Ecclesiastes/Qohelet 10

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 Dying flies spoil the sweetness of the ointment. Wisdom and glory is more precious than a small and shortlived folly.	1 Мертві мухи роблять масть мировара смердючою й гнилою; трохи дурноти може переважити й честь.
2 The heart of a wise man is in his right hand, and the heart of a fool is in his left hand.	2 Серце мудрого праворуч нього, а серце дурного — ліворуч.
3 Yea, and the fool when he walketh in the way, whereas be himself is a fool, esteemeth all men fools.	3 Ледве він пуститься в дорогу, йому забракне духу, і всі кажуть: Дурень!
4 If the spirit of him that hath power, ascend upon thee, leave not thy place: because care will make the greatest sins to cease.	4 Коли вельможі гнів на тебе запалає, не кидай твого місця: бо лагідність виліковує провин багато.
5 There is an evil that I have seen under the sun, as it were by an error proceeding from the face of the prince:	5 Є зло, що бачив я під сонцем, промах, що від володаря походить:
6 A fool set in high dignity, and the rich sitting beneath.	6 безумному дають гідності високі, обдаровані ж мусять унизу сидіти.
7 I have seen servants upon horses: and princes walking on the ground as servants.	7 Бачив я рабів верхи на конях і князів, що як раби йдуть пішки.
8 He that diggeth a pit, shall fall into it: and he that breaketh a hedge, a serpent shall bite him.	8 Хто копає яму, сам упаде до неї. Хто валить мур, того вкусить гадюка.
9 He that removeth stones, shall be hurt by them: and he that cutteth trees, shall be wounded by them.	9 Хто вириває каміння, може надірватись. Хто коле дрова, наражується на небезпеку.
10 If the iron be blunt, and be not as before, but be made blunt, with much labour it shall be sharpened: and after industry shall follow wisdom.	10 Притупиться сокира, й не наточиш вістря, мусиш напружувати сили, та мудрість дасть перевагу.
11 If a serpent bite in silence, he is nothing better that backbiteth secretly.	11 Як укусить незаговорена гадюка, не допоможе й той, хто вміє заговорювати.
12 The words of the mouth of a wise man are grace: but the lips of a fool shall throw him down headlong.	12 Слова з уст мудрого — ласка, а уста дурня його гублять.
13 The beginning of his words is folly, and the end of his talk is a mischievous error.	13 Початок слів уст його — дурниці, а кінець його бесіди — безглуздя.
14 A fool multiplieth words. A man cannot tell what hath been before him: and what shall be after him, who can tell him?	14 Дурний завжди говорить: Людина не знає того, що буде, і те, що настане після неї, хто їй звістить?
15 The labour of fools shall afflict them that know not bow to go to the city.	15 Праця дурного втомлює його, бо він і не знає, кудою податись до міста.
16 Woe to thee, O land, when thy king is a child, and when the princes eat in the morning.	16 Горе тобі, о краю, коли твій цар — хлопчина, а князі твої їдять від ранку!
17 Blessed is the land, whose king is noble, and whose princes eat in due season for refreshment, and not for riotousness.	17 Щасливий ти, о краю, коли твій цар шляхетний, і князі твої їдять у пору, як мужі, а не як п’яниці.
18 By slothfulness a building shall be brought down, and through the weakness of hands, the house shall drop through.	18 Бенкет справляють, щоб посміятись, і вино життя розвеселяє. За гроші все можна мати.
19 For laughter they make bread, and wine that the living may feast: and all things obey money.
20 Detract not the king, no not in thy thought; and speak not evil of the rich man in thy private chamber: because even the birds of the air will carry thy voice, and he that hath wings will tell what thou hast said.	20 Навіть і в думці не клени царя, а й у спальні не проклинай вельможу, бо небесне птаство рознесе голос, і пернаті оповістять ту мову.