Первая книга Маккавейская 1

Библия Синодальный перевод	Біблія
1 После того как Александр, сын Филиппа, Македонянин, который вышел из земли Киттим, поразил Дария, царя Персидского и Мидийского, и воцарился вместо него прежде над Елладою,-	1 Після того, як Олександер Македонський, син Филипа, вийшов з Хеттитського краю, розгромив Дарія, царя перського й мідійського, і став царем замість нього, починаючи від Греції,
2 он произвел много войн и овладел многими укрепленными местами, и убивал царей земли.	2 взявся він до численних воєн, здобув багато кріпостей і вирізав царів землі.
3 И прошел до пределов земли и взял добычу от множества народов; и умолкла земля пред ним, и он возвысился, и вознеслось сердце его.	3 Він пройшов аж на край світу і забрав здобич у багатьох народів. Заніміла земля перед ним, а серце його знеслось угору й загорділо.
4 Он собрал весьма сильное войско и господствовал над областями и народами и властителями, и они сделались его данниками.	4 Він зібрав вельми велику силу війська й підбив під себе краї, народи й володарів, і приневолив до данини.
5 После того он слег в постель и, почувствовав, что умирает,	5 Та по тім усім захворів, тож і зрозумів, що має вмерти.
6 призвал знатных из слуг своих, которые были воспитаны с ним от юности, и разделил им свое царство еще при жизни своей.	6 От і прикликав своїх найвидатніших старшин, що змалку виховані були разом з ним, і розділив їм, ще за життя, своє царство.
7 Александр царствовал двенадцать лет и умер.	7 Та й царював Олександер ще 12 років, а тоді помер,
8 И владычествовали слуги его каждый в своем месте.	8 і старшини його захопили владу, кожний у своїй країні.
9 И по смерти его все они возложили на себя венцы, а после них и сыновья их в течение многих лет; и умножили зло на земле.	9 Всі вони, по його смерті, вклали собі діядему на голову, так само і їхні сини по них, протягом довгих років, і накоїли на землі багато лиха.
10 И вышел от них корень греха - Антиох Епифан, сын царя Антиоха, который был заложником в Риме, и воцарился в сто тридцать седьмом году царства Еллинского.	10 Вийшов з них грішний нащадок — Антіох Епіфан, син царя Антіоха, що був закладником у Римі, і став царем у 137 році грецького панування.
11 В те дни вышли из Израиля сыны беззаконные и убеждали многих, говоря: пойдем и заключим союз с народами, окружающими нас, ибо с тех пор, как мы отделились от них, постигли нас многие бедствия.	11 Того часу з’явилися в Ізраїлі нечестиві люди, що звели багатьох інших, казавши: «Ходім та зробім союз з народами, що навколо нас, бо з того часу, як ми відокремились від них, упало на нас багато злиднів.»
12 И добрым показалось это слово в глазах их.	12 Сподобалось їм це слово,
13 Некоторые из народа изъявили желание и отправились к царю; и он дал им право исполнять установления языческие.	13 і деякі з народу, набравши охоти, пішли до царя, що й дав їм повновладу прийняти поганські звичаї.
14 Они построили в Иерусалиме училище по обычаю языческому	14 От і збудували вони в Єрусалимі гімназію за поганським звичаєм,
15 и установили у себя необрезание, и отступили от святаго завета, и соединились с язычниками, и продались, чтобы делать зло.	15 затерли собі знаки обрізання, відкупили від святого союзу, збраталися з поганами та запродались їм, щоб зло творити.
16 Когда Антиох увидел, что царство укрепилось, предпринял воцариться над Египтом, чтобы царствовать над двумя царствами,	16 Коли ж царство за Антіоха скріпилося, задумав він стати царем і над Єгиптом, щоб царювати над обидвома царствами.
17 и вошел он в Египет с сильным ополчением, с колесницами, и слонами, и всадниками, и множеством кораблей;	17 Він увійшов у Єгипет з величезним військом, з колісницями, слонами, кіннотою й численними кораблями,
18 и вступил в сражение с Птоломеем, царем Египетским; и убоялся Птоломей от лица его и обратился в бегство, и много пало раненых.	18 і вирушив війною на Птолемея, єгипетського царя; але Птолемей злякавсь його й утік, полишивши багато смертельно поранених.
19 И овладели они укрепленными городами в земле Египетской, и взял он добычу из земли Египетской.	19 Сирійці захопили укріплені міста у Єгипетськім краю, а Антіох забрав здобич з Єгипетського краю.
20 После поражения Египта Антиох возвратился в сто сорок третьем году и пошел против Израиля, и вступил в Иерусалим с сильным ополчением;	20 Розгромивши, отже, у 143 році Єгипет, Антіох повернувся й рушив з величезним військом на Ізраїля та на Єрусалим;
21 вошел во святилище с надменностью и взял золотой жертвенник, светильник и все сосуды его,	21 увійшов зарозуміло у святиню й забрав золотий жертовник і ліхтар з усім приналежним до нього посудом,
22 и трапезу предложения, и возлияльники, и чаши, и кадильницы золотые, и завесу, и венцы, и золотое украшение, бывшее снаружи храма, и всё обобрал.	22 а й стіл появлення, чаші, кубки й золоті полумиски і завісу, вінки та золоту прикрасу, що були спереду храму, — усе пообдирав.
23 Взял и серебро, и золото, и драгоценные сосуды, и взял скрытые сокровища, какие отыскал.	23 Забрав він срібло, золото, дорогий посуд і загарбав тайні скарби, що знайшов.
24 И, взяв всё, отправился в землю свою и совершил убийства, и говорил с великою надменностью.	24 Забрав він усе те та й подався у свій край, учинивши велику різню й виговорюючи дуже зарозуміло.
25 Посему был великий плач в Израиле, во всех местах его.	25 Великий смуток огорнув Ізраїля по всіх усюдах:
26 Стенали начальники и старейшины, изнемогали девы и юноши, и изменилась красота женская.	26 начальники й старші застогнали, дівчата і хлопці повмлівали, жіноча врода занапастилася.
27 Всякий жених предавался плачу, и сидящая в брачном чертоге была в скорби.	27 Кожний новоженець заплакав, одружена, сидівши у світлиці, засмутилась.
28 Вострепетала земля за обитающих на ней, и весь дом Иакова облекся стыдом.	28 Земля здригнулась із-за своїх мешканців. Кожен дім Якова був соромом вкритий.
29 По прошествии двух лет послал царь начальника податей в города Иуды, и он пришел в Иерусалим с большою толпою;	29 Після двох років вислав цар головного збирача податків по містах Юди; він прибув у Єрусалим з великим військом
30 коварно говорил им слова мира, и они поверили ему; но он внезапно напал на город и поразил его великим поражением, и погубил множество народа Израильского;	30 і говорив до них підступно мирними словами, а ті йняли йому віри. Тоді він зненацька напав на місто й побив його страшно, вигубивши силу народу з Ізраїля.
31 взял добычи из города и сожег его огнем, и разрушил домы его и стены его кругом;	31 Він ограбував місто, спалив його й розбив доми та мури навколо.
32 и увели в плен жен и детей, и овладели скотом.	32 Жінок з дітьми забрали у полон і зайняли їхню худобу.
33 Оградили город Давидов большою и крепкою стеною и крепкими башнями, и сделался он для них крепостью.	33 Відбудували Давидгород з його великим міцним муром та сильними баштами та й зробили з нього твердиню;
34 И поместили там народ нечестивый, людей беззаконных, и они укрепились в ней;	34 посадили туди грішне кодло, мужів без усякого закону, які в ньому добре укріпились,
35 запаслись оружием и продовольствием и, собрав добычи Иерусалимские, сложили там, и сделались большою сетью.	35 понаскладали там зброї й харчів, згромадили єрусалимську здобич, зібравши її там докупи, і зробились великою петлею;
36 И было это постоянною засадою для святилища и злым диаволом для Израиля.	36 і стала з того засідка для святині та безнастанна диявольська загроза для Ізраїля.
37 Они проливали невинную кровь вокруг святилища и оскверняли святилище.	37 Вони пролили кров невинну навкруги святині й осквернили святе місце.
38 Жители же Иерусалима разбежались ради них, и он сделался жилищем чужих и стал чужим для своего рода, и дети его оставили его.	38 І з-за них повтікали мешканці Єрусалиму, і став він осідком чужинців. Він став чужим для тих, що в ньому народились, його лишали власні його діти.
39 Святилище его запустело, как пустыня, праздники его обратились в плач, субботы его - в поношение, честь его - в уничижение.	39 Його святиня опустіла, мов пустиня, празники його обернулись на смуток, його суботи на наругу, а честь його зійшла нінащо.
40 По мере славы его увеличилось бесчестие его, и высота его обратилась в печаль.	40 Такою, як колись була його слава, стала його безчесть, величність його обернулась на жалобу.
41 Царь Антиох написал всему царству своему, чтобы все были одним народом	41 Тоді цар написав до всього царства, щоб усі стали одним народом
42 и чтобы каждый оставил свой закон. И согласились все народы по слову царя.	42 та щоб кожен покинув свої звичаї, і щоб усі народи прийняли царський приказ.
43 И многие из Израиля приняли идолослужение его и принесли жертвы идолам, и осквернили субботу.	43 Багато ізраїльтян охоче прийняли його віру, стали жертвувати бовванам і оскверняти суботи.
44 Царь послал через вестников грамоты в Иерусалим и в города Иудейские, чтобы они следовали узаконениям, чужим для сей земли,	44 Цар вислав також через гінців листи в Єрусалим та в міста Юди, яким наказував іти за чужими краєві звичаями,
45 и чтобы не допускались всесожжения и жертвоприношения, и возлияние в святилище, чтобы ругались над субботами и праздниками	45 припинити всепалення, жертви та возливання в храмі, осквернити суботи й свята,
46 и оскверняли святилище и святых,	46 опоганити храм та святих,
47 чтобы строили жертвенники, храмы и капища идольские, и приносили в жертву свиные мяса и скотов нечистых,	47 будувати жертовники, капища та божища, приносити в жертву свиней та інших нечистих тварин,
48 и оставляли сыновей своих необрезанными, и оскверняли души их всякою нечистотою и мерзостью,	48 лишати своїх синів необрізаними, плюгавити свої душі всякою нечистотою та мерзотою,
49 для того, чтобы забыли закон и изменили все постановления.	49 так щоб забути закон та перемінити всі установи.
50 А если кто не сделает по слову царя, да будет предан смерти.	50 А хто, мовляв, не чинитиме за царським наказом, той буде скараний на смерть.
51 Согласно этому писал он всему царству своему и поставил надзирателей над всем народом, и повелел городам Иудейским приносить жертвы во всяком городе.	51 Згідно з усіма цими наказами він написав до всього свого царства й настановив наглядачів над усім народом і звелів містам Юди приносити поганські жертви у кожному місті.
52 И собрались к ним многие из народа, все, которые оставили закон,- и совершили зло в земле;	52 Багато людей з народу пристало до них — усі ті, що покинули закон і накоїли в краю лиха.
53 и заставили Израиля укрываться во всяком убежище его.	53 Вони присилували Ізраїля ховатися по всіх закутинах.
54 В пятнадцатый день Хаслева, сто сорок пятого года, устроили на жертвеннике мерзость запустения, и в городах Иудейских вокруг построили жертвенники,	54 П’ятнадцятого дня (місяця) Каслев, 145 року цар Антіох звелів спорудити на жертовнику мерзоту запустіння, і по містах Юди навкруги споруджувано вівтарі.
55 и перед дверями домов и на улицах совершали курения,	55 При дверях домів та по майданах палено кадило.
56 и книги закона, какие находили, разрывали и сожигали огнем;	56 Книги Закону, які знайдено, палили на вогні, порвавши їх спершу,
57 у кого находили книгу завета и кто держался закона, того, по повелению царя, предавали смерти.	57 а коли в кого знаходили книгу Союзу або коли хто пильнував закон, то такого, згідно з царським наказом, засуджувано на смерть.
	58 Отак вони зловживали силою над ізраїльтянами, яких кожного місяця знаходили по містах.
	59 А двадцять п’ятого дня місяця жертвували на вівтарі, що був поставлений на жертовнику всепалень.
	60 І жінок, що давали до обрізання своїх дітей, згідно з наказом, карано на смерть,
	61 разом з їхніми немовлятками, прив’язаними їм до шиї, а й їхніх слуг і тих, що їх обрізували.
	62 Однак, багато ізраїльтян не впали духом і постановили твердо не їсти нічого нечистого.
	63 Вони були готові й умерти, аби лиш не осквернитися стравами та не опоганити святого Союзу, і справді вмирали.
	64 Вельми великий гнів завис над Ізраїлем.