Evanđelje po Marku 3

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Uđe ponovno u sinagogu. Bio je ondje čovjek usahle ruke.	1 І ввійшов знову в синагогу, а був там чоловік, який мав суху руку.
2 A oni vrebahu hoće li ga Isus u subotu izliječiti, da ga optuže.	2 Отож стежили за ним, чи він оздоровить його в суботу, — щоб його обвинуватити.
3 On kaže čovjeku usahle ruke: »Stani na sredinu!«	3 І мовить Ісус до чоловіка, який мав суху руку: Стань посередині!
4 A njima će: »Je li subotom dopušteno činiti dobro ili činiti zlo, život spasiti ili pogubiti?« No oni su šutjeli.	4 А потім до них і каже: Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити? Вони ж мовчали.
5 A on, ražalošćen okorjelošću srca njihova, srdito ih ošinu pogledom pa reče tom čovjeku: »Ispruži ruku!« On ispruži – i ruka mu zdrava!	5 Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам’яніли, каже до чоловіка: Простягни лишень руку! І той простягнув, і рука його одужала.
6 Farizeji iziđu i dadnu se odmah s herodovcima na vijećanje protiv njega kako da ga pogube.	6 І вийшли фарисеї, і зараз же з іродіянами радили раду проти нього, як би його занапастити.
7 Isus se s učenicima povuče k moru. Za njim je išao silan svijet iz Galileje. I iz Judeje,	7 Тоді подавсь Ісус до моря з своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, а й з Юдеї,
8 iz Jeruzalema, iz Idumeje, iz Transjordanije i iz okolice Tira i Sidona – silno je mnoštvo čulo što čini i nagrnulo k njemu.	8 з Єрусалиму й з Ідумеї та й геть із Зайордання, ще й з околиць Тиру та Сидону; велика многота людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього.
9 Stoga reče učenicima neka mu se zbog mnoštva pripravi lađica da ga ne bi zgnjeli.	9 Тоді він сказав своїм учням, щоб напоготовили йому човен, з-за народу, щоб не тиснув його.
10 Jer mnoge je ozdravio pa su se svi koji bijahu pogođeni kakvim zlom bacali na nj da bi ga se dotaknuli.	10 Бо він багато з них оздоровив, тож ті, що мали якісь недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись.
11 A nečisti duhovi, čim bi ga spazili, padali bi preda nj i vikali: »Ti si Sin Božji!«	11 І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: Ти — Син Божий!
12 A on im se oštro prijetio da ga ne prokazuju.	12 Він, однак, суворо наказав їм, щоб не виявляли його.
13 Uziđe na goru i pozove koje sam htjede. I dođoše k njemu.	13 Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього.
14 I ustanovi dvanaestoricu da budu s njime i da ih šalje propovijedati	14 І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю;
15 s vlašću da izgone đavle.	15 і дав їм владу виганяти бісів.
16 Ustanovi dakle dvanaestoricu: Šimuna, kojemu nadjenu ime Petar,	16 Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім’я Петро;
17 i Jakova Zebedejeva i Ivana, brata Jakovljeva, kojima nadjenu ime Boanerges, to jest Sinovi groma,	17 Якова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім’я Воанергес, у перекладі — Сини грому;
18 i Andriju i Filipa i Bartolomeja i Mateja i Tomu i Jakova Alfejeva i Tadeja i Šimuna Kananajca	18 та Юду Іскаріота, що його і зрадив.
19 i Judu Iškariotskoga, koji ga izda.
20 I dođe Isus u kuću. Opet se skupi toliko mnoštvo da nisu mogli ni jesti.	20 Повертається він додому, а народ знову там юрмиться, так що вони не мали змоги й попоїсти.
21 Čuvši to, dođoše njegovi da ga obuzdaju jer se govorilo: »Izvan sebe je!«	21 Довідавшись про те його свояки, вийшли, щоб його взяти, бо було говорено: Він не при собі!
22 I pismoznanci što siđoše iz Jeruzalema govorahu: »Beelzebula ima, po poglavici đavolskom izgoni đavle.«	22 А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє.
23 A on ih dozva pa im u prispodobama govoraše: »Kako može Sotona Sotonu izgoniti?	23 Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них: Як може сатана сатану виганяти?
24 Ako se kraljevstvo u sebi razdijeli, ono ne može opstati.	24 Коли царство поділене саме в собі, не зможе те царство встоятись.
25 Ili: ako se kuća u sebi razdijeli, ona ne može opstati.	25 Коли будинок розділений сам у собі, неспроможен будинок той більше стояти.
26 Ako je dakle Sotona sam na sebe ustao i razdijelio se, ne može opstati, nego mu je kraj.	26 Отак і сатана: якщо повстав сам на себе й розділився, — не може встояти, а край йому настав!
27 Nitko, dakako, ne može u kuću jakoga ući i oplijeniti mu pokućstvo ako prije jakoga ne sveže. Tada će mu kuću oplijeniti!«	27 Ніхто не може вдертись до сильного в хату й пограбувати його добро, якщо він спершу не зв’яже сильного, а щойно тоді розграбує його хату.
28 »Doista, kažem vam, sve će se oprostiti sinovima ljudskima, koliki god bili grijesi i hule kojima pohule.	28 Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили.
29 No pohuli li tko na Duha Svetoga, nema oproštenja dovijeka; krivac je grijeha vječnoga.«	29 Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, — тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний.
30 Jer govorahu: »Duha nečistoga ima.«	30 Вони бо мовили: Він має нечистого духа.
31 I dođu majka njegova i braća njegova. Ostanu vani, a k njemu pošalju neka ga pozovu.	31 Приходять мати його та брати його і, стоявши надворі, посилають по нього, щоб його прикликати.
32 Oko njega je sjedjelo mnoštvo. I reknu mu: »Eno vani majke tvoje i braće tvoje, traže te!«	32 Народ же сидів круг нього. Ті йому й кажуть: Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають.
33 On im odgovori: »Tko je majka moja i braća moja?«	33 А він у відповідь їм: Хто моя мати та брати мої?
34 I okruži pogledom po onima što su sjedjeli oko njega u krugu i kaže: »Evo majke moje, evo braće moje!	34 І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже: Ось моя мати та мої брати.
35 Tko god vrši volju Božju, on mi je brat i sestra i majka.«	35 Бо хто чинить волю Божу, той — мені брат, сестра і мати.