| 1 ولما اكمل اقواله كلها في مسامع الشعب دخل كفرناحوم. | 1 Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав його, ввійшов у Капернаум. |
| 2 وكان عبد لقائد مئة مريضا مشرفا على الموت وكان عزيزا عنده. | 2 А був там в одного сотника слуга хворий, що мав умирати; він був дорогий для нього. |
| 3 فلما سمع عن يسوع ارسل اليه شيوخ اليهود يسأله ان يأتي ويشفي عبده. | 3 Почувши про Ісуса, він послав до нього старших юдейських, благаючи його, щоб прийшов і вирятував слугу його. |
| 4 فلما جاءوا الى يسوع طلبوا اليه باجتهاد قائلين انه مستحق ان يفعل له هذا. | 4 Прийшли ті до Ісуса й почали наполегливо його просити, кажучи «Він достойний, щоб ти йому зробив це |
| 5 لانه يحب امتنا وهو بنى لنا المجمع. | 5 любить бо народ наш і збудував нам синагогу.» |
| 6 فذهب يسوع معهم. واذ كان غير بعيد عن البيت ارسل اليه قائد المئة اصدقاء يقول له يا سيد لا تتعب. لاني لست مستحقا ان تدخل تحت سقفي. | 6 І пішов Ісус з ними. Та як він уже недалеко був від дому, сотник вислав друзів, щоб йому сказати «Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб ти зайшов під мою крівлю. |
| 7 لذلك لم احسب نفسي اهلا ان آتي اليك. لكن قل كلمة فيبرأ غلامي. | 7 Тому я й не насмілився іти до тебе; але скажи лиш слово, й одужає слуга мій. |
| 8 لاني انا ايضا انسان مرتّب تحت سلطان. لي جند تحت يدي. واقول لهذا اذهب فيذهب ولآخر ائت فيأتي ولعبدي افعل هذا فيفعل. | 8 Бо й я чоловік, що стою під владою, маю вояків під собою і кажу одному Іди, і той іде; а іншому Ходи сюди, і той приходить; і слузі моєму Зроби це, і той робить.» |
| 9 ولما سمع يسوع هذا تعجب منه والتفت الى الجمع الذي يتبعه وقال اقول لكم لم اجد ولا في اسرائيل ايمانا بمقدار هذا. | 9 Почувши це Ісус, здивувався ним, і, обернувшись, сказав до народу, що йшов за ним «Кажу вам, що навіть в Ізраїлі я не знайшов такої віри.» |
| 10 ورجع المرسلون الى البيت فوجدوا العبد المريض قد صحّ | 10 І коли послані повернулися додому, знайшли слугу здоровим. |
| 11 وفي اليوم التالي ذهب الى مدينة تدعى نايين وذهب معه كثيرون من تلاميذه وجمع كثير. | 11 Потім пішов у місто, що зветься Наїн, а з ним ішли його учні й сила народу. |
| 12 فلما اقترب الى باب المدينة اذا ميت محمول ابن وحيد لامّه وهي ارملة ومعها جمع كثير من المدينة. | 12 Коли ж вони наблизились до міської брами, якраз виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою; і було з нею досить людей з міста. |
| 13 فلما رآها الرب تحنن عليها وقال لها لا تبكي. | 13 Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї «Не плач.» |
| 14 ثم تقدم ولمس النعش فوقف الحاملون. فقال ايها الشاب لك اقول قم. | 14 І приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав «Юначе, кажу тобі, встань!» |
| 15 فجلس الميت وابتدأ يتكلم فدفعه الى امه. | 15 І мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері. |
| 16 فاخذ الجميع خوف ومجدوا الله قائلين قد قام فينا نبي عظيم وافتقد الله شعبه. | 16 Страх огорнув усіх, і вони прославляли Бога та й говорили «Великий пророк устав між нами», і «Бог навідався до народу свого.» |
| 17 وخرج هذا الخبر عنه في كل اليهودية وفي جميع الكورة المحيطة | 17 Чутка про Ісуса розійшлася по всій Юдеї і по всій країні. |
| 18 فاخبر يوحنا تلاميذه بهذا كله. | 18 Учні Йоана сповістили його про це все. Тоді Йоан покликав двох із своїх учнів |
| 19 فدعا يوحنا اثنين من تلاميذه وارسل الى يسوع قائلا انت هو الآتي ام ننتظر آخر. | 19 і послав їх до Господа сказати «Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати» |
| 20 فلما جاء اليه الرجلان قالا يوحنا المعمدان قد ارسلنا اليك قائلا انت هو الآتي ام ننتظر آخر. | 20 Прийшовши ті мужі до нього, кажуть «Йоан Христитель послав нас до тебе спитати Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати» |
| 21 وفي تلك الساعة شفى كثيرين من امراض وادواء وارواح شريرة ووهب البصر لعميان كثيرين. | 21 Саме того часу Ісус оздоровив багатьох від недуг, немочей та від злих духів і багатьом сліпим дарував прозріння. |
| 22 فاجاب يسوع وقال لهما اذهبا واخبرا يوحنا بما رأيتما وسمعتما. ان العمي يبصرون والعرج يمشون والبرص يطهرون والصم يسمعون والموتى يقومون والمساكين يبشرون. | 22 У відповідь Ісус сказав їм «Ідіть, повідомте Йоана, що ви бачили й що чули сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається Добра Новина; |
| 23 وطوبى لمن لا يعثر فيّ | 23 і блаженний той, хто не спотикнеться через мене.» |
| 24 فلما مضى رسولا يوحنا ابتدأ يقول للجموع عن يوحنا. ماذا خرجتم الى البرية لتنظروا. أقصبة تحركها الريح. | 24 А коли Йоанові посланці відійшли, Ісус почав говорити до народу про Йоана: «На що ви вийшли дивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер? |
| 25 بل ماذا خرجتم لتنظروا أانسانا لابسا ثيابا ناعمة. هوذا الذين في اللباس الفاخر والتنعم هم في قصور الملوك. | 25 На що ж вийшли ви глядіти? На чоловіка, одягненого в м’які шати? Таж ті, що в пишних шатах і в розкошах, сидять у царських палацах. |
| 26 بل ماذا خرجتم لتنظروا. أنبيا. نعم اقول لكم وافضل من نبي. | 26 На що ж тоді ви вийшли подивитись? На пророка? Так, кажу вам, і навіть більше, ніж пророка. |
| 27 هذا هو الذي كتب عنه ها انا ارسل امام وجهك ملاكي الذي يهيئ طريقك قدامك. | 27 Це той, про кого написано: Ось я посилаю посланця мого перед твоїм обличчям, що приготує путь твою перед тобою. |
| 28 لاني اقول لكم انه بين المولودين من النساء ليس نبي اعظم من يوحنا المعمدان. ولكن الاصغر في ملكوت الله اعظم منه. | 28 Кажу вам: Між народженими з жінок нема нікого більшого понад Йоана; а найменший у Царстві Божім — більший від нього.» |
| 29 وجميع الشعب اذ سمعوا والعشارين برروا الله معتمدين بمعمودية يوحنا. | 29 І ввесь народ, що його слухав, навіть і митарі, визнали справедливість Божу й христилися хрищенням Йоана. |
| 30 واما الفريسيون والناموسيون فرفضوا مشورة الله من جهة انفسهم غير معتمدين منه | 30 А фарисеї та законники відкинули Божий про них намір і не христились від нього. |
| 31 ثم قال الرب فبمن اشبه اناس هذا الجيل وماذا يشبهون. | 31 «До кого, отже, мені порівняти людей оцього роду? До кого ж вони подібні? |
| 32 يشبهون اولادا جالسين في السوق ينادون بعضهم بعضا ويقولون زمرنا لكم فلم ترقصوا. نحنا لكم فلم تبكوا. | 32 Вони подібні до дітваків, що на майдані сидять і одні до одних кличуть та промовляють: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали! Ми вам співали жалобної, та ви не плакали! |
| 33 لانه جاء يوحنا المعمدان لا يأكل خبزا ولا يشرب خمرا فتقولون به شيطان. | 33 Прийшов бо Йоан Христитель, що не їсть хліба і не п’є вина, а ви кажете Він біса має! |
| 34 جاء ابن الانسان يأكل ويشرب فتقولون هوذا انسان اكول وشريب خمر. محب للعشارين والخطاة. | 34 Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п’є, а ви кажете Це ненажера і п’яниця, приятель митарів та грішників. |
| 35 والحكمة تبررت من جميع بنيها | 35 І всі діти мудрости виправдали її.» |
| 36 وسأله واحد من الفريسيين ان يأكل معه فدخل بيت الفريسي واتكأ. | 36 Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом. |
| 37 واذا امرأة في المدينة كانت خاطئة اذ علمت انه متكئ في بيت الفريسي جاءت بقارورة طيب | 37 Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку |
| 38 ووقفت عند قدميه من ورائه باكية وابتدأت تبل قدميه بالدموع وكانت تمسحهما بشعر راسها وتقبل قدميه وتدهنهما بالطيب. | 38 і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами. |
| 39 فلما رأى الفريسي الذي دعاه ذلك تكلم في نفسه قائلا لو كان هذا نبيا لعلم من هذه المرأة التي تلمسه وما هي. انها خاطئة. | 39 Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його це ж грішниця! |
| 40 فاجاب يسوع وقال له يا سمعان عندي شيء اقوله لك. فقال قل يا معلّم. | 40 Тоді Ісус заговорив до нього «Симоне, маю тобі щось сказати.» Той відповів «Кажи, Учителю». |
| 41 كان لمداين مديونان. على الواحد خمس مئة دينار وعلى الآخر خمسون. | 41 «Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят. |
| 42 واذ لم يكن لهما ما يوفيان سامحهما جميعا. فقل. ايهما يكون اكثر حبا له. | 42 А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити» |
| 43 فاجاب سمعان وقال اظن الذي سامحه بالاكثر. فقال له بالصواب حكمت. | 43 Озвався Симон і каже «Гадаю, той, якому подарував більше.» Ісус сказав до нього «Ти судив добре.» |
| 44 ثم التفت الى المرأة وقال لسمعان أتنظر هذه المرأة. اني دخلت بيتك وماء لاجل رجلي لم تعط. واما هي فقد غسلت رجليّ بالدموع ومسحتهما بشعر راسها. | 44 І, обернувшися до жінки, промовив до Симона «Ти бачиш оцю жінку Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям. |
| 45 قبلة لم تقبّلني. واما هي فمنذ دخلت لم تكف عن تقبيل رجليّ. | 45 Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги. |
| 46 بزيت لم تدهن راسي. واما هي فقد دهنت بالطيب رجليّ. | 46 Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги. |
| 47 من اجل ذلك اقول لك قد غفرت خطاياها الكثيرة لانها احبت كثيرا. والذي يغفر له قليل يحب قليلا. | 47 Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить.» |
| 48 ثم قال لها مغفورة لك خطاياك. | 48 Потім сказав до жінки «Прощаються тобі гріхи.» |
| 49 فابتدأ المتكئون معه يقولون في انفسهم من هذا الذي يغفر خطايا ايضا. | 49 І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою «Хто це такий, що й гріхи відпускає |
| 50 فقال للمرأة ايمانك قد خلّصك. اذهبي بسلام | 50 До жінки ж він промовив «Віра твоя спасла тебе; іди в мирі.» |
