| 1 No ano cento e cinqüenta e um, Demétrio, filho de Seleuco, saiu da cidade de Roma e foi com um pequeno número de homens para uma cidade marítima, onde começou a reinar. | 1 Димитрій, син Селевка, утік 151 року з Риму і, прибувши з кількома чоловіками у приморське місто, проголосив себе царем. |
| 2 Depois que ele entrou no reino de seus pais, o exército prendeu Antíoco e Lísias, para lhos trazer. | 2 Коли він підходив до царського палацу своїх батьків, військо схопило Антіоха та Лісія, щоб привести їх до нього. |
| 3 Logo que soube disto, disse: Nem sequer os quero ver. | 3 Довідавшись про те, він мовив: «Не показуйте мені їхніх облич!» |
| 4 Então o exército matou-os, e Demétrio assentou-se sobre o trono do seu reino. | 4 І військо їх убило, а на його царськім престолі сів Димитрій. |
| 5 Foram ter com ele todos os homens iníquos e ímpios de Israel, chefiados por Alcimo, que aspirava a ser sumo pontífice. | 5 Прибули до нього всі беззаконні та нечестиві мужі з Ізраїля, з Алкімом, що хотів стати первосвящеником, |
| 6 Acusaram o povo diante do rei, dizendo: Judas e seus irmãos têm dado cabo de todos os teus amigos e expulsaram-nos da nossa terra. | 6 й обвинуватили народ перед царем, кажучи: «Юда з братами вигубив усіх твоїх друзів і нас вигнав з нашого краю. |
| 7 Envia, pois, agora um homem, em quem tenhas confiança, a ver todo o estrago que nos têm feito a nós, e às províncias do rei, e a castigá-los, assim como a todos os seus auxiliares. | 7 Тож пошли котрогось мужа, що йому довіряєш; нехай прийде і погляне на усю ту руїну, яку той заподіяв нам і царському краєві, і нехай покарає їх і всіх тих, що їм допомагають.» |
| 8 O rei escolheu dentre os seus amigos a Báquides, que tinha o governo (das regiões) de além do rio, um dos grandes do reino e fiel ao rei, e enviou-o, | 8 І вибрав цар Вакхида, з царських друзів, що правив по той бік Ріки і був великим вельможею в царстві та вірним цареві, |
| 9 juntamente com o ímpio Alcimo, para quem reservou o sumo pontificado, a reconhecer o estrago que Judas tinha feito, e ordenou-lhe que castigasse os filhos de Israel. | 9 і вислав його й нечестивого Алкіма, якого назначив первосвящеником і доручив йому помститись на синах Ізраїля. |
| 10 Partiram eles, pois, com um grande exército para a terra de Judá e enviaram mensageiros, que falaram a Judas e a seus irmãos, propondo-lhes condições de paz, com intenção de os enganar. | 10 Пішли вони й прибули з великим військом у Юдею. Вакхид вислав послів до Юди та до його братів з мирними, але підступними словами, |
| 11 Mas eles não deram ouvidos às suas palavras, por verem que tinham vindo com um poderoso exército. | 11 та вони на його слова не звірилися, бо бачили, що ті прийшли з великим військом. |
| 12 Entretanto um grupo de escribas foi ter com Alcimo e Báquides, a fim de lhes proporem o que fosse justo. | 12 Однак, до Алкіма та Вакхида прибув гурток книжників, щоб домагатися справедливої угоди. |
| 13 A frente desses filhos de Israel iam os, Assideus, os quais lhes pediam a paz, | 13 Першими із ізраїльтян були Асідеї, що прийшли до них просити миру. |
| 14 porque diziam: É um sacerdote da linhagem de Aarão que vem com o exército; ele não nos fará mal. | 14 Вони сказали: «Священик з Аронового роду прийшов з військом; він нас не покривдить.» |
| 15 Alcimo falou-lhes com (todas as aparências de) paz e jurou-lhes: Não queremos fazer mal algum, nem a vós nem aos vossos amigos. | 15 Вакхид говорив з ними мирними словами та поклявсь їм, кажучи: «Ми не заподієм ні вам, ні вашим друзям ніякого лиха.» |
| 16 Eles deram-lhe crédito. Mas (Alcimo) fez prender sessenta homens deles e mandou-os matar num mesmo dia, segundo a palavra que está escrita (nos Salmos): | 16 Ті повірили йому, а він схопив з них 60 чоловік і вбив їх в один день, згідно з написаним словом: |
| 17 Entregaram (aos animais) a carne dos teus santos derramaram o seu sangue ao redor de Jerusalém, sem haver quem os sepultasse. | 17 «Тіла святих твоїх і кров їхню розлили навкруги Єрусалиму, і нікому було їх поховати.» |
| 18 Então todo o povo foi tomado de grande temor e espanto, pois diziam: Não há entre eles verdade nem justiça, porque violaram a palavra dada e o juramento feito. | 18 Страх і жах напав на ввесь народ, що говорив: «Нема в них ні суду, ні правди, бо вони порушили угоду й присягу, що нею присягалися.» |
| 19 Báquides partiu de Jerusalém e foi acampar junto de Bezeth, onde mandou prender muitos daqueles que tinham abandonado o seu partido, com alguns do povo, e lançar na grande cisterna. | 19 Тоді Вакхид відступив від Єрусалиму і, отаборившись у Визеті, звелів схопити багатьох із тих, що перейшли були до нього, а й деяких з народу, повбивав їх і вкинув у великий колодязь. |
| 20 Depois disto, tendo confiado o país a Alcimo e deixado um corpo de tropas para o sustentar, Báquides voltou para junto do rei. | 20 Здавши край на Алкіма й зоставивши йому на допомогу військо, Вакхид вернувся до царя. |
| 21 Entretanto Alcimo fazia todos os esforços para se impor no pontificado supremo. | 21 Алкім боровся за первосвященство, |
| 22 Juntaram-se a ele todos os que perturbavam o seu povo, tornaram-se senhores do pais de Judá e causaram grandes estragos em Israel. | 22 і всі ті, що робили заколот у своєму народі, зібрались до нього, захопили юдейську землю й накоїли в Ізраїлі багато лиха. |
| 23 Tendo Judas que todos os males, que Alcimo e os que com ele estavam tinham feito aos filhos de Israel, eram maiores do que os causados pelos gentios, | 23 Побачив Юда усе те зло, яке Алкім із своїми прибічниками чинив в Ізраїлі, а яке перевищило те, що коїли погани, |
| 24 percorreu todo o território da Judeia e deu e merecido castigo aos desertores (da causa da pátria), que foram impedidos de andar pelo país. | 24 і став обходити всі юдейські місцевості, щоб помститися на мужах, які перебігли до ворога, і не дозволив їм більше робити наскоків на край. |
| 25 Quando Alcimo viu que Judas e a sua gente eram mais fortes, reconhecendo que não podia resistir-lhes, voltou para junto do rei e acusou-os de graves crimes. | 25 Побачивши, що Юда з помічниками скріпився, Алкім зрозумів, що не зможе їм протистати. Повернувся отже до царя, й оскаржив їх у тяжких злочинах. |
| 26 Então o rei mandou Nicanor, um dos seus mais ilustres generais, inimigo declarado de Israel, e deu-lhe ordem de acabar com este povo. | 26 Тоді цар послав Ніканора, одного з своїх найславніших начальників, що ненавидів Ізраїля і був його ворогом, і наказав йому винищити той народ. |
| 27 Foi, pois, Nicanor a Jerusalém com um grande exército e deputou quem fosse ter com Judas e seus irmãos, para tratar de paz com engano, | 27 Прибув Ніканор у Єрусалим з великою силою і вислав до Юди та його братів послів з мирними, але підступними словами, кажучи: |
| 28 dizendo: Não haja guerra entre mim e vós; eu virei com poucos homens a ver-vos pessoalmente e a falar-vos de paz. | 28 «Чого нам битись між собою? Я прийду з невеличким супроводом, щоб вас зустрінути в мирі.» |
| 29 Depois foi ter com Judas, e uns e outros se saudaram amigàvelmente, mas os inimigos estavam preparados para prender Judas. | 29 Прийшов він до Юди, й обидва вони привітались мирно, але вояки були напоготові, щоб схопити Юду. |
| 30 Judas, apenas soube que Nicanor tinha ido falar-Ihe com dolosa tenção, logo se temeu dele e não quis mais ver-lhe o rosto. | 30 Довідавсь Юда, що той прийшов із підступом до нього, і, налякавшись, не хотів більше його бачити. |
| 31 Nicanor reconheceu que estava descoberto o seu desígnio e marchou contra Judas, para lhe dar batalha junto de Cafarsalama. | 31 Ніканор же здогадався, що його замисли відкрито, і двигнувся війною проти Юди біля Кафарсаламу. |
| 32 Do exército de Nicanor caíram cerca de cinco mil homens, e os outros fugiram para a cidade de Davide. | 32 У Ніканора полягло близько 500 чоловік, а решта втекла в Давидгород. |
| 33 Depois disto, Nicanor subiu ao monte Sião. Saíram do templo alguns dos sacerdotes com anciães do povo, para o saudarem em espirito de paz e mostrar-lhe os holocaustos, que se ofereciam pelo rei. | 33 Після того Ніканор зійшов на Сіон-гору. Кілька священиків із храму й дехто з старших народу вийшли, щоб його привітати мирно й показати йому всепалення, що приносилося за царя. |
| 34 Mas ele desprezou-os, fazendo zombaria, tratou-os desdenhosamente e falou-lhes com arrogância, | 34 Та він, глузуючи, насміхався з них, збезчестив їх, говорив з ними згірдливо |
| 35 Jurando cheio de cólera: Se Judas se não entregar às minhas mãos com o seu exército, logo após a vitória queimarei este templo. E saiu todo enfurecido. | 35 й у гніві так поклявсь: «Як Юда з військом не буде сьогодні виданий мені у руки, то, коли повернуся переможцем, спалю дім цей.» І відійшов у великім гніві. |
| 36 Então os sacerdotes entraram e apresentaram-se diante da face do altar e do templo, chorando e dizendo: | 36 Священики повернулись і, ставши перед жертовником та святинею, почали плакати, кажучи: |
| 37 Tu, Senhor, escolheste esta casa a fim de que nela fosse invocado o teu nome, como casa de oração e de súplica para o teu povo. | 37 «Ти вибрав дім цей, щоб у ньому прикликувано твоє ім’я та щоб він був домом молитви й благання для твого народу. |
| 38 Tira vingança deste homem e do seu exército. Pereçam ao fio da espada. Lembra-te das suas blasfêmias e não permitas que eles subsistam (sobre a terra). | 38 Пометися над цим чоловіком та над його військом: нехай від меча вони поляжуть. Згадай їхні богохульства, не дай щоб довше жили.» |
| 39 Nicanor saiu de Jerusalém e foi-acampar junto de Betoron, onde se juntou com ele um exército da Síria. | 39 І вийшов Ніканор з Єрусалиму й отаборився біля Бетхорону, де приєдналось до нього сирійське військо. |
| 40 Judas acampou junto de Adasa com três mil homens e fez oração, nestes termos: | 40 А Юда розташував свій табір — 3000 чоловік — в Адасі й почав молитись: |
| 41 Senhor, quando os que o rei (Senaquerib) tinha enviado, blasfemaram contra ti, veio um anjo e matou deles cento e oitenta e cinco mil homens. | 41 «Коли посли асирійського царя стали богохулити, вийшов твій янгол і вбив 185 000. |
| 42 Extermina hoje da mesma sorte este exército diante de nós, a fim de que saibam todos os outros que (Nicanor) falou mal contra o teu santuário; julga-o segundo a sua malícia. | 42 Отак розбий і нині перед нами оце військо, щоб інші знали, що він говорив богохульство на твою святиню. Суди його за його злобою!» |
| 43 Deram os exércitos a batalha no dia treze do mês de Adar; o exército de Nicanor foi derrotado, sendo ele o primeiro a morrer no combate. | 43 Тринадцятого дня місяця Адара війська розпочали бій; військо Ніканора було розгромлене, і сам він поліг першим у бою. |
| 44 Vendo as tropas de Nicanor que este tinha morrido, largaram as armas e deitaram a fugir. | 44 Побачивши, що Ніканор упав, його вояки кинули зброю й повтікали. |
| 45 (Os Judeus) foram no seu alcance durante um dia, desde Adasa até à entrada de Gazara, tocando as trombetas atrás deles. | 45 Юдеї цілий день гналися за ними, від Адаси аж до околиць Гезери, і сурмили позаду на сполох. |
| 46 Saíram então (os habitantes) de todas as aldeias da Judeia ao redor e envolveram-nos, fazendo-os retroceder para os vencedores, que os mataram a todos à espada, sem escapar um só. | 46 Скрізь, з усіх селищ Юдеї вийшли люди й напали на них, так що завернули їх знову проти погоні. Усі полягли від меча, ніхто з них не лишився. |
| 47 Apoderaram-se em seguida dos seus despojos e cortaram a cabeça a Nicanor, assim como a sua mão direita, que ele tinha estendido insolentemente (contra o templo); levaram-nas e penduraram-nas, à vista de Jerusalém. | 47 Тоді юдеї захопили перевелику здобич, відтяли Ніканорові голову і праву руку, що її гордо він простягнув був, і принесли в Єрусалим, щоб виставити напоказ. |
| 48 Alegrou-se muito o povo, passando aquele dia num grande regozijo. | 48 Народ був дуже радий і святкував той день, немов великий день радощів. |
| 49 E ordenou-se que este mesmo dia seria celebrado todos os anos, como festivo, a treze do mês de Adar. | 49 І було схвалено святкувати той день щороку тринадцятого Адара. |
| 50 Depois disto, o país de Judá esteve em descanso durante um pequeno número de dias. | 50 Юдея на деякий. час зазнала спокою. |
