| 1 וַיְהִי מִקֵּץ ׀ עֶשְׂרִים שָׁנָה אֲשֶׁר בָּנָה שְׁלֹמֹה אֶת־בֵּית יְהוָה וְאֶת־בֵּיתֹו | 1 Як минуло 20 років, від часу, коли Соломон побудував дім Господній і свій палац, |
| 2 וְהֶעָרִים אֲשֶׁר נָתַן חוּרָם לִשְׁלֹמֹה בָּנָה שְׁלֹמֹה אֹתָם וַיֹּושֶׁב שָׁם אֶת־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל | 2 він відбудував міста, які дав йому Хірам, і оселив у них синів Ізраїля. |
| 3 וַיֵּלֶךְ שְׁלֹמֹה חֲמָת צֹובָה וַיֶּחֱזַק עָלֶיהָ | 3 По тому Соломон пішов на Хамат-Цову й здобув її. |
| 4 וַיִּבֶן אֶת־תַּדְמֹר בַּמִּדְבָּר וְאֵת כָּל־עָרֵי הַמִּסְכְּנֹות אֲשֶׁר בָּנָה בַּחֲמָת | 4 Він укріпив Тадмор у пустині і всі міста-склади, що їх збудував він у Хаматі; |
| 5 וַיִּבֶן אֶת־בֵּית חֹורֹון הָעֶלְיֹון וְאֶת־בֵּית חֹורֹון הַתַּחְתֹּון עָרֵי מָצֹור חֹומֹות דְּלָתַיִם וּבְרִיחַ | 5 він збудував також Верхній Беторон і Нижній Беторон, міста-твердині з мурами, брамами та засувами; |
| 6 וְאֶת־בַּעֲלָת וְאֵת כָּל־עָרֵי הַמִּסְכְּנֹות אֲשֶׁר הָיוּ לִשְׁלֹמֹה וְאֵת כָּל־עָרֵי הָרֶכֶב וְאֵת עָרֵי הַפָּרָשִׁים וְאֵת ׀ כָּל־חֵשֶׁק שְׁלֹמֹה אֲשֶׁר חָשַׁק לִבְנֹות בִּירוּשָׁלִַם וּבַלְּבָנֹון וּבְכֹל אֶרֶץ מֶמְשַׁלְתֹּו | 6 Валаат і всі міста-склади, що були в Соломона, й усі міста для колісниць, і всі міста для кінноти, — й усе, що Соломон хотів збудувати в Єрусалимі, на Ливані і по всій землі свого панування. |
| 7 כָּל־הָעָם הַנֹּותָר מִן־הַחִתִּי וְהָאֱמֹרִי וְהַפְּרִזִּי וְהַחִוִּי וְהַיְבוּסִי אֲשֶׁר לֹא מִיִּשְׂרָאֵל הֵמָּה | 7 Населення, що зосталось від хеттитів, аморіїв, перізіїв, хіввіїв та євусіїв, що було не з синів Ізраїля, — |
| 8 מִן־בְּנֵיהֶם אֲשֶׁר נֹותְרוּ אַחֲרֵיהֶם בָּאָרֶץ אֲשֶׁר לֹא־כִלּוּם בְּנֵי יִשְׂרָאֵל וַיַּעֲלֵם שְׁלֹמֹה לְמַס עַד הַיֹּום הַזֶּה | 8 тобто потомки їхні, що лишилися в країні, яких сини Ізраїля не вигубили, — Соломон зробив рабами по цей день. |
| 9 וּמִן־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל אֲשֶׁר לֹא־נָתַן שְׁלֹמֹה לַעֲבָדִים לִמְלַאכְתֹּו כִּי־הֵמָּה אַנְשֵׁי מִלְחָמָה וְשָׂרֵי שָׁלִישָׁיו וְשָׂרֵי רִכְבֹּו וּפָרָשָׁיו׃ פ | 9 А з синів Ізраїля не робив Соломон кріпаків до своїх робіт, бо вони були військовими людьми, його старшинами й начальниками над його колісницями та його кіннотою. |
| 10 וְאֵלֶּה שָׂרֵי [הַנְּצִיבִים כ] (הַנִּצָּבִים ק) אֲשֶׁר־לַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה חֲמִשִּׁים וּמָאתָיִם הָרֹדִים בָּעָם | 10 Було в царя Соломона 250 вищих урядовців, що правили народом. |
| 11 וְאֶת־בַּת־פַּרְעֹה הֶעֱלָה שְׁלֹמֹה מֵעִיר דָּוִיד לַבַּיִת אֲשֶׁר בָּנָה־לָהּ כִּי אָמַר לֹא־תֵשֵׁב אִשָּׁה לִי בְּבֵית דָּוִיד מֶלֶךְ־יִשְׂרָאֵל כִּי־קֹדֶשׁ הֵמָּה אֲשֶׁר־בָּאָה אֲלֵיהֶם אֲרֹון יְהוָה׃ פ | 11 Соломон перевів фараонову дочку з Давидгорода в дім, що збудував для неї, бо казав: «Ні одна з моїх жінок не повинна жити в домі Давида, царя Ізраїля, бо він святий, через те, що в нього ввійшов кивот Господній.» |
| 12 אָז הֶעֱלָה שְׁלֹמֹה עֹלֹות לַיהוָה עַל מִזְבַּח יְהוָה אֲשֶׁר בָּנָה לִפְנֵי הָאוּלָם | 12 Тоді Соломон почав приносити Господеві всепалення на Господньому жертовнику, що побудував перед притвором, |
| 13 וּבִדְבַר־יֹום בְּיֹום לְהַעֲלֹות כְּמִצְוַת מֹשֶׁה לַשַּׁבָּתֹות וְלֶחֳדָשִׁים וְלַמֹּועֲדֹות שָׁלֹושׁ פְּעָמִים בַּשָּׁנָה בְּחַג הַמַּצֹּות וּבְחַג הַשָּׁבֻעֹות וּבְחַג הַסֻּכֹּות | 13 так, як за приписом Мойсея треба було приносити належні жертви щодня, щосуботи, що нового місяця й на означені свята, — тричі на рік: у свято опрісноків, у свято седмиць і у свято кучок. |
| 14 וַיַּעֲמֵד כְּמִשְׁפַּט דָּוִיד־אָבִיו אֶת־מַחְלְקֹות הַכֹּהֲנִים עַל־עֲבֹדָתָם וְהַלְוִיִּם עַל־מִשְׁמְרֹותָם לְהַלֵּל וּלְשָׁרֵת נֶגֶד הַכֹּהֲנִים לִדְבַר־יֹום בְּיֹומֹו וְהַשֹּׁועֲרִים בְּמַחְלְקֹותָם לְשַׁעַר וָשָׁעַר כִּי כֵן מִצְוַת דָּוִיד אִישׁ־הָאֱלֹהִים | 14 Він встановив, — як то розпорядив був Давид, його батько, — черги священиків за їхньою службою і левітів за їхніми завданнями, щоб славити Бога й служити при священиках за постановою день у день, — і воротарів за їхніми чергами до кожної брами, бо такий був наказ Давида, чоловіка Божого; |
| 15 וְלֹא סָרוּ מִצְוַת הַמֶּלֶךְ עַל־הַכֹּהֲנִים וְהַלְוִיִּם לְכָל־דָּבָר וְלָאֹצָרֹות | 15 і не відступлено від наказу царя щодо священиків та левітів ні в чому, а й щодо скарбів. |
| 16 וַתִּכֹּן כָּל־מְלֶאכֶת שְׁלֹמֹה עַד־הַיֹּום מוּסַד בֵּית־יְהוָה וְעַד־כְּלֹתֹו שָׁלֵם בֵּית יְהוָה׃ ס | 16 Так проваджено щасливо всю роботу Соломона від часу закладення підвалин дому Господнього аж до його закінчення. Так був довершений дім Господній. |
| 17 אָז הָלַךְ שְׁלֹמֹה לְעֶצְיֹון־גֶּבֶר וְאֶל־אֵילֹות עַל־שְׂפַת הַיָּם בְּאֶרֶץ אֱדֹום | 17 Тоді Соломон вирушив до Еціон-Геверу й Елату, що на березі моря, в Едом-краю. |
| 18 וַיִּשְׁלַח־לֹו חוּרָם בְּיַד־עֲבָדָיו [אֹונִיֹּות כ] (אֳנִיֹּות ק) וַעֲבָדִים יֹודְעֵי יָם וַיָּבֹאוּ עִם־עַבְדֵי שְׁלֹמֹה אֹופִירָה וַיִּקְחוּ מִשָּׁם אַרְבַּע־מֵאֹות וַחֲמִשִּׁים כִּכַּר זָהָב וַיָּבִיאוּ אֶל־הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה׃ פ | 18 Хірам прислав йому через своїх слуг кораблі та обізнаних з морем людей; вони попливли зо слугами Соломона в Офір, взяли звідти 450 талантів золота, і привезли цареві Соломонові. |
