| 1 Le vigilie dell'avarizia consuman le carni, e le sue cure levano il sonno. | 1 З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє. |
| 2 I pensieri dell'avvenire sturbano la quiete, come la grave malattia fa vegliar l'uomo. | 2 Клопоти денні не дають спати: недуга тяжка сон забирає. |
| 3 Faticò il ricco per adunare ricchezze, e nel suo riposo è ricolmo di beni. | 3 Багатий трудиться, статки збираючи, і при зупинках заживає розкошів. |
| 4 Lavora il povero per bisogno di vitto, e se fa fine di lavorare diventa mendico. | 4 Убогий же трудиться з життьової вимоги, тож і в спочинку він — злиденний. |
| 5 Chi è amante dell'oro, non sarà giusto, e chi va dietro alla corruzione, di essa sarà ripieno. | 5 Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб’ється. |
| 6 Molti sono andati in precipizio a causa dell'oro, e la bellezza di lui fu la loro perdizione. | 6 Багато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче. |
| 7 Legno d'inciampo è l'oro per quelli, che a lui fan sagrifizio: guai a quelli, che gli van dietro; ma tutti gli imprudenti periranno per esso. | 7 Воно — колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка — для кожного безумного. |
| 8 Beato il ricco, che è trovato senza colpa, ed il quale non va dietro all'oro né sua speranza ripone nel denaro, e nei tesori. | 8 Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається. |
| 9 Chi è costui, e gli darem lode? perché egli ha fatto cose mirabili nella sua vita. | 9 Хто він? Ми його щасливим наречемо, бо чудо вчинив він серед народу свого. |
| 10 Egli fu provato per mezzo dell'oro, e trovato perfetto; ed avranne gloria eterna. Egli potea peccare, e non peccò, far del male, e nol fece: | 10 Хто перейшов цю пробу й лишивсь досконалим? Це буде на похвалу для нього: хто міг переступити, а не переступив, — зло вчинити, а не вчинив? |
| 11 Per questo i beni di lui sono stabili nel Signore, e le sue limosine saran celebrate da tutta la congregazione de' santi. | 11 Блага такого скріплені будуть, про його добродійства розповість громада. |
| 12 Se' tu assiso a splendida mensa? non essere tu ivi il primo a spalancare la gola. | 12 Коли сідаєш до столу препишного — не роззявляй над ним своєї горлянки й не кажи: «Ну й багато на ньому всячини!» |
| 13 Non dire: molta è la roba, che è in tavola. | 13 Пам’ятай: несите око — це річ погана. Яке бо створіння гірше за око? Ось тим воно й плаче з кожного приводу. |
| 14 Ricordati, che una mala cosa è l'occhio cattivo. | 14 Куди такий гляне — руки не простягай, і разом з ним не накидайсь на миску. |
| 15 Non v'ha di peggio di quest'occhio tralle cose create? per questo egli in veggendo, piange con tutto il suo volto. | 15 Розумій твого ближнього, як себе самого, і в кожній справі будь розважливий. |
| 16 Non essere il primo a stendere la mano, affinchè maltrattato dall'invidioso tu non abbi ad arrossire. | 16 Їж по-людському те, що лежить перед тобою: не жвакай, — не будь огидний. |
| 17 Nel prendere le vivande non urtare cogli altri. | 17 А й заради доброго виховання перший припиняй: не об’їдайся, бо таке вразити може. |
| 18 Giudica del genio del tuo prossimo dal tuo. | 18 І до столу сівши у великім товаристві, перший не простягай руки своєї. |
| 19 Serviti da uomo frugale di quelle cose, che li son messe davanti, affinchè non avvenga, che col molto mangiare tu ti renda odioso. | 19 Вихованій людині вистачає мало, — тож і на ложі своїм не сопітиме: |
| 20 Sii il primo a finire per verecondia, e non essere smoderato per non disgustare veruno. | 20 20 бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою; тяжке ж безсоння, нудоту, болі внутрощів — має людина, яка не знає наситу. |
| 21 E se siedi in mezzo a molti, non istender la mano prima di quelli, e non essere il primo a chiedere da bere. | 21 Тож коли занадто ти переївся — устань, геть виблюй — то й зробиться легше. |
| 22 Quanto poco vino è sufficiente ad un uomo bene educato! e in dormendo non ne sarai inquietato, e non ne sentirai incomodo. | 22 Слухай мене, дитино, і не погорджуй мною: кінець-кінцем слова ти мої зрозумієш. У всіх твоїх справах будь старанний, і ніяка недуга тебе не спіткає. |
| 23 Le vigilie, la colica, e i dolori sono per l'uomo intemperante. | 23 Щедрого хлібом на всю губу вихваляють, і про гостинність його свідоцтво — певне. |
| 24 Il sonno salubre è per l'uomo parco: egli dorme sino al mattino, e l'anima di lui sarà lieta con esso. | 24 А хто скупий хлібом, на того місто нарікає, і про скнарість його свідоцтво — точне. |
| 25 Che se tu se' stato forzato a mangiar molto, vattene dalla conversazione, vomita, e ti troverai sollevato, e non cagionerai malattia al tuo corpo. | 25 Не будь при вині хоробрий — вино багатьох погубило. |
| 26 Figliuolo ascoltami, e non disprezzarmi, e da ultimo conoscerai quel, che siano le mie parole. | 26 Горно — проба на твердоту криці, вино — на серця у змаганні бундючних. |
| 27 In tutte le operazioni tue sii diligente, e non si accosterà a te nissun malore. | 27 Вино для людей — життєвий напій, коли то його помірковано п’ють. Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям. |
| 28 Colui, che è liberale nel dar del pane, è benedetto dalle labbra di molti e la testimonianza, che rendesi alla bontà di lui, è sicura. | 28 Радощі серця, втіха душі — вино, пите вчасно й уміру потреби. |
| 29 Contro di chi è spilorcio nel dar del pane mormora tutta la città, e la testimonianza renduta alla spilorceria di lui è verace. | 29 Гіркота для душі — вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою. |
| 30 Non provocare i bravi bevitori: perocché molti sono stati sterminati dal vino. | 30 Пияцтво безумному — погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран. |
| 31 Il fuoco prova la durezza del ferro; così il vino bevuto fino all'ebbrezza manifesta i cuori de' superbi. | 31 Не гани ближнього під час винопиття: його не зневажай, коли він веселий, не озивайсь до нього образливим словом і не докучай, гроші назад вимагаючи. |
| 32 Buona vita per gli uomini è il vino usato con sobrietà: sarai sobrio, se ne berai con moderazione. | |
| 33 Qual vita è quella di chi sta senza vino? | |
| 34 Che è quello, che ci priva della vita? la morte. | |
| 35 Il vino da principio fa creato per giocondità, non per l'ubbriachezza. | |
| 36 Il vino bevuto moderatamente rallegra l'anima, e il cuore. | |
| 37 Il ber temperato è salute dell'anima, e del corpo. | |
| 38 Il troppo vino fa le contese, e l'ira, e molte rovine. | |
| 39 Il vino bevuto in copia è l'amarezza dell'anima. | |
| 40 L'ubbriacchezza fa ardito lo stolta ad offendere, snerva le forze, ed è cagion di ferite. | |
| 41 In un convito dove si beve, non riprendere il prossimo, e noi disprezzare nella sua allegria: | |
| 42 Non dirgli parola di ingiuria, e noi pressare col chiedergli il tuo. | |
