Ecclesiasticus 20

VULGATA	Біблія
1 Quam bonum est arguere, quam irasci, et confitentem in oratione non prohibere !	1 Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний.
2 Concupiscentia spadonis devirginabit juvenculam :	2 Ліпше зганити, аніж нагніватись.
3 sic qui facit per vim judicium iniquum.	3 Хто признається, той втрати уникне.
4 Quam bonum est correptum manifestare p?nitentiam ! sic enim effugies voluntarium peccatum.	4 Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя.
5 Est tacens qui invenitur sapiens : et est odibilis qui procax est ad loquendum.	5 Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять.
6 Est tacens non habens sensum loquelæ : et est tacens sciens tempus aptum.	6 Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору.
7 Homo sapiens tacebit usque ad tempus : lascivus autem et imprudens non servabunt tempus.	7 Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий — не вважають на пору.
8 Qui multis utitur verbis lædet animam suam : et qui potestatem sibi sumit injuste, odietur.	8 Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє.
9 Est processio in malis viro indisciplinato, et est inventio in detrimentum.	9 Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка — немов утрата.
10 Est datum quod non est utile, et est datum cujus retributio duplex.	10 Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно.
11 Est propter gloriam minoratio, et est qui ab humilitate levabit caput.	11 Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях.
12 Est qui multa redimat modico pretio, et restituens ea in septuplum.	12 Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро.
13 Sapiens in verbis seipsum amabilem facit : gratiæ autem fatuorum effundentur.	13 Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно.
14 Datus insipientis non erit utilis tibi : oculi enim illius septemplices sunt.	14 Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро.
15 Exigua dabit, et multa improperabit : et apertio oris illius inflammatio est.	15 Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, — ну й осоружна ж отака людина!
16 Hodie f?neratur quis, et cras expetit : odibilis est homo hujusmodi.	16 Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства;
17 Fatuo non erit amicus, et non erit gratia bonis illius :	17 їдуни мого хліба — язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього!
18 qui enim edunt panem illius, falsæ linguæ sunt. Quoties et quanti irridebunt eum !	18 Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається!
19 neque enim quod habendum erat directo sensu distribuit ; similiter et quod non erat habendum.	19 Осоружна людина, недоречна мова — ось таке завжди на устах невігласів.
20 Lapsus falsæ linguæ quasi qui in pavimento cadens : sic casus malorum festinanter veniet.	20 З дурного уст приповідки не приймають, — він бо її не каже своєчасно!
21 Homo acharis quasi fabula vana, in ore indisciplinatorum assidua erit.	21 Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління.
22 Ex ore fatui reprobabitur parabola : non enim dicit illam in tempore suo.	22 Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує.
23 Est qui vetatur peccare præ inopia, et in requie sua stimulabitur.	23 Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, — а й зробить собі з нього даремно ворога.
24 Est qui perdet animam suam præ confusione, et ab imprudenti persona perdet eam : personæ autem acceptione perdet se.	24 Брехня для людини — це ганебна пляма, вона — раз-у-раз на устах невігласів.
25 Est qui præ confusione promittit amico, et lucratus est eum inimicum gratis.	25 Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель.
26 Opprobrium nequam in homine mendacium : et in ore indisciplinatorum assidue erit.	26 Звичка до брехні — нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала.
27 Potior fur quam assiduitas viri mendacis : perditionem autem ambo hæreditabunt.	27 Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік — вельможам довподоби.
28 Mores hominum mendacium sine honore, et confusio illorum cum ipsis sine intermissione.	28 Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість.
29 Sapiens in verbis producet seipsum, et homo prudens placebit magnatis.	29 Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори.
30 Qui operatur terram suam inaltabit acervum frugum, et qui operatur justitiam, ipse exaltabitur : qui vero placet magnatis effugiet iniquitatem.	30 Схована мудрість і скарб незримий — яка з одного і другого користь?
31 Xenia et dona excæcant oculos judicum, et quasi mutus, in ore avertit correptiones eorum.	31 Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість.
32 Sapientia absconsa, et thesaurus invisus, quæ utilitas in utrisque ?
33 Melior est qui celat insipientiam suam, quam homo qui abscondit sapientiam suam.