Книга пророка Исаии 10

Torna indietro

Библия Синодальный перевод	Біблія
¹ Горе тем, которые постановляют несправедливые законы и пишут жестокие решения,	¹ Горе тим, що несправедливі видають закони, що пишуть приписи жорстокі,
² чтобы устранить бедных от правосудия и похитить права у малосильных из народа Моего, чтобы вдов сделать добычею своею и ограбить сирот.	² щоб відправляти вбогих без правосуддя, щоб позбавляти права бідних у моїм народі, щоб з удовиць користь тягнути та сиріт обдирати,
³ И что вы будете делать в день посещения, когда придет гибель издалека? К кому прибегнете за помощью? И где оставите богатство ваше?	³ І що ви чинитимете, як прийде кара, коли насуне погибель здалека? До кого вдастеся по допомогу? Де дінете ви скарби ваші?
⁴ Без Меня согнутся между узниками и падут между убитыми. При всем этом не отвратится гнев Его, и рука Его еще простерта.	⁴ І не залишиться вам нічого, хіба зігнутись поміж бранців та полягти між убитими. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.
⁵ О, Ассур, жезл гнева Моего! и бич в руке его--Мое негодование!	⁵ Горе Ашшурові, палиці мого гніву й києві мого пересердя!
⁶ Я пошлю его против народа нечестивого и против народа гнева Моего, дам ему повеление ограбить грабежом и добыть добычу и попирать его, как грязь на улицах.	⁶ Я послав його на народ безбожний, виправив його на народ, що мене гнівить, щоб грабував його, обдирав до нитки, щоб топтав, немов грязюку на дорозі.
⁷ Но он не так подумает и не так помыслит сердце его; у него будет на сердце--разорить и истребить немало народов.	⁷ Та він іншої про те гадки, інакше мислить про те його серце: на думці в нього — вигубити, викорінити чимало народів.
⁸ Ибо он скажет: 'не все ли цари князья мои?	⁸ Бо він сказав: «Чи ж не мої князі — царі усі?
⁹ Халне не то же ли, что Кархемис? Емаф не то же ли, что Арпад? Самария не то же ли, что Дамаск?	⁹ Хіба Калное не те, що й Каркеміш? Або Хамат не те, що й Арфад? І Самарія не те, що Дамаск?
¹⁰ Так как рука моя овладела царствами идольскими, в которых кумиров более, нежели в Иерусалиме и Самарии, --	¹⁰ Так, як моя рука загарбала царства богів, — а в них було більше кумирів, ніж у Єрусалимі й Самарії! —
¹¹ то не сделаю ли того же с Иерусалимом и изваяниями его, что сделал с Самариею и идолами ее?'	¹¹ так, як учинив я з Самарією та її богами, так само вчиню з Єрусалимом та його бовванами.»
¹² И будет, когда Господь совершит все Свое дело на горе Сионе и в Иерусалиме, скажет: посмотрю на успех надменного сердца царя Ассирийского и на тщеславие высоко поднятых глаз его.	¹² Але як довершить Господь усе своє діло на горі Сіоні й у Єрусалимі, тоді він покарає плід бундючних намислів царя асирійського і пиху очей його гордовитих,
¹³ Он говорит: 'силою руки моей и моею мудростью я сделал это, потому что я умен: и переставляю пределы народов, и расхищаю сокровища их, и низвергаю с престолов, как исполин;	¹³ бо він каже: «Силою моєї руки я зробив те і моєю мудрістю, бо я розумний. Я пересунув границі народів, загарбав їхні скарби і повикидав мешканців, немов велет.
¹⁴ и рука моя захватила богатство народов, как гнезда; и как забирают оставленные в них яйца, так забрал я всю землю, и никто не пошевелил крылом, и не открыл рта, и не пискнул'.	¹⁴ Моя рука захопила, мов гніздо, багатства народів. І так, як забирають покинуті в ньому яйця, я забрав усі землі, а ніхто й крилом не рушив і рота не роззявив і не писнув.»
¹⁵ Величается ли секира пред тем, кто рубит ею? Пила гордится ли пред тем, кто двигает ее? Как будто жезл восстает против того, кто поднимает его; как будто палка поднимается на того, кто не дерево!	¹⁵ Хіба сокира хвалиться перед тим, хто нею рубає? Хіба пилка пишається перед тим, хто її тягне? Неначе б палиця рухала того, хто її піднімає, або кий піднімав того, хто не дерев’яний!
¹⁶ За то Господь, Господь Саваоф, пошлет чахлость на тучных его, и между знаменитыми его возжет пламя, как пламя огня.	¹⁶ Тому Господь, Бог сил, пошле сухоти на його товстих, під його славою займеться полум’я, мов полум’я пожару.
¹⁷ Свет Израиля будет огнем, и Святый его--пламенем, которое сожжет и пожрет терны его и волчцы его в один день;	¹⁷ Світло Ізраїля стане вогнем, і його Святий — полум’ям, що запалить і пожере його тернину і його глоди колючі в одному дні.
¹⁸ и славный лес его и сад его, от души до тела, истребит; и он будет, как чахлый умирающий.	¹⁸ Розкішний його ліс і його сад він вигубить з душею і тілом, і стане той, немов умираючий сухітник.
¹⁹ И остаток дерев леса его так будет малочислен, что дитя в состоянии будет сделать опись.	¹⁹ Останок же дерев його лісу так змаліє, що й дитина їх списати зможе.
²⁰ И будет в тот день: остаток Израиля и спасшиеся из дома Иакова не будут более полагаться на того, кто поразил их, но возложат упование на Господа, Святаго Израилева, чистосердечно.	²⁰ І станеться того часу: рештки Ізраїля і ті, що врятуються з дому Якова, не будуть опиратись більше на того, хто їх б’є; вони будуть опиратись вірно на Господа, Святого Ізраїлевого.
²¹ Остаток обратится, остаток Иакова--к Богу сильному.	²¹ Останок навернеться, останок Якова до Бога Сильного.
²² Ибо, хотя бы народа у тебя, Израиль, [было] столько, сколько песку морского, только остаток его обратится; истребление определено изобилующею правдою;	²² Бо хоча б у тебе, Ізраїлю, було народу, як піску в морі, то тільки останок навернеться. Призначено загладу, яку наведе справедливість.
²³ ибо определенное истребление совершит Господь, Господь Саваоф, во всей земле.	²³ Так! Призначену загладу Господь, Бог сил, довершить по всій землі.
²⁴ Посему так говорит Господь, Господь Саваоф: народ Мой, живущий на Сионе! не бойся Ассура. Он поразит тебя жезлом и трость свою поднимет на тебя, как Египет.	²⁴ Тим то ж так говорить Господь, Бог сил: «Народе мій, що живеш у Сіоні, не бійся Ашшура, що тебе палицею б’є і кия піднімає на тебе, як колись Єгипет!
²⁵ Еще немного, очень немного, и пройдет Мое негодование, и ярость Моя [обратится] на истребление их.	²⁵ Бо ще трохи часу, ще трошки, і промине мій гнів, і моя досада буде проти них, їм на погибель.»
²⁶ И поднимет Господь Саваоф бич на него, как во время поражения Мадиама у скалы Орива, или как [простер] на море жезл, и поднимет его, как на Египет.	²⁶ І Господь сил підніме бич на нього, як тоді, коли побив Мідіяна при Орев-скелі і як підняв палицю свою над морем на Єгипет.
²⁷ И будет в тот день: снимется с рамен твоих бремя его, и ярмо его--с шеи твоей; и распадется ярмо от тука.	²⁷ І станеться того часу: його тягар здійметься з плечей у тебе і його ярмо не буде тяжіти в тебе на шиї. Він виходить з Ріммону,
²⁸ Он идет на Аиаф, проходит Мигрон, в Михмасе складывает свои запасы.	²⁸ приходить під Аят, проходить через Мігрон, лишає свій обоз у Міхмасі.
²⁹ Проходят теснины; в Геве ночлег их; Рама трясется; Гива Саулова разбежалась.	²⁹ Проходять через просмик, у Геві ночують; Рама тремтить, Гівеа Саулова розбіглась.
³⁰ Вой голосом твоим, дочь Галима; пусть услышит тебя Лаис, бедный Анафоф!	³⁰ Кричи уголос, о дочко Галліму! Слухай, Лаїшо! Відкажи їй, Анатоте!
³¹ Мадмена разбежалась, жители Гевима спешат уходить.	³¹ Розбіглась Мадмена, Гевіму мешканці втікають.
³² Еще день простоит он в Нове; грозит рукою своею горе Сиону, холму Иерусалимскому.	³² Ще лише сьогодні він простоїть у Нові; він піднімає руку проти дочки Сіону, проти пагорба Єрусалиму.
³³ Вот, Господь, Господь Саваоф, страшною силою сорвет ветви дерев, и величающиеся ростом будут срублены, высокие--повержены на землю.	³³ Та ось Господь, Бог сил, обіб’є з шумом верховіття; високі на зріст зрубані будуть і найпишніші — принижені.
³⁴ И посечет чащу леса железом, и Ливан падет от Всемогущего.	³⁴ І хащі в лісі під сокирою поляжуть; Ливан із красою повалиться.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati