| 1 Quando tiveres entrado na terra de que o Senhor teu Deus está para te dar a posse, quando fores senhor dela e aí habitares, | 1 «Коли прийдеш у землю, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посілість, і заволодієш нею та й осядеш у ній, |
| 2 tomarás as primícias de todos os teus filhos, pô-las-ás num cesto e irás ao lugar que o Senhor teu Deus tiver escolhido, para que seja invocado o seu nome. | 2 то візьмеш первини всіх плодів, які здобудеш із твоєї землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, і, поклавши їх у кошик, підеш до того місця, що його вибере Господь, твій Бог, щоб на ньому перебувало його ім’я, |
| 3 Apresentar-te-ás ao sacerdote, que nessa altura estiver de serviço, e lhe dirás. Confesso hoje diante do Senhor teu Deus, que eu entrei na terra que ele jurou a nossos pais que nos daria. | 3 і ввійдеш до священика, який тоді урядуватиме, і промовиш до нього: Об’являю сьогодні перед Господом, Богом моїм, що я оце прийшов уже в землю, про яку Господь клявся нашим батькам, що дасть її нам. |
| 4 O sacerdote, tomando da tua mão o cesto, o porá diante do altar do Senhor teu Deus. | 4 Священик візьме з твоїх рук кошик і поставить його перед жертовником Господа, Бога твого. |
| 5 Então dirás na presença do Senhor teu Deus: Meu pai era um Arameu prestes a morrer, que desceu ao Egipto, e lá esteve como forasteiro, tendo pouquíssimas pessoas consigo; aí tornou-se um povo grande, forte, e numeroso. | 5 А ти станеш тоді промовляти перед Господом, Богом твоїм: Блукаючим арамієм був мій батько, спустивсь він був у Єгипет і тулився там як чужинець, малолюдний; там же став він народом велелюдним, потужним і численним. |
| 6 Os Egípcios nos afligiram e nos perseguiram, impondo-nos cargas pesadíssimas. | 6 Та єгиптяни зневажали нас, утискали й накладали на нас важке рабство. |
| 7 Então clamámos ao Senhor Deus de nossos pais, o qual nos ouviu, olhou para a nossa humilhação, trabalho e angústia, | 7 Тоді зняли ми голос до Господа, Бога батьків наших, і Господь почув наш голос і побачив наше горювання, нашу гірку працю й нашу біду, |
| 8 e nos tirou do Egipto com mão forte e braço estendido, em meio de grande pavor, com sinais e portentos. | 8 і вивів нас Господь з Єгипту потужною рукою та простягнутим рам’ям, серед великого страху, знаків і чудес; |
| 9 Introduziu-nos neste lugar, e deu-nos esta terra que mana Ieite e mel. | 9 і привів нас на те місце й дав нам цю землю, що тече медом і молоком. |
| 10 Por isso eu ofereço agora as primícias dos frutos da terra que o Senhor me deu. (Depois de tais palavras) deixarás (as ofertas) diante do Senhor teu Deus e adorarás o Senhor teu Deus. | 10 Тож оце тепер я приношу перво-плоди землі, що ти, Господи, дав їх мені. І поставивши Їх перед Господом, Богом твоїм, уклонишся лицем до землі перед Господом, твоїм Богом. |
| 11 Depois darás largas à tua alegria, por todos os bens que o Senhor teu Deus te tiver dado a ti e à tua casa, tu e o Levita, e o estrangeiro que está contigo. | 11 І радітимеш з усього добра, яке Господь, Бог твій, дав тобі і твоєму домові, ти сам і левіт, і приходень, що буде серед тебе. |
| 12 Quando tiveres acabado de separar o dízimo de todos os teus frutos, no terceiro ano dos dízimos o darás ao Levita, ao estrangeiro, ao órfão e à viúva, para que comam dentro das tuas portas e se fartem, | |
| 13 e dirás na presença do Senhor teu Deus: Eu tirei da minha casa o que te é consagrado, e dei-o ao Levita, ao estrangeiro, ao órfão e à viúva, como tu me ordenaste, não transgredi os teus mandamentos, nem me esqueci do teu preceito. | 13 тоді промовиш перед Господом, Богом твоїм: Я виніс із хати, що святе, і дав із нього левітові й приходневі, й сироті, і вдові, по заповіді, яку ти заповідав мені; не переступив я твоїх заповідей, ані й не забув про них. |
| 14 Não comi dessas coisas no meu luto, nem as separei para algum uso impuro, nada empreguei delas em funerais. Obedeci à voz do Senhor meu Deus, fiz tudo como me ordenaste. | 14 Нічого з того не їв я в своїм смутку, і не відкладав набік, коли був я нечистий, ані не давав я з того нічого для мерця: я слухсав голос Господа, Бога мого,й чинив усе, що ти заповідав мені. |
| 15 Olha do teu santuário e da excelsa morada dos céus, e abençoa o teu povo de Israel, a terra que nos deste, como juraste a nossos pais, terra que mana leite e mel. | 15 Споглянь із твоєї святої оселі, з небес, і благослови твій люд, Ізраїля, і землю, що її дав нам, як клявся нашим батькам, землю, що тече молоком та медом! |
| 16 O Senhor teu Deus ordenou-te hoje que observes estes mandamentos e leis, e que os guardes e cumpras de todo o teu coração e de toda a tua alma. | 16 Сьогодні наказує тобі Господь, Бог твій, виконувати ці установи й рішення; тож виконуватимеш їх старанно всім твоїм серцем і всією Душею твоєю. |
| 17 Tu escoIheste hoje o Senhor, para ser o teu Deus, para andares pelos seus caminhos, observares os seus mandamentos, as suas ordenações e leis, para obedeceres ao seu mando. | 17 Ти одержав нині від Господа заяву, що він буде тобі Богом, якщо ти ходитимеш його дорогами та додержуватимеш його у-станови й заповіді і рішення та й слухатимешся його голосу. |
| 18 O Senhor escolheu-te hoje para que sejas um povo especial, como ele te declarou, guardando tu todos os seus preceitos | 18 А Господь заявив тобі сьогодні, що ти будеш для нього його особливим народом, як це обіцяв тобі, коли додержуватимеш його заповіді; |
| 19 dando-te ele superioridade sobre todas as nações que criou, em louvor, honra e glória, a fim de que sejas o povo santo do Senhor teu Deus, como ele disse. | 19 і тоді учинить він тебе вищим над усіма народами, які він створив собі на хвалу, на славу й на честь. Ти ж будеш народом святим у Господа, Бога твого, як це він обіцяв тобі.» |
