| 1 - Quando furono in vista di Gerusalemme e arrivarono a Betfage presso il monte degli Ulivi Gesù mandò due discepoli, | 1 А коли наблизились до Єрусалиму, прийшли вони у Витфагію, коло гори Оливної. Тоді послав Ісус двох учнів, |
| 2 dicendo: «Andate nella borgata che è dirimpetto a voi, e subito troverete legata un'asina e un puledro con essa: scioglieteli e menateli a me. | 2 сказавши до них: «Ідіть у село, що перед вами; відразу ж знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до мене. |
| 3 Che se qualcuno vi dicesse qualcosa, rispondete che il Signore ne ha bisogno e subito li lascerà andare». | 3 А як хтось скаже вам щось, ви відповісте, що Господь їх потребує, але він незабаром поверне їх назад.» |
| 4 Ora questo avvenne affinchè si adempisse ciò ch'era stato detto per bocca del profeta: | 4 Сталось це, щоб збулося слово пророка, який говорив: |
| 5 «Dite alla figlia di Sion: - Ecco il tuo re viene a te mansueto, cavalcando un'asina e un asinello, puledro di una giumenta -». | 5 «Скажіть дочці сіонській: Ось цар твій іде до тебе; лагідний і верхи на ослиці, — на осляті, синові підяремної.» |
| 6 Andarono i discepoli e fecero come aveva loro ordinato Gesù; | 6 Учні ж пішли і зробили так, як Ісус звелів їм: |
| 7 menaron l'asina e il puledro e vi misero sopra i loro mantelli, e Gesù vi si pose a sedere. | 7 привели ослицю та ослятко, поклали на них одяг й Ісус сів на неї. |
| 8 La maggior parte della folla stese le vesti sulla strada; altri tagliavano dagli alberi rami e li stendevan sulla via | 8 Народ же, якого було багато, простеляв свою одіж по дорозі, а інші зрізували з дерев гілки і розкладали по дорозі. |
| 9 e le turbe che gli si movevan davanti e di dietro, gridavano: «Osanna al figlio di David! Benedetto colui che viene nel nome del Signore! Osanna nel più alto [dei cieli]!». | 9 Люди, що йшли перед ним і ззаду, кликали: «Осанна Синові Давида! Благословен той, що йде в ім’я Господнє, осанна на висоті!» |
| 10 E quando fu entrato in Gerusalemme, tutta la città si commosse e andava dicendo: «Chi è costui?». | 10 І коли він увійшов у Єрусалим, заметушилося все місто, питаючи: «Хто це такий?» |
| 11 E le turbe rispondevano: «È Gesù, il profeta da Nazaret in Galilea». | 11 Народ же казав: «Це пророк, Ісус із Назарету в Галилеї.» |
| 12 Gesù, entrato nel tempio di Dio, ne scacciò fuori tutti quei che vi vendevano e compravano: e rovesciando le tavole dei cambiamonete e le sedie dei venditori di colombe, | 12 Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перевернув столи міняйлів, а й ослони тих, що продавали голубів, |
| 13 disse loro: «Sta scritto: " La mia casa sarà chiamata casa d'orazione " e voi l'avete ridotta una spelonca di ladri». | 13 і сказав їм: «Написано: Дім мій домом молитви буде зватись, — ви ж чините з нього печеру розбійників.» |
| 14 Gli s'avvicinarono nel tempio ciechi e zoppi; ed egli li risanò. | 14 І підійшли до нього в храмі сліпі та кульгаві, і він зцілив їх. |
| 15 Ma i principi dei Sacerdoti e gli Scribi, vedute le meraviglie da lui compiute e i fanciulli che gridavan nel tempio: «Osanna al Figlio di David!», ne furono indignati | 15 Первосвященики ж та книжники, побачивши чуда, які він творив, і дітей, що кричали в храмі: «Осанна Синові Давида!» — обурилися |
| 16 e gli dissero: «Odi tu quel che dicon costoro?». E Gesù rispose: «Sì. Non avete mai letto: " Dalla bocca dei fanciulli e dei lattanti, ti sei procurata la lode"?». | 16 і мовили до нього: «Чуєш, що оці кажуть?» А Ісус відповів їм: «Атож, хіба ви ніколи не читали: Устами немовлят та ссущих ти вчинив собі похвалу.» |
| 17 E lasciatili, uscì dalla città e se ne andò a Betania ove passò la notte. | 17 І покинувши їх, вийшов з міста у Витанію і там заночував. |
| 18 La mattina poi, tornando in città, ebbe fame. | 18 Уранці, повертаючись до міста, він зголоднів. |
| 19 E, visto un fico lungo la via, gli si avvicinò e, non trovandovi altro che foglie, gli disse: «Non nasca mai più da te frutto in eterno». E il fico si seccò sull'atto. | 19 Побачивши одну смоковницю край дороги, він підійшов до неї, та не знайшов на ній нічого, крім самого листя, тож сказав до неї: «Нехай повік не буде з тебе плоду!» І негайно же смоковниця всохла. |
| 20 I discepoli, visto ciò si meravigliarono e domandarono: «Come mai il fico s'è seccato in un batter d'occhio?». | 20 Побачивши це, учні здивувались і говорили: «Як це смоковниця в одну мить засохла?» |
| 21 E Gesù rispose loro: «In verità vi dico: - Se voi avrete fede e non vacillerete, non solo farete come è stato fatto a questo fico; ma se anche direte a questo monte: " Levati di lì e gettati in mare" sarà fatto. | 21 Ісус у відповідь сказав їм: «Істинно кажу вам, що коли матимете віру й не завагаєтесь, ви зробите не тільки таке з смоковницею, але й коли горі цій скажете: Двигнись і кинься в море! — воно станеться. |
| 22 Ogni cosa che domanderete con fede l'otterrete-». | 22 І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите.» |
| 23 Venuto nel tempio gli s'accostarono, mentre insegnava, i principi dei Sacerdoti e gli anziani del popolo e gli domandarono: «Con quale autorità fai tu queste cose? E chi te n'ha dato il potere?». | 23 А коли він увійшов у храм і почав навчати, прийшли до нього первосвященики і старші народу і мовили: «Якою владою ти це чиниш? Хто тобі дав цю владу?» |
| 24 Rispose Gesù: «Anch'io voglio farvi una domanda e se voi mi risponderete, vi dirò io pure con quale autorità fo queste cose. - | 24 Ісус у відповідь сказав їм: «Я теж спитаю вас про одну річ, і як ви мені на неї відповісте, то й я вам теж скажу, якою владою я творю це. |
| 25 Il battesimo di Giovanni donde veniva, dal cielo o dagli uomini? -». Ed essi ragionavan tra loro dicendo: | 25 Йоанове хрищення — звідки було? З неба чи від людей?» Вони почали розмірковувати між собою: «Якщо ми скажемо; З неба, — то він нам скаже: Чого ж тоді ви не увірували в нього? |
| 26 «Se noi rispondiamo: - Dal cielo, - egli ci dirà: - Perchè dunque non gli avete creduto? - E se rispondiamo: - Dagli uomini, - abbiamo paura del popolo». Tutti, infatti, tenevano Giovanni in conto di profeta. | 26 А скажемо, що від людей, — страхаємося народу, всі бо Йоана вважають за пророка.» |
| 27 Risposero quindi a Gesù: «Non lo sappiamo». «E neppur io», rispose egli loro «vi dirò con quale autorità fo queste cose. | 27 Тож вони відповіли Ісусові: «Не знаємо.» Тоді й він мовив їм: «То й я вам не скажу, якою владою я творю це. |
| 28 Ma che ve ne pare? Un uomo aveva due figliuoli, ed accostatosi al primo gli disse: - Figlio, vai oggi a lavorare nella mia vigna. - | 28 Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Звернувшись до першого, він мовив: Піди, дитино, нині працювати у винограднику. |
| 29 Ed egli rispose: - Non voglio! - Ma poi pentito, v'andò. | 29 Той озвався: Піду, Господи, — і не пішов. |
| 30 E accostatosi al secondo, gli disse lo stesso. E quegli rispose: - Vado, Signore! - Ma non v'andò. | 30 Звернувшися до другого, сказав так само. А цей відповів: Не хочу. Але, потім розкаявшись, пішов. |
| 31 Quale dei due fece la volontà del padre?». «Il primo», risposero essi. E Gesù disse loro: «In verità vi dico che i pubblicani e le meretrici vi precederanno nel regno di Dio. | 31 Котрий з двох учинив волю батька?» — «Останній», відповіли ті. Тоді Ісус їм: «Істинно кажу вам, що митарі й блудниці вас випереджують у Царстві Божім. |
| 32 Perchè Giovanni è venuto a voi nella via della giustizia, ma voi non gli avete creduto; i pubblicani invece e le meretrici gli hanno creduto; e voi, che avete visto ciò, neppur dopo vi siete pentiti per credere a lui. | 32 Прийшов бо був до вас Йоан дорогою правди, та ви не повірили йому; митарі і блудниці повірили йому, а ви, бачивши це, навіть потім не розкаялися, щоб повірити йому. |
| 33 Udite un'altra parabola. C'era una volta un padre di famiglia, il quale piantò una vigna, la cinse di siepe, vi scavò un torchio e vi edificò una torre e, datala a lavorare ai contadini, si mise in viaggio. | 33 Слухайте іншу притчу. Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов. |
| 34 Venuto il tempo dei frutti, mandò i suoi servi dai contadini per ritirare i frutti della vigna. | 34 Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні. |
| 35 Ma i contadini, presi quei servi, uno lo bastonarono, un altro lo uccisero, e un terzo lo lapidarono. | 35 А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували. |
| 36 Egli mandò di nuovo altri servi in maggior numero dei primi e furon trattati alla stessa maniera. | 36 Тоді він послав інших слуг, більше від перших, але ті вчинили й з ними те саме. |
| 37 Da ultimo mandò loro il figlio suo, dicendo: - Rispetteranno mio figlio. - | 37 Наприкінці послав до них свого сина, кажучи: Матимуть пошану до мого сина. |
| 38 Ma i contadini vedendo il figliuolo, dissero tra loro: - Costui è l'erede; venite, uccidiamolo e avremo la sua eredità. - | 38 Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Нумо, вб’ємо його й заберемо собі його спадщину. |
| 39 E impadronitisi di lui, lo gettarono fuor della vigna e l'uccisero. | 39 І взявши його, вивели геть з виноградника й убили. |
| 40 Ora quando verrà il padrone della vigna, che farà a quei contadini?». | 40 Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?» |
| 41 Gli risposero: «Egli colpirà senza pietà quei malfattori e affiderà la vigna ad altri contadini, i quali gliene renderanno il frutto a suo tempo». | 41 «Лютих люто вигубить», — відповіли йому, — «а виноградник винаймить іншим виноградарям, що будуть давати йому плоди його своєчасно.» |
| 42 Disse loro Gesù: «Non avete mai letto nelle Scritture: " La pietra rigettata dai costruttori è quella che è diventata la pietra angolare; dal Signore è stato fatto questo ed è cosa meravigliosa ai nostri occhi "? | 42 Тоді Ісус сказав їм: «Чи в Письмі не читали ви ніколи: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним? Від Господа це сталось і дивне в очах наших. |
| 43 Perciò io vi dico che il regno di Dio vi sarà tolto e sarà dato a un popolo che lo farà fruttificare. | 43 Тому кажу вам: Відніметься від вас Царство Боже й дасться народові, що буде приносити плоди його. |
| 44 E chi cadrà su questa pietra, sarà sfracellato ed essa stritolerà colui sul quale cadrà». | 44 Хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того роздушить.» — |
| 45 I principi dei Sacerdoti e gli Scribi, udite le sue parabole, capirono che parlava di loro, | 45 Почувши ці притчі, первосвященики й фарисеї зрозуміли, що він про них говорить. |
| 46 e volevano impadronirsi di lui; ma avevan paura del popolo, che l'aveva in conto di profeta. | 46 І намагалися схопити його, та боялися людей, бо ті мали його за пророка. |
