| 1 και προσηλθον παντες οι ηγεμονες της δυναμεως και ιωαναν και αζαριας υιος μαασαιου και πας ο λαος απο μικρου εως μεγαλου | 1 Про аммоніїв. Так говорить Господь: «Хіба в Ізраїля синів немає? Хіба нема спадкоємців у нього? Чому Мілком загарбав Гада, і його народ у його містах розсівся? |
| 2 προς ιερεμιαν τον προφητην και ειπαν αυτω πεσετω δη το ελεος ημων κατα προσωπον σου και προσευξαι προς κυριον τον θεον σου περι των καταλοιπων τουτων οτι κατελειφθημεν ολιγοι απο πολλων καθως οι οφθαλμοι σου βλεπουσιν | 2 Тому надійдуть дні, — слово Господнє, — і в Раббі синів Аммона залунає крик воєнний, і вона стане купою розвалин, а дочки її будуть спалені пожежею. Тоді Ізраїль заволодіє тими, які ним володіли, — слово Господнє. |
| 3 και αναγγειλατω ημιν κυριος ο θεος σου την οδον η πορευσομεθα εν αυτη και λογον ον ποιησομεν | 3 Заголоси ж, Хешбоне, бо надійшов спустошник, здійміте крик, дочки Рабби, підперізуйтесь веретищем, плачте й блукайте з нарізами на шкірі, бо Мілком піде в неволю, а з ним його священики й князі. |
| 4 και ειπεν αυτοις ιερεμιας ηκουσα ιδου εγω προσευξομαι προς κυριον τον θεον ημων κατα τους λογους υμων και εσται ο λογος ον αν αποκριθησεται κυριος αναγγελω υμιν ου μη κρυψω αφ' υμων ρημα | 4 Чого пишаєшся долинами, родючою низиною твоєю, дочко зрадлива? Надієшся на твої скарби й кажеш: Хто сміє виступити проти мене? |
| 5 και αυτοι ειπαν τω ιερεμια εστω κυριος εν ημιν εις μαρτυρα δικαιον και πιστον ει μη κατα παντα τον λογον ον αν αποστειλη σε κυριος προς ημας ουτως ποιησομεν | 5 Ось я пошлю на тебе страх з усіх твоїх околиць, — слово Господа, Бога сил. Порозганяють вас, кожного куди попало, і нікому буде втікачів збирати. |
| 6 και εαν αγαθον και εαν κακον την φωνην κυριου του θεου ημων ου ημεις αποστελλομεν σε προς αυτον ακουσομεθα ινα βελτιον ημιν γενηται οτι ακουσομεθα της φωνης κυριου του θεου ημων | 6 Але потім я зміню долю аммоніїв, — слово Господнє.» |
| 7 και εγενηθη μετα δεκα ημερας εγενηθη λογος κυριου προς ιερεμιαν | 7 Про Едома: Так говорить Господь сил: «Невже нема більш мудрости в Темані? Чи то не стало ради у розумних? Хіба їхня мудрість заникла? |
| 8 και εκαλεσεν τον ιωαναν και τους ηγεμονας της δυναμεως και παντα τον λαον απο μικρου εως μεγαλου | 8 Втікайте, не оглядайтеся, сховайтеся глибоко у печерах, о мешканці деданські, бо хочу навести погибель на Ісава, — час його кари! |
| 9 και ειπεν αυτοις ουτως ειπεν κυριος | 9 Коли до тебе прийдуть виноград збирати, не лишиться на них ані грона, коли вночі вломляться злодії, награбують скільки захочуть. |
| 10 εαν καθισαντες καθισητε εν τη γη ταυτη οικοδομησω υμας και ου μη καθελω και φυτευσω υμας και ου μη εκτιλω οτι αναπεπαυμαι επι τοις κακοις οις εποιησα υμιν | 10 Я бо до нитки обберу Ісава, я сховище його відкрию, він не сховається вже більше. Вигублене буде його потомство і його брати, і його сусіди, — та й його самого більш не буде. |
| 11 μη φοβηθητε απο προσωπου βασιλεως βαβυλωνος ου υμεις φοβεισθε απο προσωπου αυτου μη φοβηθητε φησιν κυριος οτι μεθ' υμων εγω ειμι του εξαιρεισθαι υμας και σωζειν υμας εκ χειρος αυτου | 11 Лиши твоїх сиріт, я буду їх живити, і твої вдови нехай на мене уповають.» |
| 12 και δωσω υμιν ελεος και ελεησω υμας και επιστρεψω υμας εις την γην υμων | 12 Так бо говорить Господь: «Ось і ті, яким би не належалося пити чашу, мусіли її пити, а ти б то не мав бути караний? Ні, не уникнеш кари! Мусиш пити! |
| 13 και ει λεγετε υμεις ου μη καθισωμεν εν τη γη ταυτη προς το μη ακουσαι φωνης κυριου | 13 Бо я клянуся самим собою, — слово Господнє, — що Боцра стане острахом, сміховищем, дивовижею й прокляттям, а всі його міста поробляться вічною руїною. |
| 14 οτι εις γην αιγυπτου εισελευσομεθα και ου μη ιδωμεν πολεμον και φωνην σαλπιγγος ου μη ακουσωμεν και εν αρτοις ου μη πεινασωμεν και εκει οικησομεν | 14 Я почув від Господа вістку, гінця вже послано поміж народи: Збирайтеся, ідіть на нього, готуйтеся до бою! |
| 15 δια τουτο ακουσατε λογον κυριου ουτως ειπεν κυριος εαν υμεις δωτε το προσωπον υμων εις αιγυπτον και εισελθητε εκει κατοικειν | 15 Ось бо зроблю тебе малим між народами, погордженим серед людей. |
| 16 και εσται η ρομφαια ην υμεις φοβεισθε απο προσωπου αυτης ευρησει υμας εν γη αιγυπτου και ο λιμος ου υμεις λογον εχετε απο προσωπου αυτου καταλημψεται υμας οπισω υμων εν αιγυπτω και εκει αποθανεισθε | 16 Грізна постава твоя й твоє горде серце тебе завели в оману, тебе, що живеш у розщілинах скалистих, що дряпаєшся гірськими шпилями. Бо хоч би ти, немов орел, звив собі гніздо високо, я й звідти тебе скину, — слово Господнє. |
| 17 και εσονται παντες οι ανθρωποι και παντες οι αλλογενεις οι θεντες το προσωπον αυτων εις γην αιγυπτου ενοικειν εκει εκλειψουσιν εν τη ρομφαια και εν τω λιμω και ουκ εσται αυτων ουθεις σωζομενος απο των κακων ων εγω επαγω επ' αυτους | 17 Едом стане пустинею; хто переходитиме попри нього, вжахнеться й тільки посвистуватиме, дивившись на його рани. |
| 18 οτι ουτως ειπεν κυριος καθως εσταξεν ο θυμος μου επι τους κατοικουντας ιερουσαλημ ουτως σταξει ο θυμος μου εφ' υμας εισελθοντων υμων εις αιγυπτον και εσεσθε εις αβατον και υποχειριοι και εις αραν και εις ονειδισμον και ου μη ιδητε ουκετι τον τοπον τουτον | 18 Як по зруйнуванні Содому й Гомори й сусідніх міст, — слово Господнє, — ніхто не буде більше там жити й ніяка людина в нім не оселиться. |
| 19 α ελαλησεν κυριος εφ' υμας τους καταλοιπους ιουδα μη εισελθητε εις αιγυπτον και νυν γνοντες γνωσεσθε | 19 Ось він, неначе лев, виходить із чагарів йорданських на зелені луки. Але умить я прожену його звідти і поставлю там мого вибранця. Бо хто мені рівня? Хто мене на суд покличе? Та й де той пастир, що встоявся б проти мене?» |
| 20 οτι επονηρευσασθε εν ψυχαις υμων αποστειλαντες με λεγοντες προσευξαι περι ημων προς κυριον και κατα παντα α εαν λαληση σοι κυριος ποιησομεν | 20 Тому слухайте Господню постанову, що він ухвалив проти Едома, і задуми, що він намислив проти мешканців Теману: навіть найменших із отари геть потягнуть, над тим здивується їхнє пасовисько. |
| 21 και ουκ ηκουσατε της φωνης κυριου ης απεστειλεν με προς υμας | 21 Від гуку їхнього падіння земля стрясеться, а відгомін їхнього крику чути буде аж до Червоного моря. |
| 22 και νυν εν ρομφαια και εν λιμω εκλειψετε εν τω τοπω ου υμεις βουλεσθε εισελθειν κατοικειν εκει | 22 Ось він орлом здіймається й ширяє, і над Боцрою розпускає свої крила, і серце витязів едомських буде тоді, мов серце жінки-породіллі. |
| 23 Про Дамаск: «Окрилися соромом Хамат і Арад, почувши сумну вістку. Вони хвилюються, як море, стривожені, й заспокоїтись не можуть. |
| 24 Зомлів Дамаск і кинувся навтіки, його огорнув страх, схопили його болі й муки, мов породіллю. |
| 25 Який полишений той славний город, те радісне місто! |
| 26 Тому поляже на майданах його юнацтво й всі його вояки загинуть того часу, — слово Господа сил. |
| 27 Я розкладу вогонь попід дамаськими мурами, він пожере палати Бен-Гадада.» |
| 28 Про Кедар і про царства Хацору, що завоював Навуходоносор, цар вавилонський, так говорить Господь: «Уставайте, рушайте на Кедар, руйнуйте синів Сходу! |
| 29 Шатра й овець їхніх позабирайте, опони для шатер і все начиння. Возьміте собі їхніх верблюдів, кричіте проти них: Страх з усіх боків! |
| 30 Біжіте, втікайте швидко, ховайтеся глибоко, о мешканці Хацору, — слово Господнє! Навуходоносор бо, цар вавилонський, взяв постанову й задум проти вас намислив. |
| 31 Уставайте, рушайте проти самовпевненого народу, що живе безпечно, — слово Господнє, — що не має ні дверей, ані засувів, що живе відлюдно. |
| 32 Верблюди їхні зробляться лупом, здобиччю — численні їхні отари. Я їх розсію по всіх вітрах, — отих, що голять собі скроні; з усіх боків я наведу на них погибель, — слово Господнє. |
| 33 І зробиться Хацор леговищем шакалів, пустинею навіки. Ніхто не буде більш там жити, ніяка людина в нім не оселиться.» |
| 34 Слово, що надійшло до пророка Єремії про Елам на початку царювання Седекії, царя юдейського. |
| 35 Так говорить Господь сил: «Ось я зломлю лук Елама, стрижень його потуги. |
| 36 Я наведу на Елама чотири вітри з чотирьох сторін неба. Я їх розвію по всіх тих вітрах, і не буде такого народу, до якого б не зайшли вигнані еламії. |
| 37 Нашлю на еламіїв страх перед їхніми ворогами й перед тими, що пантрують на їхню душу, і наведу на них лихо й палкий гнів мій, — слово Господнє. Я пошлю меч слідом за ними, аж доки не винищу їх дощенту. |
| 38 Я поставлю мій престол в Еламі і вигублю його царя та князів, — слово Господнє. |
| 39 Але в майбутньому я зміню долю Елама», — слово Господнє. |
