе, никто не знает, ни Ангелы небесные, ни Сын, но только Отец.	32 Про день же той чи годину — ніхто не знає: ні ангели на небі, ані Син, — тільки Отець.
33 Смотрите, бодрствуйте, молитесь, ибо не знаете, когда наступит это время.	33 Глядіть же, чувайте, не знаєте бо, коли той час настане.
34 Подобно как бы кто, отходя в путь и оставляя дом свой, дал слугам своим власть и каждому свое дело, и приказал привратнику бодрствовать.	34 Як чоловік, що, від’їхавши ген, зоставив свій дім, дав слугам своїм владу й кожному роботу, воротареві ж звелів пильнувати,
35 Итак бодрствуйте, ибо не знаете, когда придет хозяин дома: вечером, или в полночь, или в пение петухов, или поутру;	35 — пильнуйте, отже, і ви, бо не знаєте, коли прийде пан дому, — ввечері чи опівночі, чи як запіє півень, а чи уранці,
36 чтобы, придя внезапно, не нашел вас спящими.	36 — щоб, коли повернеться несподівано, не застав вас уві сні.
37 А что вам говорю, говорю всем: бодрствуйте.	37 А що вам кажу, — кажу всім: Чувайте!