Salmi 109

DIODATI	Біблія
1 Salmo di Davide dato al capo dei Musici. O DIO della mia lode, non tacere;	1 Провідникові хору. Псалом. Давида. Боже моєї хвали, не мовчи!
2 Perciocchè la bocca dell’empio e la bocca di frode si sono aperte contro a me; Hanno parlato meco con lingua bugiarda;	2 Бо губи грішні й лукаві вони на мене розпустили, брехливим язиком зо мною говорили;
3 E mi hanno assediato con parole d’odio; E mi hanno fatta guerra senza cagione.	3 і словами ненависти мене обступили, зо мною воювали без причини.
4 In vece dell’amore che ho loro portato, mi sono stati avversari; Ed io ho loro renduta preghiera.	4 За любов мою вони зо мною ворогують; я ж молюся.
5 Essi mi hanno renduto male per bene, E odio per lo mio amore	5 Зло за добро навалюють на мене і ненависть замість любови.
6 Costituisci il maligno sopra lui; E fa’ che Satana gli stia alla destra.	6 Пусти лукавого до нього, і обвинуватель хай стоїть праворуч нього.
7 Quando sarà giudicato, esca condannato; E la sua preghiera gli torni in peccato.	7 Як стане на суді, хай вийде винуватий; і його молитва хай йому за гріх буде.
8 Sieno i suoi giorni pochi; Un altro prenda il suo ufficio.	8 Віку свого хай не звікує, уряд його хай візьме інший.
9 Sieno i suoi figliuoli orfani, E la sua moglie vedova.	9 Сини його хай стануть сиротами, а його жінка — удовою.
10 E vadano i suoi figliuoli del continuo vagando; E mendichino, ed accattino, uscendo fuor de’ lor casolari.	10 Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, нехай повиганяють їх з їхніх хат-пусток.
11 L’usuraio tenda la rete a tutto ciò ch’egli ha; E rubino gli strani le sue fatiche.	11 Нехай лихвар загарбає все, що той має, і чужі нехай розграбують його працю.
12 Non siavi alcuno che stenda la sua benignità inverso lui; E non vi sia chi abbia pietà de’ suoi orfani.	12 Нехай ніхто над ним не має милосердя, ніхто нехай не милує його сиріток.
13 Sieno distrutti i suoi discendenti; Sia cancellato il lor nome nella seconda generazione.	13 Потомство його нехай згине, у другім поколінні ім’я їхнє хай буде стерте.
14 Sia ricordata l’iniquità de’ suoi padri appo il Signore; E il peccato di sua madre non sia cancellato.	14 Хай перед Господом згадається провина його предків, гріх матері його нехай не затреться, —
15 Sieno que’ peccati del continuo nel cospetto del Signore; E stermini egli d’in su la terra la memoria di essi.	15 хай будуть перед Господом назавжди, щоб він міг знищити з землі їхню пам’ять.
16 Perciocchè egli non si è ricordato d’usar benignità, Ed ha perseguitato l’uomo povero, ed afflitto, E tribolato di cuore, per ucciderlo.	16 За те, що він не мав на думці чинити милосердя, але переслідував нужденного та злиденного, і розбитого серцем готовий був убити.
17 Poichè egli ha amata la maledizione, vengagli; E poichè non si è compiaciuto nella benedizione, allontanisi ella da lui.	17 Любив прокляття: хай же спаде на нього! Благословення не хотів: хай же відійде від нього!
18 E sia vestito di maledizione, come del suo manto; Ed entri quella come acqua nelle sue interiora, E come olio nelle sue ossa.	18 Нехай одягнеться, немов одежею, прокляттям, хай увійде, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кості!
19 Siagli quella a guisa di vestimento, del quale egli sia avvolto; Ed a guisa di cintura, della quale sempre sia cinto.	19 Нехай йому буде, немов одежа, що його вкриває, неначе пояс, що ним він підперізується завжди.
20 Tal sia, da parte del Signore, la ricompensa de’ miei avversari, E di quelli che parlano male contro all’anima mia	20 Така від Господа нехай буде заплата тим, що мене обвинувачують і що на мене зле говорять.
21 Ma tu, o Signore Iddio, opera inverso me, per amor del tuo Nome; Liberami, perciocchè la tua benignità è buona.	21 Ти ж Господи, о Боже, чини зо мною ради твого імени! Спаси мене, бо добра твоя милість,
22 Perciocchè io sono afflitto, e povero; E il mio cuore è piagato dentro di me.	22 бо я недужий та бідний, і серце моє зранене в моїх грудях.
23 Io me ne vo, come l’ombra quando dichina; Io sono agitato come una locusta.	23 Неначе тінь, що похилилась, я зникаю: неначе сарану мене стрясають.
24 Le mie ginocchia vacillano per li miei digiuni; E la mia carne è dimagrata, e non ha più grassezza alcuna.	24 Коліна в мене хитаються від посту; тіло моє змарніло без жиру.
25 Ed anche son loro in vituperio; Quando mi veggono, scuotono la testa.	25 Сміховиськом для них я зробився; вони, побачивши мене, кивають головою.
26 Aiutami, Signore Iddio mio; Salvami secondo la tua benignità.	26 Поможи мені, о Господи, мій Боже! Спаси мене по твоєму милосердю!
27 E sappiano che questo è la tua mano, E che tu, Signore, hai fatto questo.	27 Щоб вони знали, що то твоя рука, що ти, Господи, оте вчинив.
28 Essi malediranno, e tu benedirai; Si sono innalzati, ma saran confusi, Ed il tuo servitore si rallegrerà.	28 Нехай собі кленуть, а ти благослови! Встануть вони й осоромляться, а слуга твій буде радіти.
29 Sieno i miei avversari vestiti di vituperio, Ed avvolti della lor vergogna, come di un mantello.	29 Противників моїх хай поб’є сором, нехай огорнуться, немов плащем, власною ганьбою.
30 Io celebrerò altamente il Signore colla mia bocca; E lo loderò in mezzo de’ grandi.	30 буду вельми дякувати Господеві моїми устами, хвалитиму його між багатьма.
31 Perciocchè egli sta alla destra del povero, Per salvarlo da quelli che lo condannano a morte	31 Бо він стояв праворуч бідака, щоб урятувати його від тих, що хочуть засудити його душу.