Prima lettera di Pietro 2

BIBBIA TINTORI	Біблія
1 Deposta quindi ogni malizia e ogni frode, e le finzioni e le invidie, ed ogni sorta di maldicenza	1 Залишивши, отже, всяку злобу й усякий підступ, лицемірство, заздрість і всілякі обмови,
2 come bambini di fresco nati bramate il latte spirituale sincero, affinchè per esso cresciate in salute,	2 жадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння,
3 se avete gustato davvero com'è dolce il Signore.	3 якщо ви скуштували, який Господь добрий.
4 Al quale, pietra viva, scartata dagli uomini, ma eletta e onorata da Dio, accostandovi,	4 Приступіть до нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого.
5 siete anche voi come pietre vive edificate sopra di lui, (per essere) casa spirituale, sacerdozio santo, per offrire vittime spirituali, gradite a Dio per Gesù Cristo.	5 А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.
6 Perciò è detto nella Scrittura: Ecco, io pongo in Sion una pietra principale, angolare, eletta, preziosa, e chi crederà in lei non resterà confuso.	6 Бо в Письмі стоїть: «Ось я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний. Хто вірує в нього, не осоромиться.»
7 Per voi che credete è di onore, ma per quelli che non credono « la pietra scartata dai costruttori è divenuta testata dell'angolo »,	7 Вам, отже, що віруєте, — честь! Для тих же, що не вірять, камінь, що відкинули будівничі, — він став головним на углі,
8 è diventata pietra d'inciampo, pietra di scandalo; perchè urtano nella parola e non credono, mentre a questo erari destinati.	8 каменем спотикання і скелею падіння. Вони об нього спотикаються, бо не вірять у слово, на що вони й були призначені.
9 Ma voi siete la stirpe eletta, il regale sacerdozio, la nazione santa, il popolo di acquisto, affinchè esaltiate le virtù di Colui che dalle tenebre vi chiamò nell'ammirabile sua luce.	9 Ви ж — рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто вас покликав з темряви у дивне своє світло;
10 Voi una volta non popolo, ora siete popolo di Dio; voi che non avevate ottenuto misericordia, ora invece avete ottenuto misericordia.	10 ви, колись — не народ, а тепер народ Божий, непомилувані, а тепер помилувані.
11 Carissimi, vi scongiuro a guardarvi, come forestieri e pellegrini, dai desideri carnali che fan guerra all'anima,	11 Молю вас, любі, як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють.
12 e a vivere bene tra le Genti, affinchè, invece di calunniarvi, come se foste dei malfattori, giudicandovi dalle buone opere, glorifichino Dio nel giorno in cui li visiterà.	12 Тримайтеся між поганами доброї поведінки, щоб у тому, в чому вони вас обмовляють, як злочинців, приглянувшись пильніше до ваших добрих вчинків, вихваляли Господа в день відвідин.
13 State adunque, per riguardo a Dio, soggetti ad ogni autorità umana: al re come a sovrano, ai governatori	13 Коріться ради Господа кожній людській установі: чи то цареві верховному володареві,
14 come a suoi delegati per giustiziare i malfattori ed onorare i buoni;	14 чи то правителям, ним посланим на кару лиходіям і похвалу доброчинцям
15 perchè questa è la volontà di Dio, che facendo il bene turiate la bocca all'ignoranza degli uomini stolti.	15 Така бо воля Божа, щоб ви, добро творивши, змусили мовчати неуцтво безглуздих.
16 Vivete pur da liberi, non facendo però della libertà un manto per coprire la malizia, ma come servi di Dio.	16 Поводьтесь як вільні, та не як ті, що з волі роблять покривало злоби, але як слуги Божі.
17 Rispettate tutti; amate i fratelli; temete Dio, onorate il re.	17 Усіх поважайте, любіть усіх братів, Бога страхайтеся, царя шануйте.
18 Servi, siate con ogni rispetto soggetti ai vostri padroni, non soltanto ai buoni e dolci, ma anche agli intrattabili.	18 Слуги, з глибокою пошаною коріться панам вашим, і то не тільки добрим та лагідним, але й прикрим.
19 Perchè è una grazia il sopportare, per riguardo a Dio, molestie e soffrire ingiustamente.	19 Бо то благодать, коли хтось свідомо, заради Бога, терпить злидні, страждаючи несправедливо.
20 Infatti qual gloria c'è a patire puniti del male fatto? Se invece dopo aver fatto del bene voi soffrite con pazienza, questa è una grazia dinanzi a Dio.	20 Яка бо похвала страждати, коли вас б’ють за те, що ви завинили? Але коли ви, робивши добро, за те страждаєте і переносите страждання терпеливо — це благодать у Бога.
21 E a questo appunto siete stati chiamati, perchè anche Cristo ha sofferto per noi, lasciandovi l'esempio, affinchè ne seguiate le orme.	21 Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами;
22 Egli, che non commise peccato, nè ebbe mai frode sulla bocca,	22 той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не знайшлося,
23 venendo maledetto non malediceva, strapazzato non minacciava, si rimetteva nelle mani di chi ingiusta mente lo giudicava:	23 хто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо;
24 Egli stesso portò i nostri peccati nel suo corpo sopra la croce, affinchè, morti al peccato, viviamo alla giustizia, e voi siete stati sanati dalle sue piaghe.	24 він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, — ми, що його синяками зцілились.
25 Eravate infatti come pecore erranti, ma ora siete stati fatti ritornare al pastore e vescovo delle anime vostre.	25 Бо ви блукали, немов вівці, але тепер повернулися до пастиря і наставника душ ваших.