Ісая 27

¹ Того дня Господь скарає своїм мечем, твердим, великим і потужним, Левіятана, швидкого змія, Левіятана, верткого змія, і вб’є потвору, що у морі.

² Того дня скажуть: «Любий виноградник — співайте про нього!»

³ «Я, Господь — його сторож. Я щохвилини його поливаю і, щоб нічого з ним не сталось, я стережу його вночі і вдень.

⁴ Я більш не маю гніву. А якщо б були в ньому будяки й тернина, то я пішов би на них боєм, спалив би їх усіх до одного.

⁵ Хібащо він буде шукати захисту в мене, схоче укласти мир зо мною, — нехай же укладе мир зо мною!»

⁶ У майбутньому Яків закоріниться — Ізраїль зацвіте й вижене бруньки, сповнить світ плодами.

⁷ Хіба Господь бив його так, як бив тих, що його били? Чи вбивав його так, як убивав тих, що його вбивали?

⁸ Він його покарав вигнанням, виселенням; він його викинув подувом своїм сильним у день східнього вітру.

⁹ Ось так спокутується злочин Якова; такий буде ввесь плід, коли зніметься гріх із нього; він зітре все каміння жертовників, немов вапно, на порох стерте. Ашери й стовпи на честь сонця вже не встануть більше.

¹⁰ Бо місто-кріпость запустіло, стане безлюдне, покинуте, мов пустиня, житло. Там будуть пастися телята, там вони лежатимуть та обгризатимуть віття.

¹¹ А коли висохнуть гілляки, їх обламають; прийдуть жінки і їх запалять. Бо люд це нерозумний; тому й Творцеві їх не шкода: Сотворитель їх не змилосердиться над ними.

¹² І станеться того дня: Господь трусне колоссям від Ріки аж до єгипетського потоку, і вас, сини Ізраїля, один по одному зберуть докупи.

¹³ І того дня засурмлять у сурму велику й зберуться ті, що в Ашшур-землі були загубились, і ті, що розсіялися були в Єгипетській країні, і поклоняться Господеві на горі святій у Єрусалимі.