Psalmi 38

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Psalam. Davidov. Za spomen.	1 Псалом. Давида. На спомин.
2 Jahve, u srdžbi svojoj nemoj me karati, i nemoj me kazniti u svojemu gnjevu.	2 О Господи, не докоряй мені у твоїм гніві і не карай мене у твоїм обуренні.
3 Strijele se tvoje u me zabodoše, ruka me tvoja teško pritisnu:	3 Бо твої стріли мене прошили, і рука твоя спустилася на мене.
4 na tijelu mi ništa zdravo nema zbog gnjeva tvog, od grijeha mojih mira mi nema kostima.	4 Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого; немає цілого нічого в моїх костях з-за гріху мого.
5 Zloće moje glavu su mi nadišle, kao preteško breme tište me.	5 Бо мої провини голову мою перевищили, немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
6 Rane moje zaudaraju i gnjiju zbog bezumnosti moje.	6 Смердять, загнивши, мої рани з-за мого нерозуму.
7 Pogurih se sav i zgrčih, povazdan lutam žalostan.	7 Принижений, зігнувсь я вельми, повсякденно сумний ходжу я.
8 Moji bokovi puni su ognjice, na tijelu mi ništa zdravo nema.	8 Бо стегна мої сповнені жару, і здорового нема нічого на моїм тілі.
9 Iscrpljen sam i satrven posve, stenjem od jecanja srca svojega.	9 Зомлів я, розбитий понад міру, і скиглю від стогону серця мого.
10 O Gospode, sve su mi želje pred tobom, i vapaji moji nisu ti skriveni.	10 О Господи, перед тобою все моє бажання, і стогін мій від тебе не скритий.
11 Srce mi udara silno, snaga me ostavlja i svjetlost vida očinjeg gasi se.	11 Серце моє розколотилось, сила мене полишила і навіть очей моїх світло, — і того вже нема в мене.
12 Prijatelji i drugovi od rana mojih uzmakoše, i moji najbliži stoje daleko.	12 Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани, і родичі мої стоять оподаль.
13 Namještaju mi zamke oni koji mi život vrebaju, koji mi žele nesreću, propašću mi prijete i uvijek smišljaju prijevare.	13 І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють; і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
14 A ja sam kao gluh i ništa ne čujem i, kao nijem, usta ne otvaram.	14 Я, немов глухий, не чую; і як німий, що уст своїх не відкриває.
15 Postadoh k’o čovjek koji ne čuje i koji u ustima nema odgovora.	15 Я став, немов людина, що не чує, в устах якої одвіту немає.
16 Jer u tebe se, o Jahve, uzdam, ti ćeš me uslišati, Jahve, Bože moj!	16 На тебе бо, о Господи, я уповаю; ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
17 Rekoh: »Nek’ se ne raduju nada mnom; kad mi noga posrne, nek’ se ne uzdižu nada mnom!«	17 Кажу бо: «Нехай не втішаються надо мною, як захитається моя нога; нехай не несуться проти мене.»
18 Jer umalo ne propadoh, i moja je bol svagda preda mnom.	18 Я бо ось-ось уже маю впасти, і біль мій передо мною завжди.
19 Bezakonje svoje ja priznajem i pun sam žalosti zbog grijeha svojega.	19 Я бо провину мою визнаю і гріхом моїм журюся.
20 A koji su bez razloga protiv mene, moćni su, i mnogi su koji me mrze nepravedno.	20 А ті, що без причини зо мною ворогують, набирають на силі; чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
21 Za dobro zlom mi uzvraćaju, protive mi se što tražim dobro.	21 І ті, що злом оддячують за добро, — вони проти мене, бо я про добро дбаю.
22 O Jahve, ne ostavljaj me! Bože moj, ne udaljuj se od mene!	22 Не покидай мене, о Господи; мій Боже, не віддаляйсь від мене!
23 Požuri se meni u pomoć, Gospode, spase moj!	23 Поспіши мені на допомогу, Господи, моє спасіння!