| 1 Então disse Salomão: O Senhor declarou que habitaria na escuridão! | 1 Тоді Соломон промовив: «Господь сказав, що буде жити в хмарі: |
| 2 Eu edifiquei uma casa ao seu nome, para que habite nela para sempre. | 2 Я ж збудував тобі дім на перебування, місце тобі на вічне житло.» |
| 3 Depois o rei voltou o seu rosto e abençoou toda a multidão de Israel (porque toda a gente estava de pé, atenta) e disse: | 3 І обернувся цар обличчям і поблагословив усю ізраїльську громаду, а ізраїльська громада стояла на ногах; |
| 4 Bem-dito seja o Senhor, Deus de Israel, que cumpriu o que prometeu a Davide, meu pai, dizendo: | 4 він же сказав: «Благосло-вен Господь, Бог Ізраїля, що вирік власними устами до мого батька Давида й здійснив власною рукою оцю обіцянку, кажучи: |
| 5 Desde o dia em que eu fiz sair o meu povo da terra do Egito, não escolhi cidade alguma entre todos as tribos de Israel, para nela se levantar uma casa ao meu nome, nem escolhi homem algum para ser chefe do meu povo de Israel; | 5 Від того часу, як я вивів народ мій з Єгипетської землі, не вибрав я ні в одному з колін Ізраїля міста для будування дому, де перебувало б моє ім’я, і не вибрав чоловіка, щоб був князем над моїм народом Ізраїлем, |
| 6 mas escolhi Jerusalém, para nela se honrar o meu nome, e escolhi Davide, para o constituir sobre o meu povo de Israel. | 6 а вибрав я Єрусалим, щоб там пробувало моє ім’я, і вибрав я Давида, щоб був над моїм народом Ізраїлем. |
| 7 Meu pai Davide desejou edificar uma casa ao nome do Senhor Deus de Israel, | 7 У мого батька Давида було на думці збудувати дім імені Господа, Бога Ізраїля, |
| 8 mas o Senhor disse-lhe: Já que tu tiveste vontade de edificar uma casa ao meu nome, (digo-te que) certamente fizeste bem em ter tal vontade; | 8 але Господь сказав моєму батькові Давидові: В тебе на думці збудувати дім моєму імені, і воно добре, що це в тебе на думці, |
| 9 todavia não serás tu o que hás-de edificar a casa; teu filho, que sairá de tuas entranhas, esse edificará uma casa ao meu nome. | 9 але не ти збудуєш дім, а твій син, що вийде з твого лона, він збудує дім моєму імені. |
| 10 O Senhor, pois, cumpriu a palavra, que tinha dito: eu sucedi a Davide, meu pai, sentei-me sobre o trono de Israel, como o Senhor o disse, edifiquei uma casa ao nome do Senhor Deus de Israel, | 10 І здійснив Господь своє слово, що вирік: я бо став на місце Давида, мого батька, й сів на престолі Ізраїля, як Господь сказав був, і я збудував дім імені Господа, Бога Ізраїля. |
| 11 e coloquei nela a arca, na qual está o pacto que o Senhor fez com os filhos de Israel. | 11 Я поставив там кивот, що в ньому союз, який Господь заключив із синами Ізраїля.» |
| 12 Dito isto, Salomão pôs-se em pé diante do altar do Senhor, na presença de toda a multidão de Israel, e estendeu as mãos. | 12 І став Соломон перед жертовником поперед ізраїльської громади й зняв свої руки, — |
| 13 É de notar que Salomão tinha feito um estrado de bronze de cinco côvados de comprido, e outros tantos de largo, e três de alto, o qual tinha colocado ao meio do átrio. Subiu a ele e, posto de joelhos, com o rosto virado para toda a multidão de Israel e as mãos levantadas ao céu, | 13 Соломон зробив був мідне підвищення, 5 ліктів завдовжки, 5 ліктів завширшки й 3 лікті заввишки, й поставив його серед двору, — тож став він на ньому, припав на коліна поперед ізраїльської громади, простягнув руки до неба |
| 14 disse: Senhor, Deus de Israel, não há Deus semelhante a ti, nem no céu, nem na terra, a ti, que observas o pacto e a misericórdia com os teus servos, que andam diante de ti de todo o seu coração, | 14 і промовив: «Господи, Боже Ізраїля! Нема Бога, рівного тобі ні на небі, ні на землі. Ти додержуєш союз і ласку твоїм слугам, що ходять перед тобою усім своїм серцем. |
| 15 que cumpriste todas as promessas que fizeste a teu servo Davide, meu pai. Realizaste com a mão o que prometeste com a boca, como agora se verifica. | 15 Ти дотримав твоєму слузі, моєму батькові Давидові, що ти був обіцяв йому, що обіцяв був йому власними устами, та здійснив власною рукою, як воно є нині. |
| 16 Cumpre, também agora, Senhor Deus de Israel, a favor da Davide, meu pai e teu servo, tudo o que lhe prometeste, quando disseste: Não faltará da tua descendência um homem que se sente na minha presença sobre o trono de Israel, contanto, porém, que teus filhos tenham cuidado com a sua conduta, andem segundo a minha lei, como tu também andaste na minha presença. | 16 Тож тепер, Господи, Боже Ізраїля, дотримай слузі твоєму Давидові, батькові моєму, те, що обіцяв, говоривши: Не переведеться в тебе перед моїм обличчям такий, що сидітиме на престолі Ізраїля, як тільки твої сини пильнуватимуть свої путі, ходивши за моїм законом так, як ти ходив передо мною. |
| 17 Agora, Senhor Deus de Israel, confirme-se a palavra, que deste a teu servo Davide. | 17 Тепер же, Господи, Боже Ізраїля, нехай здійсниться твоє слово, що ти сказав твоєму слузі Давидові. |
| 18 Porém, como é crível que Deus habite com os homens sobre a terra? Se o céu e os céus dos céus te não podem conter, quanto menos esta casa, que eu edifiquei! | 18 Та чи справді ж Богові жити з людьми на землі? Коли небо й небо небес не можуть тебе вмістити, то як же дім цей, що я збудував! |
| 19 Contudo atende à oração e às súplicas do teu servo, Senhor meu Deus, ouve o grito e as preces, que o teu servo faz na tua presença. | 19 Але все ж таки зглянься над молитвою свого слуги й над його благанням, Господи, Боже мій! Почуй взивання й молитву, якою слуга твій молиться перед тобою. |
| 20 Que, de dia e de noite, tenhas os teus olhos abertos sobre esta casa, sobre o lugar, ao qual prometeste que o teu nome seria invocado. | 20 Нехай очі твої будуть відкриті на храм цей удень і вночі, на місце, де ти обіцяв покласти твоє ім’я, щоб вислуховувати молитву, якою слуга твій буде молитись на цьому місці. |
| 21 Escuta as súplicas do teu servo e as do teu povo de Israel, quando orarem neste lugar. Ouve, Senhor, da tua morada, que é o céu, todo aquele que neste lugar orar, e sê-lhe propício. | 21 Тож вислухай благання слуги твого й народу твого Ізраїля, коли будуть молитись на цьому місці; вислухай з місця перебування твого, з неба, вислухай і прости. |
| 22 Se alguém pecar contra o seu próximo, e se apresentar para dar juramento contra ele, jurando diante do teu altar nesta casa, | 22 Коли хтось согрішить проти ближнього свого, і коли цей накладе на нього присягу, щоб він поклявся, і коли він прийде з присягою перед твій жертовник у цьому домі, |
| 23 ouve, do céu, e faze justiça aos teus servos, de maneira que faças recair a perfídia do culpado sobre a sua cabeça, e vingues o justo, retribuindo-lhe segundo a sua justiça. | 23 то ти вислухай з неба й вчини суд над слугами твоїми: осуди винного, обернувши його провину на його голову, й виправдай безвинного, віддавши йому за його справедливістю. |
| 24 Se o teu povo de Israel for vencido pelos seus inimigos (porque pecou contra ti) e, convertido, fizer penitência, e invocar o teu nome, e vier suplicar neste lugar, | 24 Коли народ твій Ізраїль буде побитий ворогом за те, що згрішив перед тобою, але потім навернеться й стане прославляти твоє ім’я, просити й молитись перед тобою в цьому храмі, |
| 25 ouve-o do céu, perdoa o pecado ao teu povo de Israel, e restitui-o à terra que lhe deste a ele e a seus pais. | 25 то ти вислухай з неба й прости гріх твого народу Ізраїля й поверни їх у землю, що дав їм та батькам їхнім. |
| 26 Quando fechado o céu, a chuva não cair por causa dos pecados do povo, se te rogarem neste lugar e, dando glória ao teu nome, se converterem e fizerem penitência dos seus pecados, quando os afligires, | 26 Коли замкнеться небо й не буде дощу за те, що вони згрішили перед тобою, але потім візьмуть молитись на цьому місці й прославляти твоє ім’я, й навернуться від свого гріха, бо ти впокорив їх, |
| 27 ouve-os lá do céu, Senhor, perdoa os pecados dos teus servos e do teu povo de Israel, ensina-lhes o bom caminho, por onde andem, e derrama a chuva sobre a terra que tu deste ao povo para possuir. | 27 то ти вислухай з неба й прости гріх слуг твоїх, твого народу Ізраїля, напутивши їх на добру путь якою їм ходити, й пошли дощ на твою землю, що дав твоєму народові у спадщину. |
| 28 Quando sobrevier à terra fome, ou peste, mela ou corrupção do ar, ou gafanhotos, ou pulgão; quando os inimigos, depois de destruídos os campos, sitiarem os portas da cidade, ou qualquer outro flagelo ou doença oprimir (o teu povo), | 28 Коли настане голод у землі чи буде пошесть, чи засуха, чи ржа, чи сарана або черва; або коли його тіснитимуть його вороги в якомубудь з його міст, або буде якась нужда чи якась хвороба, |
| 29 se alguém do teu povo de Israel, considerando a sua praga e doença te suplicar e levantar as suas mãos para ti nesta casa, | 29 то всяку молитву, всяке благання від будь-якої людини або від усього народу твого Ізраїля, коли хтонебудь зазнає біди й нужди та простягне руки до цього храму, |
| 30 ouve-o do céu, tua sublime morada, sê-lhe propício, dá a cada um conforme as obras que conheces que tem no seu coração, (pois que só tu conheces os corações dos filhos dos homens), | 30 то вислухай з неба, з місця твого перебування, прости й відплати кожному за всіма його вчинками, ти, що знаєш серце кожного, бо ти єдиний знаєш серце синів людських, |
| 31 a fim de que eles te temam e andem pelos teus caminhos, todos os dias que viverem sobre a face da terra, que deste a nossos pais. | 31 щоб вони боялись тебе й ходили дорогами твоїми по всі дні, доки житимуть на землі, що ти дав батькам нашим. |
| 32 Quando um estrangeiro, que não é do teu povo de Israel vier dum país remoto, atraído pela fama do teu grande nome, da tua fortaleza e do poder do teu braço estendido, e te adorar neste lugar, | 32 Навіть коли б чужинець, що не з твого народу Ізраїля, прийшов з далекої сторони ради імени твого великого, потужньої руки твоєї та розкритих обіймів твоїх, — коли б він прийшов і молився в цьому храмі, |
| 33 ouve-o do céu, tua firmíssima habitação, e concede-lhe todas as coisas que esse peregrino te pedir, para que todos os povos da terra conheçam o teu nome e te temam, como o teu povo de Israel, e reconheçam que o teu nome foi invocado nesta casa que eu edifiquei. | 33 то вислухай його з неба, з місця твого перебування, й зроби все, чого просив би чужинець, щоб усі народи на землі спізнали твоє ім’я й щоб боялись тебе, як народ твій Ізраїль, та щоб знали, що дім цей, що я збудував його, носить твоє ім’я. |
| 34 Quando o teu povo sair à campanha contra os seus inimigos, seguindo pelo caminho pelo qual tu o tiveres mandado, e te adorar com a face virada para o caminho, onde está situada esta cidade que tu escolheste e a casa que eu edifiquei ao teu nome, | 34 Коли народ твій виступить на війну проти ворогів своїх тим шляхом, яким ти його пошлеш, і буде молитись до тебе, обернувшись до цього міста, що ти вибрав, і до храму, що я збудував імені твоєму, |
| 35 ouve do céu as suas orações e as suas súplicas e vinga-o (dos seus inimigos). | 35 то вислухай з неба їхню молитву та їхнє благання і вчини їм правду. |
| 36 Quando eles, porém, pecarem contra ti (porque não há homem que não peque), e tu, irado contra eles, os entregares aos inimigos, e estes os levarem cativos para um país remoto ou vizinho, | 36 Коли вони согрішать перед тобою, — бо нема людини, що не грішила б, — і ти розгніваєшся на них і віддаси їх ворогові, й заберуть їх у полон та відведуть чи то в далеку, чи в близьку сторону, |
| 37 se eles, convertendo-se do seu coração na terra para onde foram levados cativos, fizerem penitência e recorrerem a ti, na terra do seu cativeiro, dizendo: Nós pecamos, nós cometemos a iniquidade, nós procedemos injustamente; | 37 і коли в землі, куди їх відведуть у полон, вони схаменуться й навернуться, й будуть до тебе молитися з землі своєї неволі, кажучи: Ми согрішили, ми вчинили беззаконність, ми винуваті, — |
| 38 se se voltarem para ti de todo o seu coração e de toda a sua alma, no país do seu cativeiro a que foram levados, e te adorarem voltados para o caminho da sua terra que deste a seus pais, da cidade que escolheste, do templo que eu edifiquei ao teu nome, | 38 і звернуться до тебе всім серцем своїм і всією своєю душею з землі неволі, куди їх зайнято у полон, і молитимуться, обернувшись до своєї землі, що ти дав батькам їхнім, і до міста, що ти вибрав, і до храму, що я збудував імені твоєму, — |
| 39 ouve-os, do céu, da tua morada, as suas súplicas, faze-lhes justiça, perdoa ao teu povo, ainda que pecador. | 39 то вислухай з неба, з місця твого перебування, їхню молитву та їхнє благання, вчини їм правду й прости твоєму народові, що согрішив перед тобою. |
| 40 Agora, ó meu Deus, abram-se, te peço, os teus olhos, e estejam atentos os teus ouvidos à oração que se fizer neste lugar. | 40 Тож тепер, Боже мій, нехай очі твої будуть відкриті й вуха твої нехай сприймають молитву в цьому місці! |
| 41 Levanta-te, pois, Senhor Deus, e vem para o teu descanso, tu e a arca (por meio da qual mostras a) tua fortaleza. Os teus sacerdotes, Senhor Deus, sejam revestidos de força salutar, e os teus santos se alegrem nos teus bens. | 41 Устань же, Господи, Боже мій, і йди на місце твого спочинку, — ти й кивот сили твоєї. Священики твої, Господи Боже, нехай одягнуться в спасіння і твої вірні нехай радіють у достатках. |
| 42 Senhor Deus, não apartes o rosto deste teu ungido; lembra-te das misericórdias concedidas ao teu servo Davide. | 42 Господи Боже! Не відверни від себе помазаника твого, згадай про ласки для Давида, слуги твого.» |
