| 1 No ano nono, no décimo mês, aos dez dias do mês, foi-me dirigida a palavra do Senhor nestes termos: | 1 Дев’ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє: |
| 2 Filho de homem, escreve a data deste dia, porque é hoje que o rei de Babilônia assentou arraiais contra Jerusalém. | 2 «Сину чоловічий, запиши собі сьогоднішнє число дня, бо цього дня цар вавилонський обляг Єрусалим. |
| 3 Expõe à casa (de Israel) rebelde esta parábola. Assim lhes falarás; Isto diz o Senhor Deus: Põe uma caldeira ao lume; põe-na, digo, e deita-lhe água dentro. | 3 Скажи бунтівливому домові притчу й промов до нього: Так говорить Господь Бог: Постав казан, постав та налий води до нього. |
| 4 Mete nela pedaços de carne, todos escolhidos, coxa e espádua, e acaba de a encher com os melhores ossos. | 4 Поклади туди шматки м’яса, всілякі щонайліпші кусні, стегно й лопатку. Наповни його найдобірнішими кістками. |
| 5 Pega na carne das reses mais gordas, põe por baixo da caldeira um montão de ossos; faze que ferva em borbulhões. até que se cozam também os ossos que estão dentro dela. | 5 Візьми їх із овець найдобірніших, наклади дров під казан; нехай кипить усе сильно, аж поки кості в нім розваряться. |
| 6 Eis o que diz o Senhor Deus: Ai da cidade do sangue, que é como uma caldeira cheia de ferrugem, ferrugem que não pode ser tirada. Esvazia-a dos bocados que tem dentro, uns após outros, sem tirar à sorte. | 6 Бо так говорить Господь Бог: Горе місту крови, казанові, вкритому іржею, іржею, що не відстає від нього. Шматок за шматком повикидай з нього, не треба на них кидати жереба, |
| 7 O sangue (inocente) que derramou está ainda no meio dela; sobre pedra nua o derramou; não o derramou sobre a terra, para o cobrir com o pó. | 7 бо пролита ним кров і досі посеред нього; на голій скелі зоставив її, не проливав її на землю, де б вона вкрилась була порохом. |
| 8 Para fazer cair sobre ela a minha indignação, para me vingar (como ela merece), espalhei também o seu sangue sobre a pedra nua, para que não fosse coberto. | 8 Щоб розбудити в собі гнів, щоб помститись, зоставив я пролиту ним кров на голій скелі, щоб вона не прикрилась. |
| 9 Portanto isto diz o Senhor Deus; Ai da cidade do sangue! Também eu vou fazer uma grande fogueira! | 9 Тому ось як говорить Господь Бог: Горе місту крови! Я теж розкладу велике вогнище. |
| 10 Junta muita lenha, acende o fogo, coze a carne prepara o tempero, e sejam queimados os ossos. | 10 Наклади багато дров, запали вогонь, вари добре м’ясо, приготуй приправи, щоб аж кості розварились. |
| 11 Põe, depois, a caldeira vazia sobre as brasas, para que ela aqueça e o seu cobre se abrase, e se funda dentro dela a sua imundície. e se consuma a sua ferrugem. | 11 Тоді постав порожній казан на жару, щоб розжарився, і мідь розжеврілась, щоб бруд у ньому розтопився, і щоб іржа на ньому зникла. |
| 12 Vãos esforços! Não saiu dela a sua muita ferrugem, nem por meio do fogo. | 12 Та шкода праці! Груба іржа на ньому не сходить від вогню! |
| 13 Da iniundície do teu proceder eu quis limpar-te, mas não ficaste limpa das tuas impurezas; não mais serás limpa, até que satisfaça contra ti a minha indignação. | 13 Від нечистоти твоїх злочинів я хотів очистити тебе, та ти не хотіло очиститись від твоєї нечистоти; тому не очистишся більше, аж докіль я не зжену мого гніву на тобі. |
| 14 Eu. o Senhor, falei: isto acontecerá; agirei sem recuar, não perdoarei, não me aplacarei; segundo os teus caminhos e segundo as tuas obras far-se-á o teu julgamento, diz o Senhor. | 14 Я, Господь, сказав це. Так воно буде, я зроблю так. Я не попущу, не пожалую, не змилуюся! За твоїми вчинками та за твоїми діяннями буду тебе судити», — слово Господа Бога. |
| 15 Foi-me dirigida a palavra do Senhor nestes termos; | 15 Надійшло до мене таке слово Господнє: |
| 16 Filho de homem, eis que vou tirar-te dum golpe aquilo que é mais agradável aos teus olhos (a tua esposa), mas tu não te lamentarás, não chorarás. não te correrão as lágrimas (pelo rosto). | 16 «Сину чоловічий! Ось я візьму в тебе втіху очей твоїх раптом; та ти не лементуй, не плач, не рони сліз. |
| 17 Geme em silêncio; não tomes luto, como se faz pelos mortos; põe na cabeça o teu turbante, o calçado nos teus pés; não cubras o rosto (com um véu) nem comas o pão que se dá aos que estão de luto. | 17 Мовчки зідхай, жалоби по мертвих не справляй, обвивай собі голову турбаном, узуй ноги в сандалі, не закривай бороди й звичайного хліба не їж.» |
| 18 Falei de manhã ao povo, e à tarde morreu minha mulher; ao outro dia, pela manhã, fiz o que me tinha sido ordenado. | 18 Уранці говорив я до людей, а ввечорі умерла моя жінка. На другий день уранці зробив я, як мені було заповіджено. |
| 19 Então me disse o povo; Por que nos não explicas o que significam estas coisas que fazes? | 19 І питали в мене люди: «Чи то ж ти нам не скажеш, що воно значить те, що ти робиш?» |
| 20 Respondi; Foi-me dirigida a palavra do Senhor, nestes termos; | 20 А я відповів їм: До мене надійшло таке слово Господнє: |
| 21 Pala à casa de Israel; Isto diz o Senhor Deus; Eis que vou profanar o meu santuário, orgulho da vossa força, delícias dos vossos olhos, amor das vossas almas. Os vossos filhos e as vossas filhas que deixastes, cairão aos golpes da espada. | 21 «Скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Ось я віддаю на опоганення мою святиню, вашу зухвалу гординю, утіху очей ваших, одраду душі вашої. Сини ваші й дочки ваші, що ви позоставляли, поляжуть від меча. |
| 22 E vós fareis como eu fiz; não cobrireis o rosto (com véu) nem comereis do pão que se dá aos que estão de luto; | 22 Ви будете робити так, як я робив: не будете закривати собі бороду й звичайного хліба не будете їсти. |
| 23 tereis os vossos turbantes nas vossas cabeças, e calçado nos pés; não vos lamentareis, não chorareis, mas consumir-vos-eis nas vossas iniquidades e gemereis uns dom os outros. | 23 Турбани ваші зостануться у вас на головах і ваші сандалі в вас на ногах. Ви не будете лементувати й плакати. Ви будете нидіти у злочинах ваших, і одні з одними будете стогнати. |
| 24 Ezequiel será para vós um sinal; tudo o que ele fez (na morte de sua esposa), fá-lo-eis vós igualmente, quando estas coisas acontecerem, e sabereis que eu sou o Senhor Deus. | 24 Єзекиїл буде вам знаком. Ви будете чинити точнісінько так само, як він чинив, і як те все станеться, взнаєте, що я — Господь Бог. |
| 25 E tu, filho de homem, no. dia em que eu tirar deles a sua fortaleza, a sua glória e a sua alegria, as delícias de seus olhos, o desejo das suas almas, a saber, seus filhos e suas filhas. | 25 Щождо тебе, сину чоловічий, то того дня, як я відніму від них їхню силу, їхню горду радість, утіху очей їхніх, одраду їхньої душі, синів їхніх і дочок їхніх, — |
| 26 nesse dia, quando vier ter contigo algum que escapar, para te dar novas, | 26 того дня прийде до тебе втікач, щоб принести тобі про це вістку. |
| 27 nesse dia, digo, abrir-se-á a tua boca para falares com o fugitivo; falarás e não ficarás mais em silêncio e serás para eles um sinal (ou vatícinio), e, assim, saberão que eu sou o Senhor. | 27 Того дня твої уста відкриються до втікача, і ти станеш говорити й не будеш більше німим; і будеш для них знаком, і вони взнають, що я — Господь.» |
