| 1 Le juste disparaît mais personne n’y fait attention, les hommes fidèles sont emportés, et personne ne voit que c’est pour leur épargner des malheurs: | 1 Праведник гине, і ніхто на те уваги не звертає. Побожні люди з землі зникають, та ніхто не вважає, що з-за зла праведник щезає, |
| 2 ils sont entrés dans la paix. Ceux qui suivent le droit chemin se couchent en paix. | 2 щоб увійти у спокій. Усі, що правою дорогою ходили, спочинуть на своїх ложах. |
| 3 Mais vous, les fils de la sorcière, approchez ici, enfants d’adultères et de prostituées! | 3 Ви ж, діти чарівниці, приступіть сюди, ви кубло перелюбника й блудниці! |
| 4 De qui vous moquez-vous? Contre qui ouvrez-vous la bouche? À qui tirez-vous la langue? Vous êtes nés dans l’infidélité, vous n’êtes qu’une race de menteurs. | 4 З кого ви смієтеся? На кого роззявляєте рота, висолоплюєте язик? Чи ж ви не діти непокори, не кубло ложі? |
| 5 Vous vous excitez sous vos arbres sacrés, et sous tout arbre vert; vous égorgez des enfants dans les ravins et dans les fentes des rochers. | 5 Ви, що яруєте коло дубів, під кожним деревом зеленим, що ріжете дітей у долинах та по розщілинах у скелях! |
| 6 Vous choisissez les pierres lisses du torrent, ce sont elles vos dieux. Sur elles vous versez des libations, et vous leur présentez vos offrandes. Pensez-vous que je sois satisfait de cela? | 6 Гладке каміння коло потоку — твоя доля, вони — вони твій жереб. Їм теж ти виливаєш ливні жертви, приносиш дари. На це б я мав дивитися спокійно? |
| 7 Tu as installé ton lit sur une hauteur, et tu es montée là-haut pour offrir le sacrifice. | 7 На високій, на стрімкій горі ти розставляєш твоє ложе; туди також сходиш приносити там жертви. |
| 8 Tu as placé ton idole derrière les montants de la porte, loin de moi, tu t’es déshabillée, puis tu es montée sur ton lit, pour te livrer à tes excès. Tu as bien profité de ceux dont tu aimes la couche et dont tu admires les idoles. | 8 За дверима й за одвірками ти кладеш свій знак. Так! Віддалившись від мене, ти відкриваєш твоє ложе, сходиш на нього, його розширяєш. Зговорюєшся з тими, з якими ти любиш злягати, й оглядаючи відзнаки, множиш свої блудування. |
| 9 Tu as couru vers Mélek avec des offrandes d’huile, tu lui as offert des parfums en abondance, tu as envoyé des messagers, très loin - ces enfants que tu as envoyés au séjour des morts. | 9 Ти бігала до Молоха з пахучим миром, на пахощі ти була щедра, ще й слала послів у краї далекі, ти пускала їх аж до Шеолу. |
| 10 Tu étais fatiguée d’une si longue route, et pourtant tu n’as jamais dit: “Ça suffit.” Mais non, tu retrouvais ta force et tu continuais de plus belle. | 10 Втомлялася премногими твоїми дорогами, одначе не казала: «Годі!» Ти завжди знаходила в руці у себе силу, тому й не знемагала. |
| 11 Étais-tu donc sans crainte ni respect, pour trahir de la sorte? Tu m’as oublié, tu n’as pas prêté attention. Je me taisais, je fermais les yeux, c’est pourquoi tu n’avais pas peur de moi! | 11 Кого злякалася, кого боїшся, що мене зреклася, так що й не згадувала більш про мене, не мала мене в серці? Невже ти не боялася мене тому, що я мовчав, заплющивши очі? |
| 12 Mais moi, je vais dénoncer ta belle conduite et ces œuvres qui ne t’ont servi de rien. | 12 Та я відкрию твою справедливість і твої вчинки, що тобі не допоможуть. |
| 13 Crie donc, on verra si tes idoles te délivrent. Le vent les emportera toutes, un souffle les fera disparaître. Mais celui qui s’abrite en moi, possèdera la terre, ma montagne sainte sera son héritage. | 13 Як заголосиш, не врятують тебе твої кумири: усіх їх розвіє вітер, рознесе подув. Хто покладається на мене, успадкує землю, посяде мою святу гору. |
| 14 Alors on dira: “Défrichez! Défrichez! Tracez une route! Enlevez les obstacles sur la route de mon peuple!” | 14 І скажуть: «Прокладіть, прокладіть, стеліть дорогу, заберіть усяку перепону з дороги мого люду!» |
| 15 Car voici ce que dit le Très-Haut, le Très-Grand, celui qui demeure et dont le Nom est saint: Je suis saint et je réside dans les hauteurs, mais je suis proche de l’homme contrit et humble d’esprit. Je fais revivre l’esprit des humbles et les cœurs brisés. | 15 Так бо говорить Всевишній, Вічноживий, Святий на ім’я: «Я живу високо у святині, та й із скрушеним і смиренним духом, щоб оживляти дух смиренних, щоб оживляти серце скрушених. |
| 16 Je ne discuterai pas toujours, et ma colère ne sera pas sans fin; sinon les esprits se décourageraient, ces pauvres vivants que j’ai faits. | 16 Не довіку ж бо я судитись буду, ані повсякчасно гніватись; бо інакше знемігся б дух передо мною і душі, які я створив. |
| 17 Il courait après l’argent malhonnête, aussi me suis-je mis en colère: je l’ai frappé, et dans ma colère je lui ai caché ma face. Car lui, le rebelle, il ne faisait que suivre la pente de son cœur. | 17 За гріх зажерливости його я гнівався і, окрившися, бив його у гніві; а він, відвернувшись, пішов дорогою свого серця. |
| 18 Et j’ai vu sa conduite. Pourtant je le guérirai et je le guiderai, je lui donnerai le réconfort. Et tous les siens qui sont en deuil, | 18 І бачив я його дороги. Я вилікую його, буду його водити, дам йому знову мою повну втіху, йому та його зажуреним. |
| 19 je ferai naître la louange sur leurs lèvres. Paix! paix pour celui qui est loin comme pour celui qui est proche, dit Yahvé, je le guérirai! | 19 Вчиню хвалу на їхніх устах: Мир, мир! — і тому, хто далеко й хто близько, — каже Господь: — Я його оздоровлю. |
| 20 Mais les méchants sont une mer dérangée qui ne peut se calmer, dont les eaux rejettent de la vase et de la boue: | 20 Безбожники ж — немов розбурхане море, що втихомиритись не може, а хвилі його викидають багнюку й болото. |
| 21 Il n’y a pas de paix pour les méchants, dit mon Dieu. | 21 Немає, каже Бог мій, для злих миру.» |
