Báruk könyve 3

KÁLDI-NEOVULGÁTA	Біблія
1 Most tehát, mindenható Úr, Izrael Istene, szorongatott lélek és gyötrődő szív kiált hozzád.	1 Господи Вседержителю, Боже Ізраїля, душа скорботна й дух прибитий взиває до тебе:
2 Hallgass meg, Urunk, és irgalmazz, mert irgalmas Isten vagy. Könyörülj meg rajtunk, mert vétkeztünk ellened.	2 Вислухай, Господи, і змилуйсь, бо ми згрішили супроти тебе.
3 Te ugyanis trónolsz örökké, és mi elvesszünk örökre?	3 Ти возсідаєш на троні відвічно, ми ж вікуємо в загибелі.
4 Mindenható Úr, Izrael Istene, hallgasd meg most Izrael halottainak és fiaiknak imádságát, akik vétkeztek ellened és nem hallgattak az Úrnak, az ő Istenüknek szavára, s ezért ránk halmozódtak a csapások.	4 Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! Вислухай молитву тих в Ізраїлі, що призначені на смерть, і синів тих, які згрішили проти тебе, які не слухали голосу Господа, свого Бога, через віщо нас і обсіла біда.
5 Ne emlékezzél meg atyáink gonoszságairól, hanem emlékezzél meg tulajdon kezedről és nevedről ebben az időben,	5 Не споминай переступів батьків наших, але згадай того часу про твою могутність і твоє ім’я;
6 mert te, az Úr vagy a mi Istenünk, és mi, Urunk, dicsérünk majd téged!	6 ти — Господь, Бог наш, і ми восхвалимо тебе, Господи,
7 Hiszen azért adtad a szívünkbe azt, hogy féljünk téged és segítségül hívjuk nevedet és dicsérjünk téged fogságunkban, mert megtértünk atyáink gonoszságából, akik vétkeztek ellened.	7 бо ти тому вклав острах перед тобою у наше серце, щоб ми прикликали твоє ім’я. Ми прославимо тебе під час нашого вигнання, бож ми викинули з свого серця всю несправедливість наших батьків, які згрішили перед тобою.
8 Íme, ma abban a fogságunkban vagyunk, amelybe szétszórtál minket: gyalázatra, átokra, a bűn büntetéséül, atyáink minden gonoszságáért, akik eltávoztak tőled, Urunk, Istenünk!«	8 Ось ми сьогодні на нашому вигнанні, куди ти нас порозкидав на наругу, на прокляття й на кару за всі провини батьків наших, які відступили від Господа, Бога нашого.
9 Halld meg, Izrael, az élet parancsait, figyelj, hogy okosságot tanulj!	9 Слухай, Ізраїлю, заповіді життя, насторож вухо, щоб розсудку навчитись.
10 Hogy van az, Izrael, hogy ellenség földjén vagy?	10 Чому, Ізраїлю, через віщо сидиш у краї ворожім, марнієш у землі чужосторонній?
11 Megvénültél az idegen földön, fertőzött vagy, mint a halottak, azok közé számítanak, akik leszállnak az alvilágba.	11 Ти мертвими опоганився, тебе вважають побіч тих, що в аді.
12 Elhagytad a bölcsesség forrását!	12 Бо ти полишив джерело мудрости.
13 Ha Isten útján jártál volna, bizonnyal örökké békében lakhatnál!	13 Якщо б ти ходив шляхом Божим, ти жив би вічно в мирі.
14 Tanuld meg, hogy hol az okosság, hol az erő, hol az értelem – hogy azt is megtanuld: hol van a hosszú élet és a jólét, hol a ragyogó szem és a béke?	14 Збагни, де знання і де сила, де розум, щоб тобі також знати, де довголіття, де життя, де світло очей та мир.
15 Ki találta meg annak helyét, és ki hatolt be kincseibe?	15 Хто знайшов її місце? Хто ввійшов у її скарби?
16 Hol vannak a nemzetek fejedelmei, a föld vadállatainak urai,	16 Де начальники народів і ті, що земних звірів опанували,
17 akik az ég madaraival játszanak,	17 ті, що з небесним птаством гралися, ті, які накопичували золото й срібло, предмет людського уповання, і майно яких краю не мало?
18 akik ezüstöt halmoznak össze meg aranyat, amelyben bíznak az emberek, és amely után vég nélkül törtetnek? Akik ezüstért fáradtak, érte szorgoskodtak, és kiknek cselekedetei érthetetlenek?	18 Де ті, що так старанно обробляли срібло, що діла їхні були недослідимі?
19 Eltűntek ők, leszálltak az alvilágba, és mások léptek a helyükbe.	19 Нема їх, вони спустились до аду, і на їхнє місце інші постали.
20 Ifjabbak látták meg a napvilágot és laktak a földön, de a fegyelem útját nem ismerték,	20 Молодші уздріли світло і на землі жили, але дороги мудрости не спізнали,
21 és nem értették meg ösvényeit; fiaik sem tudták felfogni, távol maradt az tőlük is.	21 ані її стежок не збагнули, ані її не прийняли; так само й їхні діти далеко віддалились від її дороги.
22 Nem hallottak róla Kánaán földjén, Temánban sem látták.	22 Не було про неї чути в Ханаані, не було її видно у Темані.
23 Hágár fiai, akik a földi okosságot kutatják, Merra és Temán kereskedői, a mesemondók, akik kutatják az okosságot és az értelmet, szintén nem ismerték fel a bölcsesség útját, és nem gondoltak ösvényeire.	23 Навіть сини Агарі, що на цій землі розуму шукають, і купці Мідіяну та Теми, що в притчах розмовляють та розуму шукають, дороги мудрости не взнали, ані стежок до неї не відкрили.
24 Ó Izrael, mily nagy az Isten háza, mily nagy az ő birtokának helye!	24 Який же він, Ізраїлю, великий, — дім Божий! Яке просторе місце, де володіє він!
25 Nagy és határtalan, fölséges és megmérhetetlen!	25 Великий і безкраїй, звисочений і незміренний!
26 Ott vannak azok a hírneves óriások, akik az ősidőkben éltek, hatalmas termetűek, hadakozáshoz értők.	26 Там велетні народились, славетні спервовіку, високі на зріст, боєздатні.
27 Nem őket választotta ki az Úr, és nem ők találták meg a tudás útját. Elvesztek,	27 Але не їх Бог собі вибрав, не їм вказав, як прямувати до знання,
28 mert nem volt bölcsességük, elvesztek a saját oktalanságuk miatt.	28 тим і загинули, не мавши науки, пропали з-за свого безуму.
29 Ki ment fel az égbe, hogy birtokba vegye, és ki hozta le a fellegekből?	29 Хто знявсь на небо, узяв її звідти і зніс із хмар додолу?
30 Ki kelt át a tengeren, hogy rátaláljon, és elhozza színaranyért?	30 Хто пройшов море, знайшов її, і придбав її за золото найдобірніше?
31 Nincs senki sem, aki ismerhetné útjait, sem olyan, aki fel tudná kutatni ösvényeit;	31 Ніхто не відає її дороги, ніхто стежки її не знає.
32 csak a Mindenható ismeri, és találta meg okosságával: ő, aki örök időre megalapította a földet, és betöltötte barmokkal meg négylábú állatokkal.	32 Та той, хто відає все, знає її; він розумом своїм звідав, — він, який землю утвердив повіки, четвероногими виповнив її;
33 Aki elküldi a fényt, s az elmegy, és ha hívja, az remegve engedelmeskedik neki.	33 який посилає світло, — і воно йде, закликає його, — і воно його слухається, тремтівши.
34 A csillagok örömmel ragyognak őrhelyükön,	34 Зорі блищать на своїх чатах і веселяться;
35 ha hívja őket, azt mondják: »Itt vagyunk!«, és készséggel ragyognak alkotójuknak.	35 покличе їх, — вони відкликаються: «Ось ми!» І світять радісно для того, хто створив їх.
36 Ő a mi Istenünk, hozzá senki sem hasonlítható.	36 Такий наш Бог; ніхто йому не рівний!
37 Ő ismeri a bölcsességnek minden útját, s azt szolgájának, Jákobnak adta át, Izraelnek, az ő kedveltjének.	37 Він звідав усі дороги знання і дав його Якову, слузі своєму, Ізраїлеві, улюбленцеві своєму.
38 Ezután megjelent a földön, s az emberekkel társalgott.	38 А потім вона й на землі з’явилась і з людьми перебувала.