| 1 Quando todos os reis dos Amorreus, que habitavam na outra banda do Jordão, ao ocidente, e todos os reis de Canaan, que possuíam os lugares vizinhos do Mar Grande, ouviram dizer que o Senhor tinha secado a corrente do Jordão diante dos filhos de Israel, até que passassem, enfraqueceu-se-lhes o coração, não ficou neles alento, temendo a entrada dos filhos de Israel. | 1 Як же всі царі аморійські, що по тім боці Йордану на заході, і всі царі ханаанські, що над морем, почули, що Господь висушив йорданську воду перед синами Ізраїля, аж поки вони не перейшли, серце їм зомліло і в них дух підупав супроти синів Ізраїля. |
| 2 Então o Senhor disse a Josué: Faze facas de pedra, e restabelece novamente a circuncisão entre os filhos de Irsrael. Josué, fazendo o que o Senhor lhe mandara, circuncidou os filhos de Israel sobre o outeiro (chamado por isso) da Circuncisão. | 2 Того часу повелів Господь Ісусові: «Зроби собі камінні ножі й обріж удруге синів Ізраїля.» |
| 3 A causa desta circuncisão é a seguinte: Todos os varões dentre o povo, que tinham saído do Egipto, todos os homens de guerra tinham morrido no deserto durante os larguíssimos rodeios do caminho, | 3 І зробив собі Ісус камінні ножі й обрізав синів Ізраїля на Аралот-горбі. |
| 4 А причина, чому Ісус обрізав їх, була ось яка: всі люди, що були вийшли з Єгипту, чоловічої статі, всі здатні до бою, повмирали в дорозі на пустині, по виході з Єгипту. |
| 5 e todos estes tinham sido circuncidados. Porém o povo que nasceu no deserto, | 5 Бо ввесь народ, що був звідти вийшов, був обрізаний, а ввесь народ, що народився в пустині, в дорозі, по виході з Єгипту, не був обрізаний. |
| 6 durante os quarenta anos de marcha por aquela vastíssima solidão, permaneceu incircunciso, até que morreram aqueles que não tinham obedecido à voz do Senhor, e aos quais ele antes tinha jurado que lhes não mostraria a terra que manava leite e mel. | 6 Сорок бо років сини Ізраїля блукали в пустині, поки не вимер увесь народ, тобто здатні до бою, що вийшли були з Єгипту, а то тому, що вони не послухалися слів Господніх; то Господь поклявсь їм, що не побачать вони землі, яку прирік був їхнім батькам віддати нам, землю, що молоком і медом тече. |
| 7 Os filhos destes foram postos (pelo Senhor) no lugar de seus pais, o circuncidou-os Josué, porque estavam incircuncisos, visto que ninguém os tinha circuncidado no caminho. | 7 А замість них воздвигнув їхніх синів. Їх ось і пообрізував Ісус, вони ж були необрізані, в дорозі бо їх не обрізувано. |
| 8 Depois que foram todos circuncidados, permaneceram acampados no mesmo lugar, até sararem. | 8 Коли вже ввесь люд до одного пообрізувано, пересиділи вони в таборі, аж поки не повигоювались. |
| 9 O Senhor disse a Josué: Hoje tirei de cima de vós o opróbrio do Egipto. E foi dado àquele lugar o nome de Galgala até ao dia de hoje. | 9 І сказав Господь Ісусові: «Сьогодні зняв я з вас єгипетський сором.» Тим і названо те місце Гілгал аж по цей день. |
| 10 Os filhos de Israel permaneceram em Galgala, onde celebraram a Páscoa, no dia catorze do mês, pela tarde, na planície de Jericó; | 10 І отаборилися сини Ізраїля в Гілгалі; на чотирнадцятий день першого місяця ввечорі вони святкували Пасху на степах єрихонських. |
| 11 ao outro dia comeram dos frutos da terra, pães ázimos, e trigo tostado naquele mesmo dia. | 11 На другий день Пасхи їли вони з урожаю тієї землі: неквашений хліб та пражене зерно. |
| 12 O maná cessou, depois que comeram dos frutos da terra, e os filhos de Israel não usaram mais deste alimento, mas comeram dos frutos que a terra de Canaan tinha dado naquele ano. | 12 Того самого дня, як вони стали їсти з урожаю землі, перестала падати манна; не було в синів Ізраїля більш манни, і вони харчувались у цім році з плодів Ханаан-землі. |
| 13 Ora, estando Josué nos arredores da cidade de Jericó, levantou os olhos e viu diante de si um homem em pé, que tinha uma espada desembaínhada; foi ter com ele, e disse-lhe: Tu és dos nossos ou dos inimigos? | 13 Якже Ісус був під Єрихоном, звів він очі, аж бачить: стоїть перед ним якийсь чоловік з голим мечем у руці. Підійшов до нього Ісус та й питає: «Чи ти наш, чи з ворогів наших?» |
| 14 Ele respondeu: Não; sou o príncipe do exército do Senhor, que agora venho (para vos auxiliar). | 14 А той відказав: «Ні! Я начальник Господнього війська; прийшов я тепер.» І впав Ісус лицем до землі, поклонивсь та й каже до нього: «Що велить мій владика слузі своєму?» |
| 15 Josué caiu com o rosto por terra, prostrou-se e disse-lhe: Que diz o meu Senhor ao seu servo? | 15 Начальник Господнього війська й каже до Ісуса: «Скинь з ніг твоє взуття, бо місце, де стоїш, святе.» І Ісус вчинив так. |
