Книга пророка Исаии 5

Библия Синодальный перевод	Біблія
1 Воспою Возлюбленному моему песнь Возлюбленного моего о винограднике Его. У Возлюбленного моего был виноградник на вершине утучненной горы,	1 Дозвольте, заспіваю любому моєму пісню любого мого про його виноградник. У любого мого був виноградник на родючім схилі.
2 и Он обнес его оградою, и очистил его от камней, и насадил в нем отборные виноградные лозы, и построил башню посреди его, и выкопал в нем точило, и ожидал, что он принесет добрые грозды, а он принес дикие ягоды.	2 Він розкопав його, очистив від каміння й насадив у ньому лозу добірну, а серед нього збудував башту і висік у ньому винотоку, та й сподівався, що вона вродить добрі грона. А вона вродила кислі грона.
3 И ныне, жители Иерусалима и мужи Иуды, рассудите Меня с виноградником Моим.	3 Отож, мешканці Єрусалиму й мужі Юдеї, розсудіть між мною та моїм виноградником!
4 Что еще надлежало бы сделать для виноградника Моего, чего Я не сделал ему? Почему, когда Я ожидал, что он принесет добрые грозды, он принес дикие ягоды?	4 Що ще я мав був учинити виноградникові моєму, а не вчинив? Чому, коли я сподівався, що вродить добрі грона, він уродив лише кислі?
5 Итак Я скажу вам, что сделаю с виноградником Моим: отниму у него ограду, и будет он опустошаем; разрушу стены его, и будет попираем,	5 Отож я вам скажу, що зроблю з моїм виноградником? Розберу його огорожу, нехай його пустошать! Повалю його мур, нехай його топчуть!
6 и оставлю его в запустении: не будут ни обрезывать, ни вскапывать его, --и зарастет он тернами и волчцами, и повелю облакам не проливать на него дождя.	6 Я залишу його пусткою: не будуть його ні обрізувати, ні обкопувати більше, і зійдуть на ньому будяки й тернина. Та й хмарам повелю я не пускати більше дощу на нього.
7 Виноградник Господа Саваофа есть дом Израилев, и мужи Иуды--любимое насаждение Его. И ждал Он правосудия, но вот--кровопролитие; [ждал] правды, и вот--вопль.	7 Виноградник Господа сил — то дім Ізраїля, а мужі юдейські — любе його садиво. І ждав він правосуду, — аж тут пролиття крови; ждав правди, — аж тут голосіння.
8 Горе вам, прибавляющие дом к дому, присоединяющие поле к полю, так что [другим] не остается места, как будто вы одни поселены на земле.	8 Горе тим, що додають дім до дому та прилучують поле до поля, так що нема більш місця, і що живуть самі одні серед країни!
9 В уши мои [сказал] Господь Саваоф: многочисленные домы эти будут пусты, большие и красивые--без жителей;	9 Ось як у мої вуха Господь сил поклявся: «Оті доми численні опустіють, доми великі й пишні будуть без мешканців.»
10 десять участков в винограднике дадут один бат, и хомер посеянного зерна едва принесет ефу.	10 Десять паїв у винограднику дадуть лише барильце, а хомер зерна вродить ледве ефу.
11 Горе тем, которые с раннего утра ищут сикеры и до позднего вечера разгорячают себя вином;	11 Горе тим, що тільки но вставши вранці, женуться за напоями хмільними і що, розпалені вином, засиджуються аж до ночі!
12 и цитра и гусли, тимпан и свирель и вино на пиршествах их; а на дела Господа они не взирают и о деяниях рук Его не помышляют.	12 Гарфа й гусла, бубон і сопілка та вино в них на бенкетах; а на діла Господні не вважають і вчинків рук його не бачать.
13 За то народ мой пойдет в плен непредвиденно, и вельможи его будут голодать, и богачи его будут томиться жаждою.	13 За те ж народ мій необачний потрапить у неволю; знатні його впадуть з голоднечі, а юрба гомінка згине від спраги.
14 За то преисподняя расширилась и без меры раскрыла пасть свою: и сойдет [туда] слава их и богатство их, и шум их и [всё], что веселит их.	14 Зате Шеол розтулив широко свою пельку і роззявив свою безмірну пащеку; і провалиться туди його слава та юрба гомінка й галаслива з усім, що в ньому веселиться.
15 И преклонится человек, и смирится муж, и глаза гордых поникнут;	15 Похилиться людина, смириться смертний, і очі гордих смиряться.
16 а Господь Саваоф превознесется в суде, и Бог Святый явит святость Свою в правде.	16 А Господь сил на суді вознесеться, і Бог, святий у справедливості, появить свою святість.
17 И будут пастись овцы по своей воле, и чужие будут питаться оставленными жирными пажитями богатых.	17 Пастись будуть ягнята, мов на пасовиськах; гладка худоба, козенята будуть руїни пожирати.
18 Горе тем, которые влекут на себя беззаконие вервями суетности, и грех--как бы ремнями колесничными;	18 Горе тим, що тягнуть за собою кару воловими шнурами, а гріх — мов посторонком, що від возу;
19 которые говорят: 'пусть Он поспешит и ускорит дело Свое, чтобы мы видели, и пусть приблизится и придет в исполнение совет Святаго Израилева, чтобы мы узнали!'	19 що кажуть: «Нехай він поспішиться, нехай поквапиться із своїм ділом, щоб нам його побачити; нехай наблизиться, нехай прийде задум Святого Ізраїлевого, щоб нам про нього знати.»
20 Горе тем, которые зло называют добром, и добро--злом, тьму почитают светом, и свет--тьмою, горькое почитают сладким, и сладкое--горьким!	20 Горе тим, що зло добром звуть а добро — злом; що з пітьми роблять світло, а зо світла — пітьму; що гірке роблять солодким, а солодке гірким!
21 Горе тем, которые мудры в своих глазах и разумны пред самими собою!	21 Горе тим, хто у своїх очах мудрі та перед собою самими розумні!
22 Горе тем, которые храбры пить вино и сильны приготовлять крепкий напиток,	22 Горе тим, що до пиття вина хоробрі й спритні у приправі упивних напоїв;
23 которые за подарки оправдывают виновного и правых лишают законного!	23 що за гостинець роблять винного правим, а правому відмовляють його права.
24 За то, как огонь съедает солому, и пламя истребляет сено, так истлеет корень их, и цвет их разнесется, как прах; потому что они отвергли закон Господа Саваофа и презрели слово Святаго Израилева.	24 Тож як вогонь жере солому і як від полум’я згаряє сіно, корінь їхній візьметься гниллю, їхній квіт розвіється як порох, бо вони відкинули закон Господа сил і словом Святого Ізраїлевого погордували.
25 За то возгорится гнев Господа на народ Его, и прострет Он руку Свою на него и поразит его, так что содрогнутся горы, и трупы их будут как помет на улицах. И при всем этом гнев Его не отвратится, и рука Его еще будет простерта.	25 Тому й запалав гнів Господній на його народ, і він простягнув проти нього свою руку і так ударив по ньому, що здригнулися гори, і трупи, немов гній, лежать посеред вулиць. Але й по всьому тому його гнів не відвернеться, рука його ще піднята.
26 И поднимет знамя народам дальним, и даст знак живущему на краю земли, --и вот, он легко и скоро придет;	26 Він піднімає стяги для далекого народу, він кличе його з кінців землі посвистом; і ось той, легкий, швидко прибуває.
27 не будет у него ни усталого, ни изнемогающего; ни один не задремлет и не заснет, и не снимется пояс с чресл его, и не разорвется ремень у обуви его;	27 Нема між ними млявого й слабкого; ніхто з них не спить, не дрімає; не розв’язався на крижах пояс ні в одного, і не порвався ремінь на сандалях у нікого.
28 стрелы его заострены, и все луки его натянуты; копыта коней его подобны кремню, и колеса его--как вихрь;	28 Стріли їхні гострі й усі луки їхні нап’яті; копита їхніх коней, мов кремінь, колеса їхніх колісниць, немов вихор.
29 рев его--как рев львицы; он рыкает подобно скимнам, и заревет, и схватит добычу и унесет, и никто не отнимет.	29 Рик їхній — немов рик лева; вони рикають, мов левенята, ревуть, хапають здобич, несуть геть, і ніхто її в них не відніме.
30 И заревет на него в тот день как бы рев [разъяренного] моря; и взглянет он на землю, и вот--тьма, горе, и свет померк в облаках.	30 І зареве над ним того дня ревом моря. Глянеш на землю — там темрява жахлива й світло в туманах темніє.